Шокова терапія

by Saki, Сакі

Гектор Г’ю Манро (1870–1916) — англійський письменник, журналіст і публіцист, один із основоположників літератури «чорного гумору». Свої короткі сатиричні оповідання — гротескні, почасти абсурдні, іноді містичні — він публікував під псевдонімом Сакі (мовою фарсі це слово означає «виночерпій»). Досконала фраза, злегка цинічна іронія в дусі Оскара Вайльда і сюжети, що нагадують сюжети оповідань О. Генрі, принесли письменникові величезну популярність. Перед читачем відкривається сповнена жорстокої іронії панорама Едвардіанської епохи — періоду перед Першою світовою війною, коли Англія досяла процвітання,— але за цим благополуччям уже бовванів привид загально європейської катастрофи.

368 pages, Hardcover

Published January 1, 2017

About the author

British writer Hector Hugh Munro under pen name Saki published his witty and sometimes bitter short stories in collections, such as The Chronicles of Clovis (1911).

His sometimes macabre satirized Edwardian society and culture. People consider him a master and often compare him to William Sydney Porter and Dorothy Rothschild Parker. His tales feature delicately drawn characters and finely judged narratives. "The Open Window," perhaps his most famous, closes with the line, "Romance at short notice was her specialty," which thus entered the lexicon. Newspapers first and then several volumes published him as the custom of the time.

His works include
* a full-length play, The Watched Pot , in collaboration with Charles Maude;
* two one-act plays;
* a historical study, The Rise of the Russian Empire , the only book under his own name;
* a short novel, The Unbearable Bassington ;
* the episodic The Westminster Alice , a parliamentary parody of Alice in Wonderland ;
* and When William Came: A Story of London under the Hohenzollerns , an early alternate history.

Oscar Wilde, Lewis Carroll, and Joseph Rudyard Kipling, influenced Munro, who in turn influenced A. A. Milne, and Pelham Grenville Wodehouse.

Reviews

[Victoria · Rating 3 out of 5]

Читати цю збірку оповідань — наче колупатися в старому ящику з мотлохом, сподіваючися знайти щось хороше. Дійсно цікаві та вдалі оповідання були, однак їх меншість. Найбільше не сподобалося те, що деякі оповідання мають майже однаковий сюжет і персонажів — навіщо описувати одну й ту ж ситуацію тричі?..

[trashy hater · Rating 2 out of 5]

Я розумію, що це 20 століття, але такої сексистської крінжі я давненько не наминала🥲 «жіноча логіка», «жіночий розум», «рука, що гойдає колиску», «жіночі примхи», «жіноча любов до сварок».
Просто гидота. І, справді, як виразились у відгуці тут: читати цю книгу - все одно що перебирати мотлох. Особливо «приємно» буде жінкам, для яких ця книга, звісно ж, не призначалась, але насміхатись над якими у ній норма, бо це ж «гумор такий, іронія, сарказм, це класика, а ти просто баба, ти того не розумієш»🤡

[Nazarii Zanoz · Rating 3 out of 5]

Ця збірка складається із чотирьох інших. І якби всі вони були такими, як "Хроніки Кловіса", то вона б отримала від мене заслужені 5 зірочок. А так загальна оцінка для мене десь 3,4. До переваг стилю Сакі належить відверта симпатія автора до іронічних та впертих героїв та героїнь, а також подекуди почуття гумору. В деяких текстів хороше закінчення. Проте загалом більшість текстів прохідні й нецікаві.
Окремо хочу виділити оповідь "Шедевр" - вона дійсно прекрасна.