— Скажи пророчество, Пророче! — Так той... цейво... я не Пророк... — Ви чули, що сказав Пророк? — Пророк нам заповів смиренність! — Та ні, я правду вам кажу. — Він нам прийшов відкрити правду! - Ви щось наплутали, напевне... - Він каже: «Всі ми заблукали»! — Та звідки всі ви тут взялися?! — Він нас питає про Творця!.. - Та не чіпайте, блядь, нарешті! - Він заступився за блудницю! — Та йдіть ви к матєрі, придурки!!! - Сказав: «Шануй своїх батьків»! - Навіщо ви цей хрест приперли..? Пустіть мене!!! Я не Про………..
зазвичай не звітуюсь тут щодо прочитаних поетичних книжок, але ж тут така подія - тут же Полежака, поет без збірки став поетом однієї збірки. збірка зібраного, вибраного і вибганого, де годі шукати систему чи загальну структуру. зате видно звідки ноги ростуть: Ірванець (типу "Любіть Оклахому") та Подерв'янський (тупо все і головне мать-перемать+Полежаку так само краще слухати, а не читати). багато про єврейське питання (найсильніше - "Скажи пророчєство, Пророче!") і останній майдан (найкраще - "І ненародженим, і мертвим, і живим") і війну (найточніше - "Лежав кацап в степу донецьким"). не всі вірші рівноцінні, але всі емоційні, деякі експресивні і більшість - для перечитування.