XVI століття — часи Єлизавети I в Англії, Марії Стюарт в Шотландії, Катерини Медичі у Франції. Але й на українських землях вирують пристрасті не менші, ніж у Західній Європі. У центрі буремних подій опинилась русинка-українка княгиня Анна Сокольська. І вона, і всі інші постаті в цій книзі — від королеви Анни Ягеллонки до Северина Наливайка і князя Констянтина Острозького — реальні люди. «Лицарка Корони» — це розповідь про жінку, яка стала агенткою Церкви і полює за королівськими грамотами. Їй протистоять численні чоловіки: від впливових родичів до шпигунів Московії та короля Стефана Баторія. На її боці тільки брат та подруга. А ще в Анни є таємниця, заради якої вона здатна на будь-що. Чи вдасться сміливій жінці обійти всі пастки та виконати волю покровительки — королеви Речі Посполитої, останньої з Ягелонів? Чи в змозі вона буде захистити себе, свою землю та людей, які довірили їй свої життя? Чи вдасться українській панні навічно сховати свій найбільший секрет?
Ця книжка сподобалася мені набагато більше, ніж "Воля Ізабелли". В першу чергу, текст надзвичайно динамічний, відірватися від історії неможливо. Дуже сподобався обраний час, історичні події, в яких діє головна героїня Анна Сокольська, підтримують динаміку та об'єм. Характер Анни дозволяє дуже швидко споріднитися із героїнею, хоча деякі вчинки та стосунки із деякими персонажами залишилися для мене незрозумілими. Ну, і майстерність авторки у роботі із дрібними деталями - костюмами, інтер'єрами, кухнею - тільки покращилась, мені дуже подобається, що ці роз'яснення стали більш вписаними в сюжет, в настрій героїні, тепер вони набагато краще працюють на ритм тексту. Із нетерпінням чекатиму на наступні романи Гороженко.
Мені ця книжка сподобалася коли чесно, ніж я сподівалася. Зазвичай я трохи скептично ставлюся до всього, що має на собі логотип Фоліо. Однак, Лицарка Корони - це хороша, розважальна, добре написана, solid історична пригода з хорошими жіночими персонажами і явно досить грунтовною роботою з джерелами, яка передувала цій книжці. Я дуже поважаю сам концепт її виникнення. Не хочу спойлерити, але те, що авторка помітила якусь цікаву, здавалося б, незначну штуку з минулого і вирішила: о, тут точно була якась захоплива шпигунська історія, я це поважаю. З героїв мені найбільше сподобалася персонажка подруги Анни (я, на жаль, не пам'ятаю, як її звати, але це тому що я ніколи не запам'ятовую імена персонажів). Вона - шикарна, я її люблю. 9/10 рекомендую
Історико-пригодницький роман з цікавим динамічним сюжетом.
Події розгортаються у XVI ст. за часів правління Анни Ягеллонки.
У центрі твору - смілива, хоробра, кмітлива княгиня Анна Сокольська. Шпигунка православної церкви та королеви, вона завдяки власному розуму та відважності розгадала інтриги та зупинила повстання московських заколотників (які, до речі, ще у ті часи штрикали кинжали у спини побратимів та проводили "спецоперації з порятунку").
Несподівано цікава книга. Історично-пригодницький роман, який цікаво та приємно читати. Головна героїня смілива, підступна та розумна жінка. Для мене це Гра Престолів в контексті української історії