господі.
це дуже погана книжка, яку навіть шкода називати книжкою з поваги до книжок справжніх.
якщо б викинути з неї 95% інформації, а решту переписати – вийшов би ще якийсь буклетик про перебування в Інтернеті для тих, хто щойно вперше почув про Інтернет.
з самого початку авторка розповідає про те, що вона була ботом, маючи на увазі ботоферми для маніпулювання думками/настроями. тут же йде незрозумілий розділ книги, де вказані незрозумілі думки незрозумілих людей про ботів, і раптом там хтось каже, що боти – це такі автоматизовані штуки, типу подавати показники лічильника.
і авторка замість того, щоб одразу прояснити, що ось є такі боти, а є інакші, пише, що пояснить це потім.
і це «потім» - це наступний незрозумілий розділ книги, де авторка ніби намагається дати визначення поняттям, але там знову ж таки ллється якийсь потік свідомости і ніяких однозначних визначень нема.
смішно, що авторка працювала на росіян (ну часи такі були, ладно), але після 2013-2014 вона побачила які вони погані і які в них погані методи маніпуляцій масами, а те що їй ці методи маніпуляцій буквально в переписці росіяни радили використовувати – скромно чомусь авторка не змогла зробити один плюс один і мати висновок, що це, в принципі, те саме.
книга жахливо відредагована, іноді скидалося, що це якийсь самвидав.
жахливі відступи, постійні одруки.
ще в кінці книги є розділ, де авторка, живучи в китаї (!!!), жаліється як неправильно українці голосують в україні і що ж то людоньки тепер буде!!
P.S. ще авторка так постійно наголошує як вона одразу в 2013-2014рр. одномоментно відмовилася від російського сегменту Інтернету, що з кожною появою такого стейтменту віриться їй все менше.
P.P.S. ще я дізнався, що якщо вам раптово приходить імейл з африки, де нігерійський принц успадкував вісімнадцять мільйонів доларів і хоче з вами трошки поділитися, то це, насправді, – шахрайство, і ніхто грошей вам не дасть. дуже корисна книжка, так.