Соло для Соломії

by Володимир Лис

Вона йде за покликом серця, помиляється сама й легко пробачає помилки іншим, сходить на самий верх величі людського духу та падає у безодню засудження оточуючих… Карколомні події ХХ століття — війна, примусова колективізація — події, що назавжди змінили не тільки людей, а й Україну. Та в межах історії країни це лише пункт статистичних даних, за яким немає нічого, крім чисел. А як щодо історії однієї людини, жінки, котра прагла звичайного земного щастя?

Genres: Ukrainian Literature, Fiction, Audiobook

428 pages, Kindle Edition

First published January 1, 2013

About the author

Український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик.
У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Довгий час був поза письменницькими організаціями.
Автор романів «Айстри на зрубі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Острів Сильвестра», «Продавець долі», «Романа», «Графиня», «Століття Якова». Побачили світ книги «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте», «Господар нашого двору» (п'єса), «Таємна кухня погоди» (книга народного синоптика).
Отримав багато відзнак, зокрема: Перша Премія на республіканському конкурсі творів про молодь (за повість «Там, за порогом»), Володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра» (2008), Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Століття Якова» (2010), та інші.

Reviews

[Oleg Lagodiyenko · Rating 4 out of 5]

Сподобалася мова, що насичена діалектом - так і переносить тебе в інший час та регіон.
Книга вражає своє життєвою правдивістю.
Також цей твір можна назвати історією українського села в 20 сторіччі. Корисно читати буде всім як зі сходу так і з заходу країни. Тонкою ниткою висвітлюється страждальність нашого народу і водночас його вроджена щирість, добродушність та святість. Мені іноді здавалось, що головна героїня - це світлий образ душі України. Принаймні, я душу нації змалював би такою.
За протяжністю сюжету крізь віхи історії, покоління та персонажів одного й того ж села книга мені трохи перекликається з сотнею років самотності Маркеса, а самі Загорєни з Макондою.
Читав легко із задоволенням. Отримав естетичну насолоду від вживаних прислівлів та приказок.
Всім раджу!

[Olenka · Rating 5 out of 5]

Люблю творчість Володимира Лиса і з нетерпінням чекаю виходу кожної його книжки.
"Соло для Соломії" - ще один витвір мистецтва, майстерний опис нелегкого життя жінки, яка пережила війну та зміни влади, яка сміливо сприймала кожен удар долі, поєднання гарної української літературної мови та західно-поліського діалекту.
Читаючи книжку, проживаєш кожну хвилину разом із головною героїнею: безтурботне цікаве дитинство малої Соломійки, повне нових відкриттів, таке наївне дитяче захоплення джмеликами; перші залицяння сусідських хлопчаків; складний вибір та заміжжя, яке не принесло щастя; страхи війни й постійне підлаштування під "совєцькі" закони та вимоги; втрати та смерті близьких та коханих; біль від розчарування та зрад чоловіків, яким так вірила; народження довгоочікуваних дітей та їх самостійне виховання; хвилини безмежного всеохоплюючого щастя та вбивчого горя; від дитинства аж до старості... Милосердній та добрій Соломії, яка ніколи не тримала ні на кого зла, завжди все прощала, Бог посилав багато випробувань.
Пропустивши через душу цю історію життя, переживши стільки років за декілька днів читання книги, невільно задумуєшся про своє життя, як то буде в старості, що ще чекає на нас в майбутньому, як то, у літньому віці згадувати всі пережиті події...
І в кінці, як завжди, жаль, що книжка вже закінчилася і докори, що ж я так швидко читала. Раджу прочитати цю книгу, вона дійсно варта цього!

[Katie · Rating 4 out of 5]

Читала ночами поки діти спали і заставляла себе відкласти і нарешті піти спати))))
Дуже сподобалася мова і сюжет, усе якось так реалістично.... І післясмак є - завершила книгу, а думати про неї не перестаю.....

[Olya Zahvoyska · Rating 5 out of 5]

Як давно я чогось такого не читала. Мабуть, ще зі школи. Такі книги зачіпають мені таку струну в серці, яку не досягають навіть світові бестселлери, бо це рідне, це днк.

Говірка, якою написано книгу, дуже мила. Зустріла тут навіть улюблене слово моєї бабусі «аліганцько» (інтелігентно, делікатно) 😀 тепер знаю звідки воно, хоч бабуся не з Полісся, а з Тернопільщини.

