Маленьку ведмедицю Христю ловлять у лісі і змушують працювати в мандрівному цирку. Щоб Христя танцювала, її ставлять на гарячу платформу, тож вона змушена перебирати лапами під музику. Дресирувальник — жорстокий чоловік, він погрожує не дати ведмедиці їсти та часто б’є її, коли вона відмовляється танцювати. На щастя, до цирку приходять зоозахисники і звільняють тварин з жахливих умов. Христя потрапляє у притулок, де інші ведмеді, яких визволили з неволі, розповідають їй свої сумні історії. Багато хто з них уже не здатен повернутися до життя в дикій природі. Але це не про Христю. Адже в Карпатах її чекають мама і брат…
На мою думку такі книжки має читати кожна дитина. Саме для того, щоб розуміти, що дика тварина це не просто пухнастий милий танцівник і трюкач або просто мімішне створіння, а створіння, яке має почуття.
Дочитала книжку Євгенії Завалій "Місія "Порятунок": Ведмеді" від @stary_lev 📗
Нещодавно читала про бджіл, а тепер взялася за ведмедів😆 І знову мені дуже сподобалося подання матеріалу - художньої історії, нон-фікшн і тестів.
🐻Це історію про ведмедицю Христю, яка народилася на волі, потім через людей потрапила до цирку, пережила знущання і врешті-решт опинилася у притулку для ведмедів. Було надзвичайно цікаво дізнатися про повсякденне життя ведмедів - про те, як вони народжуються сліпими і глухими, як вчаться рибалити, люблять плавати і пірнати у річці, як визначити, що на певній території живе ведмідь, чому ведмеді впадають у сплячку і для чого перед цим накопичують жир тощо. До того ж ця історія ще й про заборону експлуатації тварин у цирках, і про притулки для ведмедів.
🐻До речі, 10 гривень з вартості цієї книжки перераховують для підтримки ведмежого притулку "Домажир" на Львівщині. А взагалі таких притулків в Україні лише три. Знали?
А знали, що:
📝Перший притулок для тварин з'явився в Японії у 1695 році
📝У цирку дю Солей відмовилися від вистав з тваринами, і ролі тварин виконують люди, а німецький цирк Ронкаллі замінив тварин голограмами
📝Китайська назва великої панди - "ведмідь-кіт"
📝Чорного ведмедя називають барибалом. Саме він став прототипом іграшки - ведмедика Тедді, бо президент США Теодор Рузвельт пожалів барибала на полюванні
У мене змішані почуття щодо цієї книги. З одного боку, вона гарно написана, дітям сподобалась історія, просили прочитати одразу все. Ілюстрації також гарні. З іншого боку, в книзі піднімається дуже важке питання знущання над тваринами. Чи потрібно дітям знати різні способи, якими люди знущаються над тваринами? Не знаю. На мою думку, справа захисту тварин - доросла справа. Так, діти мають знати що в світі існує така проблема, але я не впевна, що їм потрібно знати так багато деталей. На мою думку, дорослі мають приймати рішення типу не ходити в цирк, де є тварини чи не відвідувати контактні зоопарки. А після криги залишається враження, що діти мають свідомо відмовлятися від цих речей на рівні з дорослими. Як на мене, для дошкільнят, особливо якщо чутливі діти, це може бути занадто.
Щемлива, красиво ілюстрована книжка, над якою дитина буде плакати - і ви разом з нею, скоріш за все. Принаймні я не змогла стримати сльози, читаючи про браконьєрство і знущання над ведмедями в цирку. Чи треба про це знати маленьким? На це питання батьки самі повинні відповісти, знаючи характер дитини і попередньо ознайомившися з історією наодинці. Як на мене, інформація подана достатньо зрозуміло для читачів, при цьому не обтяжена жорстокими деталями, а проживання гніву та болю за тварин в психологічно безпечному середовищі і під чуйним наглядом близьких необхідні для розвитку співчуття та громадської свідомості дитини.