What do you think?
Rate this book
Поклик мавки #1
Поклик мавки
Одного разу Агнеса прокидається мавкою - лісовою нечистю. Вона не пам'ятає обставин своєї смерті, але сподівається, що зможе повернути колишнє життя. І коханого, якого в ньому залишила.
Та чи зможе Агнеса протистояти поклику, що змушує забирати людей у болота? І чи не піддасться Тіні, загадковий голос якої веде в іще гіршу темряву?
Попереду багато таємниць, але розгадки на них знаходяться зовсім поряд, у теренах таємничого, вкритого мохом лісу...
Та чи зможе Агнеса протистояти поклику, що змушує забирати людей у болота? І чи не піддасться Тіні, загадковий голос якої веде в іще гіршу темряву?
Попереду багато таємниць, але розгадки на них знаходяться зовсім поряд, у теренах таємничого, вкритого мохом лісу...
355 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
5 people are currently reading
101 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 12 of 12 reviews
May 19, 2022
Таня Гуд «Поклик мавки»
🌱Закрий очі…ти відчуваєш це? Свіжий карпатський вітерець, що пронизує скроні дерев та торкається твоєї щоки у ніжному поцілунку? Відчуваєш терпкий та духмяний аромат лісових трав та ягід? Чуєш, як десь там в кущах пробіг їжак, а вдалині закричала сполохана птаха? А може, у траві за старовинною хатинкою лісника зачаїлися мавки? Вони тихо спостерігають за тобою та вирішують чи вартий ти, щоб дізнатися їх історію….
🌿І цього разу я порушу структуру своїх відгуків. Це мій перший допис про книгу після початку війни. Вперше, мені захотілося поділитися враженнями. Вперше, я пишу відгук українською. І вперше, книга рідною мовою так легко мені зайшла і підняла такий вир емоцій.
Це історія про дівчину Агнесу, яка при загадкових обставинах стала мавкою і вимушена боротися з підступним голосом тіні, щоб хоча якось зберегти крихти своєї людяності. Ще при житті вона закохується у свого найліпшого друга Тому, але вимушене одруження з загадковим Демидом та раптова смерть з переродженням дає хід моторошним подіям. Любовний трикутник, боротьба добра та зла, де невідомо хто є хто, а світ пронизано магією. Українська природа. Народний колоритний фольклор у кожному рядку з ароматом карпатського лісу. Все це про цю книгу. Про ілюстрації та свій захват ними я і зовсім мовчу.
Ця історія водночас схожа на усі інші в даному жанрі та разом з тим дуже відрізняється від них.
Опис Карпатських лісів, обряди, міфічні герої… ти так усім цим проймаєшся, що не можеш відірватись від книги. Я можу поклястися, що під час читання відчувала аромати українського лісу після дощу та чула співи загадкових мавок.
Колоритні головні герої. Господи, чого один тільки Демид вартий.
Гарні головні героїні. Агнеса типова дівчина даного жанру, яка шукає себе, не може обрати хлопця, деколи робить поспішні кроки, але в підсумку стає найсильнішою та найкрасивішою. Але жанр є жанр, тому не буду копати під неї далі. Дуже сподобалася Ясна своєю рішучістю і мудрістю. Стерво Божена теж чомусь запала у моє серце. Бісив Тома, але кінцівка…Господи, вона все перевернула догори дриґом.
У підсумку. Книга мені сподобалась. Може, це на мене так подіяла природа Західної України. Може історія потрапила в настрій. А може, я просто скучила за такими колоритними персонажами. Єдине, мене не покидало відчуття, що я переглядаю «Щоденники Вампіра».
Не знаю чому, але цей шлейф до самого фіналу був зі мною. Навіть Демид чимось нагадував Деймона, а Агнеса Оленку (😂). Ну, а Тома Стефана. Да і сама героїня не може розібратися у почуттях, тому кидається з вогню до полум’я.
Після війни обов’язково куплю паперовий варіант!
Дякую і дужеее рекомендую!
🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃
🌿Ніхто не народжується мудрецем, зате сліпцями — всі. І дорога до прозріння, на жаль, у всіх різна.🌿
🍃Таня Гуд «Голос Тіні»
🌳Чесно кажучи, десь до середини книги мені було нудно. Я думала, нащо так детально описувати історії героїв, їх поневіряння по лісу та хатам. Складалося враження, що основний сюжет стоїть на місці. Начебто щось відбувається, але загальна картинка не складається, а відповідей на головні запитання немає. Але далі…Господи, все враз стає на свої місця, динаміка зашкалює, а ти сидиш у тихому шоку. Розумієш, що перша половина книги дуже важливо. Розумієш для цього все це. І ті герої, які начебто негативні, вишли хоча і монстрами, але ти їх розумієш. Ти розумієш відьму, яка не хотіла вічного життя і була змушена зробити те, що зробила. Ти розумієш відносини Томи та Агнеси. Ти заздриш дружбі лісових сестер. І ти повністю розумієш Демида. Пробачте мені, але я до останнього співчувала цьому персонажу. Взагалі то кажучи причиною всьому хорошому і виною всього поганого є любов. Вона окрилює, мотивує, надихає та у той час зводить з розуму, подекуди змушуючи людей робити страшні речі. Ця історія про любов. Про любов до лісу, яка допомагає знайти себе та зцілити свою душу, про любов до друзів, що повертає їх с того світу та оберігає віками. Ця книга про любов до сім’ї, яка є священною та всепрощаючою. Це історія про любов до дівчини, яка привела до неминучих наслідків, але в той час була єдиним світлом серед тисячі тіней. Це історія про любов до країни, до її фольклору та звичаїв. Це історія про нас з вами, тільки придивіться і ви побачите себе в одному з персонажів.
Фінал крутий. Не очікуваний, гарний і логічний.
Тому усім раджу все ж таки у повному обсязі ознайомитись з дилогією.
🌱Закрий очі…ти відчуваєш це? Свіжий карпатський вітерець, що пронизує скроні дерев та торкається твоєї щоки у ніжному поцілунку? Відчуваєш терпкий та духмяний аромат лісових трав та ягід? Чуєш, як десь там в кущах пробіг їжак, а вдалині закричала сполохана птаха? А може, у траві за старовинною хатинкою лісника зачаїлися мавки? Вони тихо спостерігають за тобою та вирішують чи вартий ти, щоб дізнатися їх історію….
🌿І цього разу я порушу структуру своїх відгуків. Це мій перший допис про книгу після початку війни. Вперше, мені захотілося поділитися враженнями. Вперше, я пишу відгук українською. І вперше, книга рідною мовою так легко мені зайшла і підняла такий вир емоцій.
Це історія про дівчину Агнесу, яка при загадкових обставинах стала мавкою і вимушена боротися з підступним голосом тіні, щоб хоча якось зберегти крихти своєї людяності. Ще при житті вона закохується у свого найліпшого друга Тому, але вимушене одруження з загадковим Демидом та раптова смерть з переродженням дає хід моторошним подіям. Любовний трикутник, боротьба добра та зла, де невідомо хто є хто, а світ пронизано магією. Українська природа. Народний колоритний фольклор у кожному рядку з ароматом карпатського лісу. Все це про цю книгу. Про ілюстрації та свій захват ними я і зовсім мовчу.
Ця історія водночас схожа на усі інші в даному жанрі та разом з тим дуже відрізняється від них.
Опис Карпатських лісів, обряди, міфічні герої… ти так усім цим проймаєшся, що не можеш відірватись від книги. Я можу поклястися, що під час читання відчувала аромати українського лісу після дощу та чула співи загадкових мавок.
Колоритні головні герої. Господи, чого один тільки Демид вартий.
Гарні головні героїні. Агнеса типова дівчина даного жанру, яка шукає себе, не може обрати хлопця, деколи робить поспішні кроки, але в підсумку стає найсильнішою та найкрасивішою. Але жанр є жанр, тому не буду копати під неї далі. Дуже сподобалася Ясна своєю рішучістю і мудрістю. Стерво Божена теж чомусь запала у моє серце. Бісив Тома, але кінцівка…Господи, вона все перевернула догори дриґом.
У підсумку. Книга мені сподобалась. Може, це на мене так подіяла природа Західної України. Може історія потрапила в настрій. А може, я просто скучила за такими колоритними персонажами. Єдине, мене не покидало відчуття, що я переглядаю «Щоденники Вампіра».
Не знаю чому, але цей шлейф до самого фіналу був зі мною. Навіть Демид чимось нагадував Деймона, а Агнеса Оленку (😂). Ну, а Тома Стефана. Да і сама героїня не може розібратися у почуттях, тому кидається з вогню до полум’я.
Після війни обов’язково куплю паперовий варіант!
Дякую і дужеее рекомендую!
🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃🍃
🌿Ніхто не народжується мудрецем, зате сліпцями — всі. І дорога до прозріння, на жаль, у всіх різна.🌿
🍃Таня Гуд «Голос Тіні»
🌳Чесно кажучи, десь до середини книги мені було нудно. Я думала, нащо так детально описувати історії героїв, їх поневіряння по лісу та хатам. Складалося враження, що основний сюжет стоїть на місці. Начебто щось відбувається, але загальна картинка не складається, а відповідей на головні запитання немає. Але далі…Господи, все враз стає на свої місця, динаміка зашкалює, а ти сидиш у тихому шоку. Розумієш, що перша половина книги дуже важливо. Розумієш для цього все це. І ті герої, які начебто негативні, вишли хоча і монстрами, але ти їх розумієш. Ти розумієш відьму, яка не хотіла вічного життя і була змушена зробити те, що зробила. Ти розумієш відносини Томи та Агнеси. Ти заздриш дружбі лісових сестер. І ти повністю розумієш Демида. Пробачте мені, але я до останнього співчувала цьому персонажу. Взагалі то кажучи причиною всьому хорошому і виною всього поганого є любов. Вона окрилює, мотивує, надихає та у той час зводить з розуму, подекуди змушуючи людей робити страшні речі. Ця історія про любов. Про любов до лісу, яка допомагає знайти себе та зцілити свою душу, про любов до друзів, що повертає їх с того світу та оберігає віками. Ця книга про любов до сім’ї, яка є священною та всепрощаючою. Це історія про любов до дівчини, яка привела до неминучих наслідків, але в той час була єдиним світлом серед тисячі тіней. Це історія про любов до країни, до її фольклору та звичаїв. Це історія про нас з вами, тільки придивіться і ви побачите себе в одному з персонажів.
Фінал крутий. Не очікуваний, гарний і логічний.
Тому усім раджу все ж таки у повному обсязі ознайомитись з дилогією.
April 24, 2023
Це хороша підліткова книга, яка народилась з любительських текстів на whatpad, але єдине, що є фактом вона не має практично нічого спільного з українською міфологією, а все що автор намагався подати як "українські" атрибути абсолютно не вписувалось в основний задум. Якби середовище для розвитку сюжету було обрано інше , твій був не таким дисонансним у моїй голові. Я живу в Карпатах і можу сказати , що людина , яка це писала нічого про них не знає. А замок чи фортеця з мавками - це більше фанфікшн , а не серйозна комерційна література, але як зазначено вище цей твій і був такою літературою і став самвидавом в результаті. Прочитавши цей твій я розумію як важко правильно писати про українське , навіть якщо за паспортом ти українець.
November 22, 2021
Одного разу Агнесса прокидається у лісі мавкою. Вона не пам‘ятає своєї смерті і не бажає приймати нову сутність, з усіх сил тримаючись за своє минуле життя і без надії сподіваючись повернути його собі. Та раптово починають відбуватися події, які все ускладнюють. У Страхоліссі знову оживає древнє прокляття, яке запускає ланцюжок давніх таємниць… Звідки взялися мавки? І чому чугайстри їхні запеклі вороги? Хто друг, а хто ворог? Хто є добром, а хто Злом? І що це за таємнича Тінь, на голос якої йдуть мавки, щоб чинити страшні речі? І чому саме Агнесса опиняється в епіцентрі усього? 🌿
.
Перша частина «Поклик мавки» — це наче експозиція. Ми поступово знайомимося з героями та трохи привідкриваємо завісу історії, що тягнеться довгими роками, а може, й століттями… Та й персонажі не поспішають з‘ясовувати, що й до чого. Їхні розпитування закінчуються на двох-трьох питаннях, діалоги якось обриваються, наче їм не надто цікаво докопатися до суті. Зате у вміння рубити з плеча і робити поспішні висновки вони прямо мастаки 💁🏼♀️ Усі навколо розгублені, часто змінюють свої плани й принципи, не знаючи, що їм робити, як, і навіщо…
.
Друга частина «Голос Тіні» на порядок сильніша і впевненіша, в ній присутня більша глибина. Сюжет заплітається все цікавіше, тримаючи у напрузі. Неймовірно цікаво перемежовується сьогодення з Агнессою і минуле Демида, яке поступово розкриває головну таємницю. Запитання, поставлені ще в «Поклику», починають знаходити свої відповіді… І вражають несподіваністю відкриттів 😮
І от ця історія надзвичайно цікава, бо вона вічна, але разом з тим й оригінальна. В ній наче і є чіткий поділ на добро і зло, але «даже в тени можно увидеть свет». Дякую, що розв‘язка була такою правильною! 👏🏻
.
