Кемпінги і дорогі отелі, помешкання українських заробітчан і західних дипломатів, шведський коханець зі шляхетною місією покращити світ і російський коханець з купою проблем, світ шоу-бізнесу і буддійські храми, а ще – багато-багато коротких притч і анекдотів, сумних і не дуже історій. Все це з відвертістю, якої ще не знала українська література... Ця книжка може приголомшити, але не відпустить до останньої сторінки, залишаючи відчуття довгої і виснажливої подорожі, після якої стаєш іншою людиною.
Irena Karpa (Ірена Карпа) graduated from the Kyiv National Linguistic University, majoring in English and French. Since 1997 she has been the front woman of the Qarpa band, specializing in a fusion of industrial music, punk-rock, hardcore and psychedelic trip-hop. Her first novel Znes Palionogo was published in 2000. After a long trip to the Southern Asia, she published another novel Freud would weep which was nominated for a prestigious prize. Since 2005 Irena has been working as a host at several major Ukrainian TV-channels and acting as a model for Playboy and Penthouse. Irena Karpa was named the WRITER OF THE YEAR-2005. Freud would cry was the finalist of Book of the Year award of the BBC Ukraine.
Чомусь хочеться описувати цю книжку кліше, вдаватися до порівнянь з іноземними автор(к)ами, але натомість просто напишу: чудово, що є така українська література і з'явилася в ті часи, коли для більшости світ був відгороджений завісою з віз та безгрошів'я. Місцями непоганий гумор і дотепний стьоб з нашого люду і самої себе. Загалом - добре для свого часу і відповідної авдиторії, а зараз - такє.
таке шось... Мучила її,мучила, таки вимучила. Ну щоденник депресивної чудачки, якісь короткі записки ні а чьом, думки, брєдні, переживання, ситуації...Коротше, Карпа ніфіга не талановита, або мені треба шось курнути:)
3.5 - ciekawy styl pisania, mnostwo pieknych okalajacych slow, aczkolwiek niespojnosc fabuly (mimo, iz celowa) obniza moj ranking. Na pewno nie dla kazdego, ale generalnie polecam- pozwala na bardzo kobiece i zmyslowe przezywanie rzeczywistosci
_ Якби я читав цю книжку в підлітковому віці — був би в повному захваті: море подорожей, молода красива дівчина і постійний секс з усіма підряд, алкоголь, наркотики (це правда ніколи мене не цікавило), найрізноманітніша лайка кожним третім словом, постійне засудження цінностей західної цивілізації, обсирання всього постійного й абсолютна відірваність. Але я вже не підліток, тому більшість із цього мене не вабить. Це я ще не беру до уваги деякі ідеологічні аспекти, як от соціалістичні мітинги з плакатами: "Fuck capitalism" і подібну ахінею.
_ Виходить що плакати мав би Фройд, а приходиться мені…
_ Це дуже сумно, бо перше що я читав у Карпи була збірка її інтерв'ю для різних журналів, і вона тоді мені надзвичайно сильно сподобалась...
Коли я вперше причитав цей роман я був ще підлітком. Тоді в мене ще не було великого досвіду у читанні книжок, та й тема книжки про відносини, досвіду в яких в мене теж особливо не було. То ж на той час мені ця книжка зайшла. Тому і оцінку ставлю не погану, бо реально є коло людей, якому цей роман буде цікавий. Але звісно сьогодні я б не взявся читати щось подібне. Дуже примітивний сюжет. Буквально звичайне життя звичайної людини, яке, як я розумію, головним чином бузується на реальних історіях життя Ірени Карпи. Таке може бути цікаве лише явним фанатам творчості Ірени Карпи як особистості. Тобто це той момент, коли людина, яка її написала є тим інтересом до книжки, а не те що написано.
Більшість моментів у книзі передають справжність прожитого. Вона відчувається, хоч якою банальною спершу не здавалася б. Плюс живий гумор, який живе вже давно і буде жити ще довго. Аж до реготіння. Смачні слова та вирази. Деякі моменти лишились мені банальними і непотрібними, проте.. кожному своє. І я так і не змогла розібратися у всіх почуттях Марли до чоловіків, але, очевидно, в цьому і є один із основних сенсів книги ))