Альгометрія

by Iryna Vikyrchak

“Альгометрія” – поетична збірка Ірини Вікирчак. Поезія як спосіб співпереживання, пошуку творчої свободи та осмислення непростого досвіду життя на планеті Земля – спільного і водночас унікального для всіх нас.
Альгометрія – це виявляння больової чутливості шляхом натискання на больові точки, оцінка сенсорних порогів під дією певних стимулів, царина медицини невідкладних станів, поле для дискусій лікарів, психологів, неврологів та нейрофізіологів.

Поняття «альгометрії» тягне за собою цікаву та продуктивну термінологічну метафорику на зразок понять «больовий поріг», «інтервал больової переносимості», «больовий шок», «дзеркало болю» тощо. "Що ж це за такі терміни, які не можуть вилонитися з метафоричного лушпиння і стати точнішими і однозначними, як того вимагає будь-яка наука?" – запитає далекий від поезії прагматик. "Навіщо це нам у поезії?" – запитає читач, який очікує від віршів
лише красивості та зачіпання делікатних струн прекрасного. А й справді – навіщо?

Genres: Poetry

88 pages, Hardcover

First published May 20, 2021

Reviews

[OKSANA ATAMANIUK · Rating 4 out of 5]

«Альгометрія»
Ірина Вікирчак
Видавництво «Парасоля», 2021
⠀
Цитати:
⠀
«Альгометрія - це про вимірювання болю.»
⠀
«Мова болю є універсальною. Писати - це також проробляти біль. Писати боляче. Особливо, коли хочеться бути спроможною робити це одразу, подолати внутрішнє провалля між відчуттям тексту та написаним текстом. Але через це провалля - одна вузенька кладочка, по якій можна пройти лише літера за літерою. І це - перший рівень болю і любові.»
⠀
Вірші:
⠀
«корсетом зі старих обкладинок стягуєш
Талію й груди, так, що аж не можеш дихати
Бо прочитала ті книги зарано, зашвидко, заглибоко
Тобі увійшли поміж ребер й під шкіру»
⠀
«Непереливки
Було нашим батькам
Мамам і татам покоління ігрек
Східноєвропейських міленіалів
⠀
пильнувати невидимий фон
Наші зайві два сантиметри печінки
Ступінь збільшення щитовидки
Розпад імперії війну на балканах
Лімфовузли гематологію карієс
Санаторний електрофорез
Кисневі коктейлі нафтусю
Озокерити рентгени
Планові відключення і термінові включення»
⠀
«Можливо, саме тому
Кожного разу,
Коли велика крилата машина
Підіймає мене в небо,
Я звертаюсь на «Ви»
До Бога
І прошу в нього дозволу,
Прошу бути милосердним
І не гніватись,
Що ми пролітаємо його територією
По самому краю»
⠀
Про книжку:
⠀
«Назва поетичної книжки Ірини Вікирчак «Альгометрія» запозичена з назви космічного експерименту, під час якого було встановлено, що на Землі людина відчуває біль набагато сильніше, ніж у космосі. Сам термін же належить до галузі медицини, неврології зокрема, втім, про фізичний біль у своїй поезії авторка згадує найменше, виставляючи напоказ власну емоційну вразливість, «гіперемпатію» та внутрішню силу. Потрійний коридор тематичних розділів книжки веде нас крізь міркування про приватне минуле, загальнолюдське теперішнє і ніжно-ліричне «завжди». Занурюючись у найновішу поезію Ірини, заглядаємо у світ дитинства 1990-х очима дорослої мілленіалки, задивляємося далеко в космос, де, можливо, знаходиться Бог, і глибоко всередину, де може бути що завгодно.»
⠀
#примхливачитака

[Bohdana · Rating 3 out of 5]

Дуже хотіла бути від неї у захваті, але не так сталося як гадалося. Виявилося, що той вірш, який надихнув мене купити збірку, один із найкращих.

[Таїсія Nakonechna · Rating 5 out of 5]

Дуже і дуже рекомендую збірку Ірини Вікирчак усім поціновувачам поезії, а також всім, хто хотів би її (поезію) полюбити, але не знає як. Я вам гарантую, що цю поезію не полюбити неможливо!

Вона легка, повітряна, ритмічна, і водночас торкає такі глибокі і болючі закапелки душі, що, читаючи, здається, ти ще і ще проживаєш усі свої непрожиті досвіди і незаліковані травми і - зцілюєшся.

[Анна Дьоміна · Rating 5 out of 5]

У першому вірші Ірина згадує книжки, які ввійшли під шкіру - так ось, сама "Альгометрія" теж одна з них, тільки в хорошому сенсі. Маркери нашого покоління - відключення світла, картонки на базарах, неосяжна тривожність батьків... Кохання - крізь час і простір, Бог, який пізнається у подорожах, внутрішній світ, з яким познайомив нас локдаун... Якщо вірші Верлена чи Єсеніна - це красиво, то "Альгометрія" - це красиво, щемко і дуууже близько.
⠀
Наше покоління, на відміну від адептів СРСР, точно знає, що ми росли не в найпрекрасніший час. Та все ж наше дитинство - це досвід, яскравий і дивний, про нього варто говорити, проживати і відпускати. З "Альгометрією" згадуєш - і лікуєшся. Або просто усміхаєшся, що 90-ті закінчилися, що відчинених дверей з того часу побільшало.

Одним словом, раджу читати і розбирати на цитати.

[Nina Shevchuk-Murray · Rating 5 out of 5]

Algometry is unapologetically here to evangelize: It is smart, deeply empathetic, and superbly crafted. These are poems you will want to memorize, from a book you will want to be seen reading. Ms. Vikyrchak's afterword elucidates the origins and the conceptual axis of the collection, and I do not wish to deprive the reader of the pleasure that is the sense of entering a dialogue with the author. I found myself underlining many statements and writing notes in the margins. Halyna Kruk's introduction guides the reader into the book by meditating on the title which refers to the scientific process of quantifying pain.
See my blog post for the full review here: https://bit.ly/3gPt2zG