Колись я читав книги батька Громовиці. Вони родиною рушили у напрямі теософських казок для дорослих, вплітаючись ідеями поміж іншими реконструкторами історичного минулого (якого не було насправді). Хоча Громовиця не може претендувати на ту ж силу авторитету як Шаян, однак у неї теж прослідковується тенденція до створення ще однієї світоглядної неоязичницької конструкції, що зліплена із різних світоглядів: тут і неоязичники, і антихристияни, і блаватська із велетнями в карпатських горах, і традиціоналісти (які тут настільки дивним чином подано, що вже й не знаєш, чи читав колись Еліаде, чи вже не знав ніколи Еліаде). Було би набагато краще, набагато цікавіше, корисніше подавати менше Громовиці і побільше Нечая - просто пряму мову, інтерв'ю, його мемуари, легенди про нього людей, які жили неподалік. Це було би набагато крутіше! Бо у ньому ще можна побачити елементи, яких у теософів не було ніколи - спорідненість із землею, із лісами та горами.
Щодо великих плюсів і естетичного кайфу - оформлення в новому перевиданні цієї книги у видавництві Terra Incognita Анастасією Стефурак - це оформлення має більше магії, ніж усі ці еклектичні поетичні надмірно пафосні тексти від Громовиці Бердник.
Часто ми думаємо про ритуали, казки, легенди, мольфарів та інші «магічні» речі, як про щось забобонне, далеке від нас, про якусь брехню, або хоча б ставимось зі скепсисом. У цій книзі детально описана традиція мольфарства, згадано багато ритуалів, примівок (замовлянь), розкриті символи, наведені цілющі трави, місця сили, присутні бесіди про питання всесвіту і купу всього іншого. Я теж ставилась до цього всього зі скепсисом, але насправді тут є над чим задуматись, бо наші знання про світ, його будову та закони мізерні. Цікаво було простежити джерела гуцульських традицій мольфарства з різних джерел: давні європейські традиції (кельтські, скандинавські), поєднання християнських звичаїв, вкраплення магії характерників. Також тут наведена історія і бесіди з конкретним мольфарем Михайлом Нечаєм. Рекомендую тим, хто хоче відкритись новим знанням і може залишити скепсис на порозі. Ну і видання Терра Інкогніта завжди «шат ап енд тейк май мані».
Дуже затишне і атмосферне жовтневе читання. Багато цікавого дізналася про українську міфологію, яка тісно переплітається з міфологією інших країн.
А видання від Terra incognita це взагалі окреме естетичне задоволення 🥰
«Мольфарство - це тяжкий хрест, це доля, що її людина несе до самої смерті. Це життя для інших. Це відповідальність за кожен день свого життя, за кожну дію, за кожне промовлене слово, за кожну думку. Бо куля може тебе оминути, а слово, мовлене в урочий час, - ніколи..»
Неймовірне вікно в зовсім інший світ, про який із подивом читаєш, а потім радієш, що він також наш - український. Ця книга написана з великою любов'ю, дуже радію що її придбала.
Не вистачило переліку першоджерел. Зрідка є цитати та примітки, але дуже багато історії та навіть наукових досліджень в тексті просто згадані, без посилань де авторка взяла інформацію.
Ця книга - це просто естетичне задоволення. Ніде правди діти, я купила її, бо певно ніколи не бачила таких гарних книг від українських авторів, про українські містерії та ще й ілюстровані українськими митцями. Я не знаю, як ця книга пробилася мені в рекомендації. На хвилинку, вона з розділу езотерики. Проте, історія про мольфарство прекрасно читається як карпатський фольклор. Цікаво було дізнатися про низку переплетінь з традиціями інших народів і навіть, як християнство вплелося в мольфарство.
Ця книга підсилила мені враження від Карпат, підйому на гору та силу природи.
Уже тримаючи її в руках відчуваєш щось особливе – оформлення, неймовірні ілюстрації, шрифт, папір.
В основу книги лягли розмови зі справжнім “непрОстим” – мольфаром Нечаєм.
Книга дуже нетипова та незвична. Ви дізнаєтесь про карпатське мольфарство як складову світової шаманської традиції, поринете в світ магії, природи та Карпат.
Будучи відвертою, якби я читала книгу вдома в Києві, було б дещо важче сприймати і без таких яскравих вражень. Ідеально підійде для відпочинку на природі, парку, на дачі, в гамаку або найкраще всього в Карпатах.