Про кохання так гарно можна говорити тільки солов'їною: «А тобі внучко чоловіка треба, що сам до рук душою проситься і серцем на свої руки бере». Це слова дідуся! А це батька: «Він любить тебе, бачу ж, оком сонце тобі на долоні подає». Як красиво чоловіки говорять про кохання. То наші жінки ж так їх і кохають. Чуттєво так.

Його «горіхові очі» - як гарно про відтінок. І про найбажанішу в житті зустріч, коли «зіткнулися блакитні (її) й горіхові (його) озера» ❤️

[Yuliia Zadnipriana · Rating 4 out of 5]

Сідайте зручненько, заваріть собі теплого чаю, вкутайте ноги ковдрою. Нехай книгу освітлює тьмяне, але достатнє світло, а за вікном цвіте цьогорічна недовесна. Володимир Лис розповість вам історію. Ця історія - схожа на всі його інші, але вона теж особлива. Для мене все, що пов'язане з історією України і українських доль - особливе. Цього разу ви почуєте про долю однією сільської родини, котра мала нещастя жити в одній з найбуремніших українських часів. Вони бачили війну, колгоспи, вони пережили несправедливість і абсурдність радянської системи, вони кохали і ненавиділи, мріяли і чекали. В цій книзі (типово для Лиса) немає конкретної точки, навколо якої розвивається сюжет. Він просто поволі викладає історію життя родини. Народився - прожив - помер, а між цими словами - сотні днів, десятки років справжніх людських переживань, почуттів, емоцій. Як розминаються і знову сходяться їхні долі, які жорстокі і добрі люди трапляються на життєвій дорозі і кожен з них залишає слід на своїх ближніх.

Книгу треба читати не залпом, а поступово, по кілька десятків сторінок, щоб відчути це перенесення в часі, магічне занурення в життя однієї випадкової родини. Тоді починаєш вірити, що читаєш не художній твір, а справжній літопис чийогось життя. Неперевершений після смак після прочитаного.

[Andriana Novosad · Rating 5 out of 5]

Історія про жінку, яка була вірна собі і прожила нестереотипно щасливе життя.

[Iryna · Rating 5 out of 5]

Дуже люблю Володимира Лиса за його стиль, сюжети та силу розповідей.
Досі не можу зібратися з думками щоб гарно написати свої враження після прочитання.
Якщо в двох словах: " Любов - рушійна сила". Вона як будує, так саме легко може зруйнувати.

[Svitlana Sishchuk · Rating 4 out of 5]

впізнаваний стиль Володимира Лиса — історія України через історії людей. люблю такі сімейні історії. хоч наприкінці вже майже заплуталась — хто чиї діти і внуки :)) добра книга. правдива і зворушлива. весняні канікули провела недаремно. і одна з книг, з якими я повернулась до читання художньої літератури цієї весни…

[Роман Селіверстов · Rating 5 out of 5]

Так, в Радянському Союзі сексу не було :) А якщо серьозно, то роман перекликається з Століттям Якова , лише тут крізь призму історичних подій ХХ століття ми знайомимося з долею поліської жінки. Чоловіків у її житті вистачало, не вистачало одного - сімейного щастя. І, тим не менше, Соломії заздрили... Напевно, тому що не мали чим дорікнути.

[Mykola · Rating 4 out of 5]

Книга за своєю ідеєю чимось схожа на "Століття Якова". Це теж така хронологічна історія життя, але вже жінки. Жінки, яка вважає себе "простою бабою", та насправді проживає непересічне життя.

Окремо хочу відзначити мову цієї книги. Вона просто просякнута місцевими говірками, і це додає їй неповторності, автентичності, особливого колориту.

Отака історія життя як жанр може й не всім "заходить", але цей роман дійсно вартий того, щоби прочитати, а може й перечитати ще раз.

Дякую автору.

[Polina · Rating 5 out of 5]

Начебто нічого особливого - типовий для української літератури сюжет, але автор настільки майстерно передав всі переживання, почуття жіночої душі, що читаєш затамувавши подих. І я переконана, що у цій книжці кожна жінка знайде щось своє

[Ira Vozna · Rating 5 out of 5]

Читаєш, читаєш, знаходиш кожну вільну хвилину, аби просунутись далі, а потім плачеш і ще пару днів намагаєшся зрозуміти силу жінки. Не буду розкривати сюжет, але варто почитати- багата мова, звичаї, трішки гіркої історії і багато життя у дуже хорошій книзі.

