Коротенька оповідь про життя Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, становлення його духовності та боротьбу за незалежну українську церкву. Несподіванкою стало те, що автор ще у 2001 році (час написання книги) викриває злочинну діяльність майбутнього Президента України Януковича.
Біографія не сподобалася зовсім. Я людина неправославна, але моєї залученості у церковне життя, мабуть, все ж таки не треба. Розповідь вкрай солодощава, пересипана "літературностями" рівня середньої школи. «Яка багата українська мова! — думає 60-річний Патріарх, — В ній є зменшувальні суфікси!» Переповідається офіційна біографія, та й про ту десь по вікіпедіях можна більше знайти. Сорок років московської кар'єри просто викинуті, навіть порожнього аркуша не вставлено. Десь там зустрічається оборот про те, що «була зроблена величезна, хоч і непомітна робота». Ну то ж це саме те місце, де можна дати відчути читачеві, наскільки велика та робота, і чому вона непомітна. Всі закиди про зв'язки з КДБ, мафією, фінансові скандали не згадані навіть у полемічному ключі. Хоча, знову ж таки, можна б було викласти «свою історію», розказати, чиї то наклепи, і про справжні мотиви і про справжні дії. А замість того лише тиша та славословіє. Всі персонажі ідеальні: ідеальна мати, ідеальний батько, ідеальний Михайло, ідеально тупі та хижі злочинці-вороги. В'язка нудятина.