Сарматыя

by Марыя Мартысевіч

У эпісталярнай паэме Марыі Мартысевіч апісваецца гісторыя кахання, якая мела месца невядома калі і невядома дзе. Але яно і няважна, бо «Сарматыя» — гэта таксама гісторыя пра тое, што звычайна здараецца з людзьмі, якія наважыліся быць не такімі, як усе, у любыя часы і ў любой краіне. Сарматы — напаўміфічныя качэўнікі, апісаныя яшчэ Герадотам. Іх плямёны засялялі Паўночнае Прычарнамор’е ў ІІІ–IV ст. н. э. Праз тузін стагоддзяў ад іх пачала весці свой род шляхта Вялікага Княства Літоўскага і Рэчы Паспалітай, адмяжоўваючыся такім чынам ад сялянскага саслоўя. Аўтарка паэмы спрабуе пачуць водгулле гэтага «старога добрага шляхецкага сарматызму» ў Беларусі ХХІ стагоддзя.

Genres: Poetry

44 pages, Paperback

Published January 1, 2018

Reviews

[Ярослава]

Епістолярна поема, що поєднує, так би мовити, польові студії з білоруської романтики з естетикою архаїчних етнографічних нарисів про край знаного світу, де живуть, либонь, усілякі песиголовці. Страшенно симпатично.

Нават сынагогі тут — абарончага тыпу,
мне неяк страшна падумаць пра іх мячэты.
Вось, калі сьцісла, motto майго бэд трыпу:
хочаш быць зь іх мужчынам — бяры мачэтэ.
[...]
Сарматыя пачынаецца без абвяшчэньня вайны,
нападае на вока вогкім счарнелым зрубам.
Ці пратрываю тут ад вясны да вясны?
Тое, што нас не заб’е, мы пасьля палюбім.

Пробний фрагмент можна подивитися тут

(Видання теж дуже прикольне, з двома вклеєними листівками і найпрекраснішою рекламою супутнього мерчу, яку я бачила в цьому житті).

[Lada Moskalets · Rating 5 out of 5]

Вірші білоруською звучать дуже приязно українському вуху і навіть більш поетично через мову, через флер страждання, заборон і революційності. І самі слова, напівнезрозумілі, але близькі, частково архаїчні чи смішні, як це буває з близькими мовами, додають загадковості до метафоричності тексту, так наче ми не можемо зрозуміти його до кінця.
Я не дуже вмію аналізувати вірші, мені просто приємно їх читати - хоча інколи ріжуть око фрази, які гарно дивитимуться цитатами в інтернеті "Іх мужчыни арэлі - яни ня ўмеюць кахаць, але не кахаць яны таксама ня ўмеюць". Сарматія моторошна, холодна, брудна і сповнена пристрасті - такі вірші чудово читаються біля запилених вікон пострадянських спальних районів.

[Halina Hetman · Rating 5 out of 5]

Але ўранні ён будзіць мяне - і я застаюся.

Моя перша книга па-беларуску. В мене було білінгвальне білорусько-польське видання. Читати було легко, 70% спільної лексики в наших мовах даються взнаки.
Не хочеться спойлерити драматичний сюжет, що повно розгортається на 40 сторінках. Мені було дуже близько та інтригуюче, я злилася, співпереживала, жахалася, сміялася, а по шкірі йшли сироти від деяких метафор. Гострі розум та язик авторки мене підкорили. Не думала, що поезією можна розповісти історію так глибоко психологічно та ще зі створенням окремого світу. Неймовірні враження.

[Michael · Rating 5 out of 5]

A woman goes on a bed-trip to the country "Sarmatia" and tells about the customs, men, women, weather and so on...modern and enlightening, yet with deep roots in eastern european "mythical" traditions. Worth noticing, translating, spreading!

[Olena Brovko · Rating 5 out of 5]

Моя перша книга прочитана білоруською мовою :)