Можливо я підійшла до книги з якимось іншими очікуваннями, я не знаю, проте мені, на жаль, не дуже сподобалось.
Сама інформація дуже цікава, але викладена якось сухо, наче просто звичайний конспект, який засунули в книгу. Складно було дочитати, хоч і деякі нові факти я дізналася.
Ще мінус бал поставила, бо хоч це і частина історії, я розумію, але навіть згадку про сибірських шаманів мені б бачити не хотілось.
Не дуже багато очікувала від книги, взяла через воістину магічні ілюстрації і сподівання дізнатися щось новеньке про мольфарство. Не скажу що захопливе чтиво, але деякі цікаві знахідки є.
Книга вразила своєю легкістю, щирістю і колоритом. Аутентичні картини карпатської самобутності і звуки верховинських трембіт оживають на сторінках і жваво переносяться в уяву читача. Живі діалоги, містична недосказанність і міфічна складова культурного епосу осідають в душі м’ягкою ковдрою, гріють і інтригують. Особистість карпатського мольфара, як і сам феномен мольфарства вражає своєю неповторність і розмиває межу між реальністю і міфом, фактами і фантазією. Десь там губляться останні уламки раціональності і читач занурюється в новий, непізнаний але такий наповнений сенсом підсвідомий світ. Архетипи і образи міфічних істот... а чи міфічних? Чи реальних... намагаючись роз’яснити собі зв’язки і паттерни світосприйняття поневолі згадуєш і Юнга і майстрів єзотерики і майже забуті дитячі казки і ... просто повністю віддаєшся енергетичному вихру книги і починаєш проживати все по-новому. Можливо, книга містить набагато більше ,аніж сам автор спробувала в неї вкласти. Невидима димка чи то місцево фольклору , чи то природного таїнства не покидає і після останніх рядків книги. Можливо вже і не покине. Чи то запитань більше чим відповідей, чи навпаки, всі відповіді і запитання більше не мають сенсу... але якщо вам трапили ці сторінки до рук і зачепили душу - то повірте, це не дарма...
Я би не відносила цю книжку до езотерики (або не лише до неї). Для мене це вибуховий мікс етнографії, фолькльору, мольфарсько магії, філософії і історії релігії. Це така собі текстова прогулянка горами і містичними місцями сили. Радію, що є друга книга, де буде більше про Нечая, бо якраз мені хотілося його читати ще і ще.
Ну і слід зазначити, що оформлення від Тера Інкогніта чудове, книгу приємно тримати в руках.
Якщо ви любите схожу тематику (вірування, звичаї, цілительство) , або просто досліджуєте традиції Гуцульщини - рекомендую.
У мене були очікування до чогось фантастичного і магічного, певної художньої легкої казки, але натомість ця книга розповідає про це у дещо науковому стилі. Я б радше прочитала її як художню вигадку.
Плюс в тому, що розповідаються етнографічні особливості вірувань українців. Однак для мене це не ок подавати магію як науково доведену істину чи журналістське дослідження, бо книга заохочує магічне мислення. Ще одну зірку зняла за постійне порівняння з Сибірськими шаманами, що тригерило враховуючи ситуацію в Україні.
Ця книжка — про мольфарство як явище та про взаємозв’язки давніх символів, передусім дохристиянських, та їх відображення в гуцульській культурі. Постать мольфара Михайла Нечая та його глибокий зв’язок із природою та прадавніми знаннями — уже достатня причина, щоб прочитати цю книгу. Ілюстрації додають їй особливої магії.
Втім, погоджуюся з одним із відгуків: було б значно цікавіше, якби в ній було більше самого Михайла Нечая — його прямої мови, інтерв’ю, оповідей про нього — і менше авторських інтерпретацій Громовиці Бердник.
Добра мила книжка для кількох вечорів)) Не практичний посібник магії, а власне нагадування про причини та наслідки, про першоджерела в казках, про сучасність та людяність. Книжка, щоб задуматися без напоуження, з легким післясмаком сумної задумливості про дітей, котрих виховують фіксики, бо бабусі осучаснилися по заробітках, про молодь, котра знання про чакрт вже вважає гаданням ...
Цікаві історії про карпатські звичаї, ремесло і магію мольфарів. До праць К. Кастанеди далеко, але все ж по своєму цікаво, бо про наше. Візуальне оформлення дуже красиве.
Розповідь про мольфарство і магічні звичаї не тільки карпатських, а й загалом. Написано дуже затишно і зрозуміло. Це не сухі переповідки здобутої інформації, а жива колоритна історія.