«Олег нагадує, що поезія починається з ритму. Саме з ритму витворюється час, про який так багато йдеться в цій книзі. Саме ритм закладено в пам’яті, саме втрата ритму призводить до забуття. Це вірші музиканта, який гостро й надзвичайно тонко відчуває слово, його завершеність та умовність. За великим рахунком, це книга про минущість. Себто, про безкінечність»
беручи книгу до рук я думала "як же поталанило каданову, шо фєнєчкін робив йому ілюстрації, а жадан писав анотацію!" відкладаючи книгу я думаю "як же поталанило фєнєчкіну, що він ілюстрував, а жадану, шо писав анотацію каданову"
Книга на перегляд, на читання ковтком. На пірнання у стан. Стан листів, виривків, колажів, на віднайдення іншого. Книга на повернення. Книга-стрибок. Той, хто він? Не той, А я