Jump to ratings and reviews
Rate this book

Розлоге дерево

Rate this book
Збірка Олега Лишеги «Розлоге дерево» представляє корпус невідомих віршів поета з його приватного архіву, а також кілька маловідомих віршів письменника з малодоступних джерел. Поезія Олега Лишеги є самобутнім, оригінальним та цікавим явищем в українській модерній поезії. Зібрані тут вірші демонструють це явище інколи в упізнаваних, а інколи в несподіваних образно-стильових рішеннях. Для любителів справжньої поезії та поціновувачів Лишегового образного світу.

144 pages, Hardcover

Published January 1, 2020

1 person is currently reading
12 people want to read

About the author

Олег Лишега

17 books10 followers
Oleh Lysheha (Ukrainian: Олег Лишега) is a Ukrainian poet, playwright, translator and intellectual.

Lysheha entered Lviv University in 1968, where during his last year, he was expelled for his participation in an "unofficial" literary circle, Lviv Bohema. As punishment, Lysheha was drafted into the Soviet army and internally exiled. During the period 1972-1988, he was banned from official publication, but in 1989 his first book Great Bridge (Velykyi Mist) was published. For "The Selected Poems of Oleh Lysheha," Lysheha and his co-translator James Brasfield from Penn State University, received the 2000 PEN Award for Poetry in Translation published by the Harvard Ukrainian Research Institute. Lysheha is the first Ukrainian poet to receive the PEN award.

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
8 (61%)
4 stars
5 (38%)
3 stars
0 (0%)
2 stars
0 (0%)
1 star
0 (0%)
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
Profile Image for Лесик Панасюк.
Author 22 books30 followers
August 11, 2020
Не можу поставити менше п'яти зірочок за книжку Олега Лишеги. Але впорядкування, як на мене, загалом дуже невдале.

Укладач орієнтувався на іншу книжку Лишеги, яку впорядковував сам автор. І це, з якогось боку, правильне рішення, але, судячи зі збірки, упорядник поверхнево визначив характерні принципи впорядкування Лишеги, тому книжка вийшла дуже «нерівною». «Розлоге дерево» поділене на три частини, як і «Великий міст» (2012 року). Цей поділ, напевно, і став причиною такого «нерівного» впорядкування. «Великий міст» 1989 року поділений на дві частини, «Снігові і вогню» — узагалі, не поділений на розділи, тому «поділ на три частини», як один із принципів формування збірок Олега Лишеги — орієнтир сумнівний. Як розповідає упорядник у післямові, до збірки ввійшли тексти, частина з яких не потрапила до попередніх збірок через те, що вони не лягали в загальну оповідь. І це, як на мене, найважливіше. Для Лишеги була ключовою концепція книжки (щоб жоден вірш не вибивався із загальної канви розділу або цілої збірки), а не поділ на три частини, що був лише в одному виданні. «Розлоге дерево», як на мене, поділене дуже формально, механічно. В укладача впорядкувати «як Лишега» не вийшло. Він поділив збірку на три частини, а варто було б на більше, щоб кожен розділ був гармонійним. Бо «Розлоге дерево» — це не «Великий міст» 2012 року, а зовсім інша книжка з іншими віршами.

Що упорядкування текстів всередині розділів не є авторським, я зрозумів ще не закінчивши читати перший розділ. Тому одразу відкрив післямову, щоб у цьому пересвідчитися. Шукав там ще щось про назву книжки (хоча до неї питань немає, вона досить очевидна), про назви розділів (мені вони видалися дуже шаблонними), але не знайшов. І замало мені було інформації про сам архів і роботу з ним.

Перед післямовою є ще розділ з коментарями упорядника до певних текстів: деякі коментарі — потрібні, цікаві, інформативні, а деякі — просто зайві або недоречні (коли упорядник намагається зрозуміти, що хотів сказати автор тим чи тим образом, і робить із того якісь загальні висновки про творчість поета; або дає довідку про загальновідомі речі, постаті, які з’являються у віршах тощо).

Хоч і маю претензії до впорядкування і частини коментарів, дуже дякую упоряднику за це видання і його роботу над ним. Це велика радість, що вірші Лишеги не пішли в непам’ять.

Якщо коротко, то раджу придбати, бо більшу частину віршів ви ніде не знайдете, а вірші — прекрасні. Частина коментарів — дуже цікава, і дає можливість більше дізнатися про поета. Книжка видана з любов’ю і прикрашена гравюрами Людмили Лободи, які виглядають доречно у цій збірці. Читати раджу з перервами між віршами, бо цілісної книжки не вийшло.
Profile Image for Ivan.
129 reviews53 followers
September 19, 2020
не зважаючи на уклад, вона чудова
Profile Image for Абрахам Хосебр.
772 reviews103 followers
January 10, 2024
Книга рідкісних віршів рідкісного генія української літератури. Чудова книга щоб розпочати з неї читацький рік. Слово, котре не вмирає.

на полі чийсь слід..
може, чайки, може, твій..
падав дощ довго-довго,
і утворилось озеро..
ти дивуєшся, звідки тут верблюд..
та просто якась чайка занесла ікру!..
верховодки беруться з ікри,
яки з яків – все звідкись береться,
і все вмирає, і ніколи не народиться..
яки живуть на Памірі,
і їх пасе маленька дівчинка в долині,
i вона теж вмре..
колись жив такий Дарвін, він цікавився,
як черв'яки роблять діри в землі -
i написав про них книжку.. і вмер..
але є таке, що не вмирає - не зовсім,
їхній голос такий добрий, потім тихий-тихий,
наприклад, Елли Фіцтджеральд-ти заснув,
а вона співає: я ніколи, ніколи не сумуватиму -
зовсім як дерево низенько над водою..
прокидаєшся, а вона на такім чорнім верблюді
Їде i не вмирає..
Displaying 1 - 3 of 3 reviews

Can't find what you're looking for?

Get help and learn more about the design.