А ця атмосфера загубленого у часі села на краю карти, древнього лісу з м’яким мохом під ногами, запахом хвої та вологої землі, заростями папороті, давнього замку далеко в горах 🌲🪵🌳🪶🌱 І з персонажами народних міфів та легенд, що мешкають у цих хащах!
.
Дякую Тані Гуд за цю цікавезну мандрівку до Страхолісся 😍❤️
.
Ще трохи про персонажів:
Є особлива Агнесса-мавка, є її найкращий друг дитинства Тома, з яким їх разом забрала прийомна сім‘я з дитячого будинку, є таємничий і похмурий Демид, який приховує своє минуле. І от Ангесса-Тома-Демид за своїми ролями, взаємозв‘язками й поведінкою занадто сильно нагадують Аліну-Мала-Дарклінга з «Тінь і кістка». Мене аж тригерило від того 🙈 І коли я побачила буктрейлер до другої частини «Голос Тіні» з Беном Барнсом у ролі Демида… ну, якось пазлики прямо зійшлися 😅 А у другій частині мене чекала ностальгія за «Щоденниками вампіра» й історією Сальваторе з Єленою/Кетрін… if you know what I mean 😏
.
Агнесса нагадує маленьку дитину — нікого не слухає, керується емоціями, ображається, драматизує, влаштовує істерики і так часто ридає, що топить у своїх сльозах. Тома поводить себе не краще, нічого не з‘ясовуючи, відступаючи, ставлячи на перше місце образи й ревнощі 🙄 Вони не позбавлені пощитивних рис, звичайно, але…
Агнесса з Томою явно не мої улюбленці. І хоча я не з тих, кого манить до лиходіїв чи bad guys, але в цій історії мене найбільше зачепив Демид. У нього є історія, яка чіпляє, у ньому є біль і є надія, у ньому присутня внутрішня боротьба й суперечність… І вона якась нетипова, навіть при всій його схожості з Дарклінгом. Не буду спойлерити, просто хочу сказати, що його почуття мене зачепили й змусили співпереживати 💔
А от Божена сподобалася своєю рішучістю й безкомпромісністю. На відміну від Агнесси, вона завжди знала, чого хоче, ким є і що мусить робити, хоча на початку й здається розбещеним і заздрісним стервом. Але ця дівчина просто 🔥 Сильна, смілива, рішуча!
.
І на завершення — художнє оформлення загалом, і обкладинки зокрема настільки гарні, що не відірвати погляду, хочеться роздивлятися і роздивлятися усі деталі, особливо, коли вже знаєш сюжет😍
І усе разом створює надзвичайно атмосферну історію, яку проживаєш і зберігаєш у пам‘яті 😌
.
Перша частина «Поклик мавки» — це наче експозиція. Ми поступово знайомимося з героями та трохи привідкриваємо завісу історії, що тягнеться довгими роками, а може, й століттями… Та й персонажі не поспішають з‘ясовувати, що й до чого. Їхні розпитування закінчуються на двох-трьох питаннях, діалоги якось обриваються, наче їм не надто цікаво докопатися до суті. Зате у вміння рубити з плеча і робити поспішні висновки вони прямо мастаки 💁🏼♀️ Усі навколо розгублені, часто змінюють свої плани й принципи, не знаючи, що їм робити, як, і навіщо…
.
Друга частина «Голос Тіні» на порядок сильніша і впевненіша, в ній присутня більша глибина. Сюжет заплітається все цікавіше, тримаючи у напрузі. Неймовірно цікаво перемежовується сьогодення з Агнессою і минуле Демида, яке поступово розкриває головну таємницю. Запитання, поставлені ще в «Поклику», починають знаходити свої відповіді… І вражають несподіваністю відкриттів 😮
І от ця історія надзвичайно цікава, бо вона вічна, але разом з тим й оригінальна. В ній наче і є чіткий поділ на добро і зло, але «даже в тени можно увидеть свет». Дякую, що розв‘язка була такою правильною! 👏🏻
.
А ця атмосфера загубленого у часі села на краю карти, древнього лісу з м’яким мохом під ногами, запахом хвої та вологої землі, заростями папороті, давнього замку далеко в горах 🌲🪵🌳🪶🌱 І з персонажами народних міфів та легенд, що мешкають у цих хащах!
.
Дякую Тані Гуд за цю цікавезну мандрівку до Страхолісся 😍❤️
.
