Торговиця

by Роман Іваничук

У новій книзі Романа Іваничука розкрито історію того, що пережило покоління автора від 30-х років минулого століття під час польської та радянської окупацій, розказано про здобуття довгожданної Незалежності. Описано духовне й політичне життя маленького містечка Коломия. Герої твору - українці, що одружувалися чи "водилися" з поляками або з євреями. Книга просякнута коломийською колоритністю, цікава та оптимістична. Автор зобразив "живі" діалоги, правдиві ситуації, що дає змогу читачам дізнатися, "як то воно було тоді жити" ...

Genres: History

220 pages, Hardcover

First published January 1, 2012

About the author

Український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України (з 1960), депутат Верховної Ради України І-го скликання (1990-94). Заслужений працівник культури України.
Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Літературної премії ім. А. Головка, премії ім. І. Мазепи. Герой України.

Reviews

[Nadia · Rating 4 out of 5]

Це напевно не мій письменник, але мені було цікаво прочитати аж цілий роман про Коломию і про інші місця поблизу. Історичних книжок про Коломию - багато, а художніх творів - мало. Я поки лише цей роман знайшла.

[Maryana · Rating 5 out of 5]

Книга мені дуже нагадувала "Вогненні стовпи", інколи навіть здавалося, що це одна з частин роману.
Та це самостійний твір про життя в Місті, стосунки між його жителями, сімейні драми, та опис історичних подій, починаючи з 30-х рр. минулого століття до сьогодення. Читала до болю в серці, сльози навертались на очі, бо знову й знову проводила паралель між подіями в книзі і вчорашніми-сьогоднішніми.
Вразила велика кількість історичних персонажів (Ірина Вільде, Олена Теліга, Станіслав Вінценз, Богдан Лепкий та багато інших). Трагічна доля багатьох з них переплітається з долею осіб вигаданих, не менш яскравих, писаних з рідних чи знайомих автора (Олесь - з рідного брата автора Євгена). І звичайно, як завжди чудова, багата, мелодійна, колоритна, барвиста мова, якою зачитуєшся.
Усе насправді майстерно описано: кохання Корнеля і Сальомеї, Оксани та Тарновецького, любовний трикутник - Нуся-Олесь-Юрко, такі різні і водночас такі схожі близнята Нуся і Казьо, складні стосунки між Олесем і Казимиром, страх батьків, щоб хлопчача бійка між українцем і поляком колись не закінчилась великою кров’ю, усвідомлення Антошка, що де б не проходив кордон між Польщею та Україною, "він завше проходитиме через його дім, розпанахуючи його навпіл". Усі почуття та переконання підносяться над жорстокістю того часу, або ж стираються перед обличчям спільного ворога.
Імпонували мені панна Ганя і пані Аделя. Їхні діалоги чудово передавали (неполітичний) дух доби, посмакувала я їхньою мовою))
Книгу можна розібрати на безліч цитат, та постараюсь коротко
« А чому ж то у всіх нас націлений зір на зло, а добра не вміємо і не хочемо бачити, о то ж вони, ті свідки нашої долі, завше ходять в парі..»
«.. Але ти не називай наших катів поляками, кати ніколи імен не мали й до жодних націй не належали – то звиродніла банда, яка не має ні своєї історії, ані культури, а сумління й жалю до людей – ні крихти»
« без жертв ще ніхто свободи не здобув»
«чому нам така дорога людська думка…. Бог дає справедливу оцінку нашому пережиттю, а від людей ми завжди чекаємо солодкого обману»
«свобода буде вбита аж тоді, коли люд поникне»
« у нас один ворог, і здолав нас обох у той вигідний для нього час, коли ми чубилися, запаморочені заповзятістю когутів, у смертельному поєдинку й не бачили оскалу хижої лисиці, яка зачаїлася за плотом..»
«Дай Боже, щоб політична ейфорія не затягнулася надто довго.. А якраз тепер треба подумати, як створити нову систему влади, щоб ми потім не мусили користуватися засадами попередньої. Політичною ейфорією користуються в першу чергу пристосуванці і спекулянти»
«народ виступає за державу, він не має наміру її повалити, а зробити кращою, і так буде тривати, поки держава не ототожниться з народом.»
Події в державі дались взнаки, тому і це найбільше привернуло увагу.

[Yevtymii Pnivchuk · Rating 3 out of 5]

_ 6/10 _

_ Починається книжка з мальовничого опису Коломиї, а найдетальніше Кляштору й Торговиці. Далі нас переносять в часи Імперії Габсбургів і поринають в перипетії рунгурської нафтової лихоманки. Печеніжин, як проміжний шлях до Коломиї, теж є постійним учасником подій, що не може не радувати🌝. Приємно знати буквально майже усі місця, які тут описані...

_ Історія цікава, і хоча тут часто розділи розповідають абсолютно про різні речі, зроблено це якось так магічно й ненавʼязливо, що відірватись важко. Ще дуже гарно передано побут людей.

_ Але це все про першу частину, а саме довоєнну. Бо далі все пішло трішки сумбурно й не дуже переконливо з точки зору правдоподібності.