[Ihor Zinchuk · Rating 5 out of 5]

Щастя у кожного своє. Для когось щастя в коханні, для когось в сім’ї та дітях, а хтось шукає його в матеріальних статках і добробуті. Однак, як важко знайти золоту середину в реальному, іноді, невблаганно жорстокому світі. Пошуки земного, звичайного щастя є основною темою нового вражаюче захоплюючого роману «Соло для Соломії», яким порадував численних шанувальників художнього слова відомий український письменник Володимир Лис.
Долю простої української селянки, волинянки Соломії Рощук талановито вписано у буремне ХХ століття на сторінках «Напівдокументального роману» - як його визначає письменник. Вродлива жінка часто чинить за велінням серця. Її з юних літ палко кохають двоє парубків з рідного села Загоряни Павло та Петро. І дівчині боляче робити вибір між хлопцями, котрі заради одного її доторку чи навіть погляду чи прихильного слова готові на все. На жаль через суворість життєвих перипетій, Соломія, кохаючи одного, виходить заміж за іншого, а потім картає себе все подальше життя, бо незважаючи на щасливу сім’ю, вона не може загасити жагучого полум’я кохання, яке опалює все єство сильної, але, водночас, такої беззахисної жінки.
Виписуючи книгу колоритною поліською говіркою, так само як і в «Столітті Якова», автор змальовує самобутність українського села: виснажливу працю в колгоспі, «розкуркулення», жахіття війни, свавілля представників радянської влади, боротьбу за Незалежність України вояків УПА. Головна героїня має таке саме ім’я, як її мати, можливо, тому повторює трагічний та суперечливий життєвий шлях своєї найдорожчої людини і прагне кращої долі та майбутнього для своїх власних доньок, одна з яких, також – Соломійка.
Дуже своєрідною є структура роману, адже він складається з трьох частин – «Заспіву», «Приспіву» та «Фіналу». Володимир Лис описує історію трьох поколінь родини Рощуків, тому, на мою думку, книга належить до жанру – роману – епопеї.
Ще однією визначальною рисою цієї прекрасної книги є її реалістичність, адже прототипами персонажів є реальні люди, мешканці села Загоряни. Читач доходить такого висновку, завдяки детальній оповіді про те, як склалося подальше життя дітей, внуків та, навіть, правнуків Соломії.
«Соло для Соломії» - життєпис що схвильовує і вражає найтонші фібри душі, збурює емоції та відчуття, бо в певному сенсі, кожна людина щодня стикається із вибором між обов’язком перед батьківщиною та родиною, коханням та зрадою, бездушністю та співчуттям. А отже, вдумливі та переконливі рядки чергового бестселера Володимира Лиса неодмінно припадуть до смаку найвибагливішого літературного гурмана і змусять замилитися над світоглядними проблемами життя і призначення жінки на цій землі у пошуках крихітки власного щастя.

Примітка автора: статтю написано спеціально для літературного порталу Друг читача
http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytat...

[Khrystyna · Rating 2 out of 5]

Ще одна книга із розряду "очікування-реальність". Якось так сталося, що мені траплялися лише дуже схвальні відгуки на цю книжку, в результаті чого вона чудом-дивом вклинилася в мій читацький список як то кажуть "поза чергою". Спочатку про хороше: роман написаний дуже майстерно, фантастичні літературні звороти, неймовірний Поліський діалект (через що з початку досить важко читати). Але оскільки я не літературний критик і не експерт з української літератури то перейду до більш приземленої і чисто суб'єктивної оцінки даного твору. Опишу в двох словах про що ця розповідь, не уникатиму спойлерів, пардон. Книга про дівчину Соломію, Соломку, Соломинку прекрасну, незрівнянну, бездоганну, щиру, невинну, наївну, добру, вродливу, ну просто ангел во плоті!( і я не перебільшую). Про дівчину яку всі люблять, всі поважають, всі жадають, всі нею захоплюються, джмелі її не кусають і так далі і тому подібне. Долаючи своє роздратування і скептицизм читаємо далі: Дружила вона з дитинства з двома хлопцями Петром і Павлом які між собою також були друзями. Ну от дружать вони дружать, ну хлопці закохуються в неї до безтями і вирішують, що Соломка сама має вибрати когось з них.Вона ніколи не виділяє жодного і один і другий класний і так далі.Один з них йде у ліс в партизани, героїня думає-гадає (але не дуже то і думає та гадає) виходить заміж за того, що зостався в селі. І як тільки вийшла заміж за Павла її осінило, що вона насправді любить Петра. Йопжештваюмать!! В результаті таки зраджує Павлові з Петром! Це короткий зміст 1частини книги, 2частина не менш мелодраматична, але про це не писатиму. Ця вся драма-мелоднама приправлена вдалими літературними прийомами...ну просто засмакуєшся, індійське кіно відпочиває. Чи то дійсно люди колись в селах жили так "весело" чи автор просто трошки псіханув.
Книга викликала багато почуттів та основним було роздратування та скептецизм. Намагаюся далі не розвивати і не обгрунтовувати свою думку і враження, бо потім мене вже буде не зупинити)))
Отже: 1.Твір написаний красиво, змальовані воєнні та повоєнні часи очима українського села за це 5 балів. 2.Книга в основному написана діалектом, а це вельми цікаво і дуже атмосферно. 3. Драма, мелодрама, суцільне "мило". Напевно, цей твір потрібно відносити до розділу "фантастика". Не сперечаюся - можливо колись люди і стикалися з подібни и проблемами, але ж не все й одразу і на одну людину. "Шо занадто то не здраво".