Ще трохи про персонажів:
Є особлива Агнесса-мавка, є її найкращий друг дитинства Тома, з яким їх разом забрала прийомна сім‘я з дитячого будинку, є таємничий і похмурий Демид, який приховує своє минуле. І от Ангесса-Тома-Демид за своїми ролями, взаємозв‘язками й поведінкою занадто сильно нагадують Аліну-Мала-Дарклінга з «Тінь і кістка». Мене аж тригерило від того 🙈 І коли я побачила буктрейлер до другої частини «Голос Тіні» з Беном Барнсом у ролі Демида… ну, якось пазлики прямо зійшлися 😅 А у другій частині мене чекала ностальгія за «Щоденниками вампіра» й історією Сальваторе з Єленою/Кетрін… if you know what I mean 😏
.
Агнесса нагадує маленьку дитину — нікого не слухає, керується емоціями, ображається, драматизує, влаштовує істерики і так часто ридає, що топить у своїх сльозах. Тома поводить себе не краще, нічого не з‘ясовуючи, відступаючи, ставлячи на перше місце образи й ревнощі 🙄 Вони не позбавлені пощитивних рис, звичайно, але…
Агнесса з Томою явно не мої улюбленці. І хоча я не з тих, кого манить до лиходіїв чи bad guys, але в цій історії мене найбільше зачепив Демид. У нього є історія, яка чіпляє, у ньому є біль і є надія, у ньому присутня внутрішня боротьба й суперечність… І вона якась нетипова, навіть при всій його схожості з Дарклінгом. Не буду спойлерити, просто хочу сказати, що його почуття мене зачепили й змусили співпереживати 💔
А от Божена сподобалася своєю рішучістю й безкомпромісністю. На відміну від Агнесси, вона завжди знала, чого хоче, ким є і що мусить робити, хоча на початку й здається розбещеним і заздрісним стервом. Але ця дівчина просто 🔥 Сильна, смілива, рішуча!
.
І на завершення — художнє оформлення загалом, і обкладинки зокрема настільки гарні, що не відірвати погляду, хочеться роздивлятися і роздивлятися усі деталі, особливо, коли вже знаєш сюжет😍
І усе разом створює надзвичайно атмосферну історію, яку проживаєш і зберігаєш у пам‘яті 😌
July 18, 2023
Це моя перша книга українського фентезі та вона допомогла мені повернутися до читання книг і стала першим світом в який я втекла від війни. "Поклик мавки" займає важливе місце так, як ця книга про рідну Україну та створінь, оповідками про яких колись страшили)
Що трапляється з молодими дівчатами, коли вони втрачають життя? Куди вони потрапляють після смерті чи залишаються біля нас, але щось більше ніж просто душа?
Українська міфологія багата містичними творіннями, добрими та злими, вони живуть поряд нас, в річках, в лісах, на лугах, у горах. Ми не бачимо їх, але вони поряд та інколи страшать нас, але є ті які хочуть повернутися до минулого життя.
Агнеса (Несса) 🌿 дівчина, яка хотіла здійснити свої мрії, а може просто втекти від сім'ї де вона була нещасна, але одна зустріч зміна все...
Ця книга для мене це про те, як інколи нам важко прийняти себе тими, ким ми стали і ще важче зберігати світло надії в своєму серці. А коли ми приймаємо тим, ким є - ми відкриваємо двері, що були оповиті колючою лозою, двері до джерела неймовірной сили, яка є в кожному із нас🌿🌿🌿
А ще мені сподобався Демид...
Книгу я прочитала дуже швидко і вона легко читається🌿 я з нетерпінням чекала наступну книгу❤️🔥 і вона в мене теж є🌿
Що трапляється з молодими дівчатами, коли вони втрачають життя? Куди вони потрапляють після смерті чи залишаються біля нас, але щось більше ніж просто душа?
Українська міфологія багата містичними творіннями, добрими та злими, вони живуть поряд нас, в річках, в лісах, на лугах, у горах. Ми не бачимо їх, але вони поряд та інколи страшать нас, але є ті які хочуть повернутися до минулого життя.
Агнеса (Несса) 🌿 дівчина, яка хотіла здійснити свої мрії, а може просто втекти від сім'ї де вона була нещасна, але одна зустріч зміна все...
Ця книга для мене це про те, як інколи нам важко прийняти себе тими, ким ми стали і ще важче зберігати світло надії в своєму серці. А коли ми приймаємо тим, ким є - ми відкриваємо двері, що були оповиті колючою лозою, двері до джерела неймовірной сили, яка є в кожному із нас🌿🌿🌿
А ще мені сподобався Демид...
Книгу я прочитала дуже швидко і вона легко читається🌿 я з нетерпінням чекала наступну книгу❤️🔥 і вона в мене теж є🌿
September 26, 2022
Не так вже й багато я прочитала саме українського фентезі, тому мало з чим можу порівняти цю книгу.
