Протягом довгого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса (1938—1985 pp.) повертається до читачів, її публікують газети й журнали, надроджуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав... Книгу «Дорога болю» складено з уцілілих рукописів і списків поезій В. Стуса, які збереглися в рідних та друзів поета.
Vasyl Semenovych Stus was a Ukrainian poet and publicist, one of the most active members of Ukrainian dissident movement. For his political convictions, his works were banned by the Soviet regime and he spent 23 years (about half of his life) in detention.
ну хто б цю збірку міг ще упорядковувати, як не Михайла (кхе-кхе) Коцюбинська? та-та, племінниця того самого. рука відчувається та сама, і сила теж. ну, та сама.
наш гетьман так-і-не-здобутих-нобельок (та й чорт із ними, вже себе занапастили!) наш гетьман еротичної поезії (я йду робити петицію проти стереотипізації Стуса!)!
як от:
Вона лежить, як зібгана вода — усепокірна і усеприймуща. І геть здирає з неї шкаралущу глуха, як пуща, вікова жада. Як водограй, піднісся пагорб хіті, щоб дужче бути спаленим дотла коли, як млість солодка, увійшла ввігналася в її устяж одкриті звогнілі надра пружна і движка нестерпна, живодайна і убивча шалена міць. І втіха таємнича її протнула з ніг до борлака. Порожня руро, під ярмом волань дерися вгору чи зривайся з кручі, як задвигтіло кішло згаг дрімучих у реві родив, натерпу й конань!