[Ivanna · Rating 4 out of 5]

«Соло для Соломії» Володимира Лиса – історія цілого життя українського жінки – від її народження і до старості. Це певною мірою роман-життєпис людини на тлі історичних подій. Головна героїня – Соломія Рощук – жінка-селянка, яка за своє життя зазнала чимало розчарувань і горя. Вона побачила й війну, і смерті рідних людей, колгоспи, панування радянської влади. Соломія кохала та ненавиділа, намагалася знайти своє щастя, мріяла, боялася та чекала.
У творі багато історії українців, як-от, падіння Речі Посполитої, прихід більшовиків 1939 року, а потім і німців у 1941, насильницьке вивезення волинян у Сибір, часи більшовицької влади, становлення незалежності. Проте, всі ці події змальовано штрихами, більше уваги зосереджено саме на долі жінки, яка це все переживає.
Також роман повністю просякнутий темою кохання, але воно завжди закінчується болем і самотністю для головної героїні. Для всіх чоловіків, що траплялися Соломії важливішим у життя була боротьба проти влади, кар’єра, служба та гроші, але не вона та не її кохання.
Цікавим і незвичним у романі є те, що Володимир Лис пише про Волинь, на якій народився та використовує діалектизми, що притаманні тій місцевості, що робить твір колоритним і реальним.
Автор гарно та правдиво передає тогочасні реалії та почуття героїні. Хоч і в сюжеті роману «Соло для Соломії» немає нічого незвичного, але цей життєпис простої української селянки захоплює та схвильовує. Під час читання переживаєш за долю Соломії, думаєш, що ж буде далі та чим це все закінчиться. Тому, роман однозначно вартий уваги, адже він змусить замислитись над проблемами життя та людини.

[Victoria · Rating 5 out of 5]

Гадаю, так і мають писатися реалістичні романи.

Насправді, він не тільки реалістичний, а ще й соціально-побутовий, історичний, а також психологічний. Із перших сторінок, мов сонячним світлом, заливає любов'ю автора до його персонажів, рідних земель, звичаїв і мови. І саме завдяки тій любови всі архаїзми, діалектизми та зменшено-пестливі слова гріють душу читача в кілька разів сильніше.

Це чудовий, чуттєвий, ніжний та водночас сильний роман. Володимир Лис надзвичайно чуйно описав героїнь-жінок та їхні переживання — при тому не лише душевні, але й тілесні. І як ли��е так зміг чоловік? Дивуюся та захоплююсь.

Щодо історичної лінії, за описаний у романі часовий відтинок Україна проходить десь через стільки ж випробувань долі, що й Соломія. Читаєш про те, як історичний контекст відбився на одній долі і думаєш — тяжко в усі часи було, а то й чи не тяжче. І все це додає сенсу, нагадує про рідне та додає сил, бо ж маємо для чого боротися.

Дякую подрузі за рекомендацію (якщо ти це читаєш — дякую!) і автору за цей чудовий роман.🤍

[Lana · Rating 5 out of 5]

Цікава книга, у якій змішалися кохання і біль, війна і село, Соломії, поліський край, різні долі і ціле життя героїні. Соломія, Соломка, Соломинка - незвичайна дівчинка, дівчина, жінка. Ціле життя її проходить на сторінках книги. Жіноча історія, написана, як не дивно, чоловіком. Але набагато цікавішим мені було відчути поліську атмосферу, дізнатися більше про традиції і життя у той час. Поліська вимова спочатку сприймалася важкувато, хоч і живу я не так далеко звідти, але до кінця книги вже зовсім не відчувалася. Хоч це і історія Соломії, але разом з тим, і історія поліського села. Історія важка, болісна, але жива, справжня. Книга мені дуже сподобалася, і як завжди, коли дуже подобається, то важко й два слова зв'язати. Твори Володимира Лиса планую читати далі. Може, коли думки вляжуться, зможу щось краще написати. А поки одне: хороша, надзвичайно цікава книга.