В цілому, я залишилась задоволеною. Насамперед цікавим світом, який з одного боку тобі наче знайомий (по міфологічній складовій), а з другого - новий та незвіданий. Я гадаю, багато оцього нового подиху привнесла саме авторка, чим дуже оживила історію.
Найліпше було слідкувати за другорядними персонажами, історія багатьох з них була досить непередбачувана.
Трохи розчарував кінець твору. Він, як на мене, вийшов дещо зім'ятим, масштабність фінальних подій розгорнулась у тексті не на повну. Плюс, досить відкритий фінал, що не є чимось поганим, проте, якби я не збиралась читати другу книгу, мені б довелось навигадувати ще щось, щоб закрити для себе питання кінцівки твору.
В цілому, я залишилась задоволеною. Насамперед цікавим світом, який з одного боку тобі наче знайомий (по міфологічній складовій), а з другого - новий та незвіданий. Я гадаю, багато оцього нового подиху привнесла саме авторка, чим дуже оживила історію.
Найліпше було слідкувати за другорядними персонажами, історія багатьох з них була досить непередбачувана.
Трохи розчарував кінець твору. Він, як на мене, вийшов дещо зім'ятим, масштабність фінальних подій розгорнулась у тексті не на повну. Плюс, досить відкритий фінал, що не є чимось поганим, проте, якби я не збиралась читати другу книгу, мені б довелось навигадувати ще щось, щоб закрити для себе питання кінцівки твору.
September 6, 2024
Українські землі приховують багато загадкових міфічних істот, які живуть у лісах, річках, на полях та в горах. Вони можуть бути як добрими, так і злими, але завжди знаходяться поруч, навіть якщо ми їх не бачимо.
Агнеса, головна героїня, не пам’ятає той фатальний день, коли вона померла і стала мавкою. ЇЇ історія захопила з перших сторінок, завороживши атмосферою таємничого лісу. Раніше я знала про мавок лише те, що вони живуть у лісі, купаються оголеними та заманюють юнаків у болота. Але, як виявилося, це далеко не все ... Світ мавок значно глибший і складніший.
Книга має надзвичайно гарне оформлення, яке створює відчуття, наче тримаєш частинку лісу в руках. Я дуже хотіла розпочати її читання на природі і надзвичайно рада, що змогла це здійснити.
«Поклик мавки» — це історія не лише про міфологічних істот, а й про глибоку любов до лісу, родини та друзів, яка спонукає до героїчних вчинків. Водночас це історія про любов до України, її фольклору і традицій. Любов тут є джерелом і радості, і болю, здатна надихати і водночас лякати. Це історія про пошук себе, зцілення душі та про те, як минуле може впливати на теперішнє.
«Потрібно дозволяти людям припускатися своїх помилок, якби не хотілось допомогти.» ©
Рекомендую цю книгу всім, хто хоче зануритися в загадковий світ українських міфів і легенд. Це захоплива подорож, яка подарує відчуття справжньої магії природи.
Агнеса, головна героїня, не пам’ятає той фатальний день, коли вона померла і стала мавкою. ЇЇ історія захопила з перших сторінок, завороживши атмосферою таємничого лісу. Раніше я знала про мавок лише те, що вони живуть у лісі, купаються оголеними та заманюють юнаків у болота. Але, як виявилося, це далеко не все ... Світ мавок значно глибший і складніший.
Книга має надзвичайно гарне оформлення, яке створює відчуття, наче тримаєш частинку лісу в руках. Я дуже хотіла розпочати її читання на природі і надзвичайно рада, що змогла це здійснити.
«Поклик мавки» — це історія не лише про міфологічних істот, а й про глибоку любов до лісу, родини та друзів, яка спонукає до героїчних вчинків. Водночас це історія про любов до України, її фольклору і традицій. Любов тут є джерелом і радості, і болю, здатна надихати і водночас лякати. Це історія про пошук себе, зцілення душі та про те, як минуле може впливати на теперішнє.
«Потрібно дозволяти людям припускатися своїх помилок, якби не хотілось допомогти.» ©
Рекомендую цю книгу всім, хто хоче зануритися в загадковий світ українських міфів і легенд. Це захоплива подорож, яка подарує відчуття справжньої магії природи.
February 5, 2025
Загалом непогане українське фентезі, хоч мені трохи не вистачило колориту та міфології в другій частині книги.
Склалось враження, що події описані в другій половині стилістично відрізняються від подій в першій частині книги.
Але задум доволі цікавий, думаю тим, хто тільки розпочинає знайомитись із фентезі ця книга має сподобатись
Склалось враження, що події описані в другій половині стилістично відрізняються від подій в першій частині книги.
Але задум доволі цікавий, думаю тим, хто тільки розпочинає знайомитись із фентезі ця книга має сподобатись
February 23, 2024
Книга читається легко, сюжет цікавий і швидко затягує. Ця книга познайомила мене з українським фентезі, за що я безмежно вдячна) Як на мене, чудовий приклад підліткової літератури. Щоправда мене, як уже давно не підлітку, трохи дратувала головна героїня. Власне тому оцінка 4/5 🙌🏻
July 1, 2023
Мені неймовірно сподобалася ця книга (і друга частина також)! Свого часу вона стала як ковток свіжого повітря у сучасній укр літературі.
Мабудь, це перший український фентезійний роман, який я прочитала. І я була у захваті)
Дуже легко читається, захопливий сюжет, цікаві персонажі. Вони такі зворушливі і живі, що ти повністю занурюєшся у історію і проживаєш її разом з головними героями.
Дуже чекаю на другий наклад, бо хочу собі фізичну книжку)
Мабудь, це перший український фентезійний роман, який я прочитала. І я була у захваті)
Дуже легко читається, захопливий сюжет, цікаві персонажі. Вони такі зворушливі і живі, що ти повністю занурюєшся у історію і проживаєш її разом з головними героями.
Дуже чекаю на другий наклад, бо хочу собі фізичну книжку)
October 17, 2025
🏞️Поклик мавки 🌿
✨Оцінка: 5/10✨
«Віддати життя - це лише мала частина того, чим ти жертвуєш у цьому лісі. Щоб отримати все, потрібно віддати душу».
Не знаю, як пояснити, але нехай буде так😅: пізнання цієї книги, це як виривати бур'ян на грядках - один піддається легко, і тобі навіть подобається його позбуватись, інший вирвати руками неможливо, і це бісить, а якийсь взагалі чіпати не хочеться. В читанні те саме: мені сподобалась подача міфологічної природи і її взаємодія з людиною у тексті, при цьому бісили як не один герой, так інший (І наче ж дорослі, але ні🤪. Виникло багато питань до Агнеси). Згодом ти вже й сам не знаєш, чи кортить дочитати, щоб просто завершити (хоча вже знаєш, що фінал буде щасливий), а може зробити перерву від книги, чи просто переключитись на щось інше🤷🏻♀️.
Сюжет таки динамічний. Нас перекидають від однієї події до іншої, проте все відбувається якось чи то відсторонено, чи то епізодично🥸. Ти просто не бачиш причин виявляти емоції до якихось персонажі і читаєш як один великий момент 350 сторінок.
Все досить передбачувано, тут "не новачків" нічого не здивує. І події, і сюжетні повороти можна передбачити наперед, та ти все ж читаєш далі, ну а бо чого вже зупинятись, раз почав🤓.
Я трохи втомилась від любовного трикутника між героями із їхніми перипетіями. На початку була прихильницею Демида🫣, хоч вже знала, ким він був насправді. Що ж, він теж мені потім набрид🙂↔️. Агнеса сама не знає, чого хоче і що робити з собою в цьому світі. То слабка, то сильна, то винна в усьому вона, то винні інші. Негармонійно і плутано якось🤔. А Тома наче й норм, але теж довіри не викликає, спочатку більше підбішував😛.
Можливо, якби я прочитала цю історію в 13-15, то мій захват був би більшим.
Отож, лежала ця дилогія у мене довгенько, її час настав, і, на жаль, не зірковий😬. Не думаю, що друга частина буде набагато кращою, проте все ж таки її дочитаю, щоб сформувати остаточне враження🫠.
P. S. Більше сподіваюсь на хороші емоції від трилогію "Дім між трьох світів" цієї ж авторки. Оце більше інтригує😎
✨Оцінка: 5/10✨
«Віддати життя - це лише мала частина того, чим ти жертвуєш у цьому лісі. Щоб отримати все, потрібно віддати душу».
Не знаю, як пояснити, але нехай буде так😅: пізнання цієї книги, це як виривати бур'ян на грядках - один піддається легко, і тобі навіть подобається його позбуватись, інший вирвати руками неможливо, і це бісить, а якийсь взагалі чіпати не хочеться. В читанні те саме: мені сподобалась подача міфологічної природи і її взаємодія з людиною у тексті, при цьому бісили як не один герой, так інший (І наче ж дорослі, але ні🤪. Виникло багато питань до Агнеси). Згодом ти вже й сам не знаєш, чи кортить дочитати, щоб просто завершити (хоча вже знаєш, що фінал буде щасливий), а може зробити перерву від книги, чи просто переключитись на щось інше🤷🏻♀️.