[Вікторія Миколаївна · Rating 4 out of 5]

У романі Володимира Лиса «Соло для Соломії» ми можемо прочитати про війну, побут та звичаї українців у ХХ ст., як і сам автор я покладаю сподівання, що колись все-таки ми побачимо екранізацію цієї книги. Роман змальовує життя Полісся від 1925 року і аж до початку ХХІ століття.
Роман відтворює побутові, громадські та національні конфлікти. Однією із ключових тем роману є жінка в умовах війни. В романі жінка сприймається, як сексуальний об’єкт, а про це, наприклад свідчить ситуація із німецьким солдатом. Головна героїня була досить сильною та сміливою, а особливо коли вона захищає Руфку, яку не любить.
«Соло для Соломії» - це той твір, який читається із зацікавленням та на одному подиху. Я думаю, що однозначно роман потрібно прочитати кожному. Особисто для мене цей роман на 4,5/5.

[Kate · Rating 5 out of 5]

Попри те, що книга нагадує "Століття Якова", тільки цього разу головною героїнею виступає жінка, читала не відриваючись. Знову історія України через долі простих людей. І знову оптимістичне закінчення. Все в нас буде добре!

[Book Princess (Anastasia) · Rating 4 out of 5]

4,5/5

[Kristina · Rating 4 out of 5]

приємне читання.
нагадує частіше згадувати своїх предків, любити таке недосконале життя.

[Sergiy · Rating 3 out of 5]

забагато діалектизмів, в діалогах виглядає то більш-менш органічно, але розповідь волів би читати літературною мовою, а не польско-українським суржиком

[Natali · Rating 5 out of 5]

В кінці мені було забагато тих чоловіків, внуків та решти родичів, але загалом чудова історія.

[Tatiana Miroshnychenko · Rating 5 out of 5]

Черговий неперевершений роман відомого українського письменника Володимира Лиса «Соло для Соломії» я не просто прочитала, а прожила разом із головною героїнею Соломією. Історія життя дівчинки Соломійки від народження до глибокої старості. Дівчинка, якій судилося прожити важке, нелегке життя, сповнене як радостей, так і втрат, розчарувань, смутку, людський пересудів. На прикладі історії життя однієї Соломії автор прагнув показали історію майже всіх західноукраїнських жінок, яким довелося народитися та жити у непростому та багатому на трагічні події двадцятому столітті.
Для мене цей роман був сумним. І, можливо, я часом не підтримувала вчинки головної героїні, але я щиро раділа її радостям, переживала її смуток і бажала, щоб вона хоча б в кінці свого життя стала щасливою. Проте і не засуджувала, адже як можна засуджувати вчинки звичайної жінки, яка так прагла простого жіночого щастя.
Роман рекомендую не тільки любителям жіночих романів але і всім тим, хто любить читати гарно написані історії людських доль.

[Oksana Balitska · Rating 5 out of 5]

Я сиджу і плачу. З вологими очима клацаю по клафіатурі. В голові так багато емоцій, шо я не можу зібратись. Так... Давно я не плакала... та ше й через книжку. Взяла ця Соломія Володимира Лиса за живе... Пройняла. І так шкода стало Соломію, і водночас захоплююся нею. Отою неймовірною, харизатичною, гарною, розумною, витравалою і ... нещасливою жінкою, яка гідно несла свій хрест... Комок у горлі від прочитаного... Отак сиджу й думаю. Так мало часу пройшло з тяжких часів, коли за кілька бурячків, взятих після прополювання з колгоспного поля, на рік висилали, коли господарників називали куркулями і теж висилали, коли можна було мати тільки 3 курки і 2 качки, коли кожне плодове дерево оподатковувалося, коли було так тяжко жити, а багато хто й далі співає свою, як за совєтів було добре... Ото для тих, кому було добре, хай почитають... Такий рай, шо й пекла не треба.

[Oksana Ziaia · Rating 3 out of 5]

Якщо коротко: жіноча доля в довоєнний,
воєнний та післявоєнний час.
Якщо чесно, то до кінця книги я втомилась і розлюбила головну героїню. Магічність її образу розвіялась і перетворилась на тривіальне бажання «гніздування».
Я б назвала цей роман помірно-цікавим

[Антонія]

Українська жінка все переживе, але при цьому залишиться красивою і сильною жінкою.

[Ole Siam · Rating 3 out of 5]

Життя прожити - не поле перейти.