Сюжет таки динамічний. Нас перекидають від однієї події до іншої, проте все відбувається якось чи то відсторонено, чи то епізодично🥸. Ти просто не бачиш причин виявляти емоції до якихось персонажі і читаєш як один великий момент 350 сторінок.
Все досить передбачувано, тут "не новачків" нічого не здивує. І події, і сюжетні повороти можна передбачити наперед, та ти все ж читаєш далі, ну а бо чого вже зупинятись, раз почав🤓.
Я трохи втомилась від любовного трикутника між героями із їхніми перипетіями. На початку була прихильницею Демида🫣, хоч вже знала, ким він був насправді. Що ж, він теж мені потім набрид🙂↔️. Агнеса сама не знає, чого хоче і що робити з собою в цьому світі. То слабка, то сильна, то винна в усьому вона, то винні інші. Негармонійно і плутано якось🤔. А Тома наче й норм, але теж довіри не викликає, спочатку більше підбішував😛.
Можливо, якби я прочитала цю історію в 13-15, то мій захват був би більшим.
Отож, лежала ця дилогія у мене довгенько, її час настав, і, на жаль, не зірковий😬. Не думаю, що друга частина буде набагато кращою, проте все ж таки її дочитаю, щоб сформувати остаточне враження🫠.
P. S. Більше сподіваюсь на хороші емоції від трилогію "Дім між трьох світів" цієї ж авторки. Оце більше інтригує😎
December 29, 2025
Трохи неоднозначні почуття від цієї книги. З одного боку, мені дуже подобалося читати про рідну Україну, нашу культуру, та міти, але з іншого чогось не вистачило, щоб повністю зануритися і закохатися в цю історію.
Мені трошки не вистачило доброго Томи. Агнеса постійно говорить про нього наче про ангела, але більшість сцен з ним доводять зворотнє. Хотілося більше «show not tell”, особливо коли нам треба зрозуміти чому головна героїня так бігає за ним. Так само мені не вистачило опису боротьби. Вона дуже швидко закінчувалася і замість «пройшла ціла ніч» здавалося ніби всього декілька годин.
З інших, менших придірок, трохи бісило, що в Томи у всьому винна Агнеса. Чомусь за своє мовчання у коханні він не згадує (не мовлячи за вбивство у вигляді Чугайстра), а ось вона винна, що не здогадалася. Незважаючи на те, що головна героїня все ніяк не може обрати хлопця. Останнє, трошки не відчувалося величини
Будь я підлітком, мені б дуже сподобалося, але… Все одно буду читати другу частину)
P.S. Я б дуже хотіла, щоб вони поговорили або згадали смерть Ясни в якийсь момент, а не Агнеса подумала «о боже, Ясну вбили» і все.
Мені трошки не вистачило доброго Томи. Агнеса постійно говорить про нього наче про ангела, але більшість сцен з ним доводять зворотнє. Хотілося більше «show not tell”, особливо коли нам треба зрозуміти чому головна героїня так бігає за ним. Так само мені не вистачило опису боротьби. Вона дуже швидко закінчувалася і замість «пройшла ціла ніч» здавалося ніби всього декілька годин.
З інших, менших придірок, трохи бісило, що в Томи у всьому винна Агнеса. Чомусь за своє мовчання у коханні він не згадує (не мовлячи за вбивство у вигляді Чугайстра), а ось вона винна, що не здогадалася. Незважаючи на те, що головна героїня все ніяк не може обрати хлопця. Останнє, трошки не відчувалося величини
Будь я підлітком, мені б дуже сподобалося, але… Все одно буду читати другу частину)
P.S. Я б дуже хотіла, щоб вони поговорили або згадали смерть Ясни в якийсь момент, а не Агнеса подумала «о боже, Ясну вбили» і все.
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 28, 2024
Книга мені сподобалась. Якщо врахувати, що це самвидав - якість текста і сюжета - на висоті, а це означає, що авторка Таня Гуд справді талановита❤️. Описи декорацій дуже колоритні, що дозволяє грати фантазії читача. Сюжет цілісний, як і характери головних героїв. Красивая історія кохання, яка має продовження в другій частині. Її теж неодмінно прочитаю. Успіхів Тані Гуд
Displaying 1 - 12 of 12 reviews