What do you think?
Rate this book
Емма мовчить
Зустріч двох жінок, двох культур і двох доль, настільки відмінних, що й уявити собі годі: Емма з Відня та Зарема з Грозного. Одна – бабуся з дрібними, часто навіть дрібʼязковими повсякденними клопотами, друга – мати, яка бореться за гідне життя для себе і свого сина.
Ця історія дозволяє нам уважніше поглянути туди, де наш світ змінюється.
Емма – віденська пенсіонерка – переймається тим, що світ більше не такий, як раніше: її нова невістка-туркеня вагітна, онука Луці носить надто вузькі штани, а колишнього чоловіка Ґеорґа розбив удар. Зарема приїхала у Відень з Грозного. Своїм життям вона завдячує власній відчайдушній хоробрості: у Другій чеченській війні вона втратила все, що мала, контрабандисти доправили її з сином Шамілем до Відня. Заремі потрібен політичний притулок, Еммі – допомога по господарству. Їхні дороги перетинаються, долі поєднуються. Як далеко зайде Емма, щоб допомогти Заремі?
Ця історія дозволяє нам уважніше поглянути туди, де наш світ змінюється.
Емма – віденська пенсіонерка – переймається тим, що світ більше не такий, як раніше: її нова невістка-туркеня вагітна, онука Луці носить надто вузькі штани, а колишнього чоловіка Ґеорґа розбив удар. Зарема приїхала у Відень з Грозного. Своїм життям вона завдячує власній відчайдушній хоробрості: у Другій чеченській війні вона втратила все, що мала, контрабандисти доправили її з сином Шамілем до Відня. Заремі потрібен політичний притулок, Еммі – допомога по господарству. Їхні дороги перетинаються, долі поєднуються. Як далеко зайде Емма, щоб допомогти Заремі?
176 pages, Hardcover
First published January 1, 2014
1 person is currently reading
112 people want to read
About the author
Susanne Scholl
16 books1 followerSusanne Scholl, geboren 1949 in Wien, Studium der Slawistik in Rom und Moskau. Langjährige ORF-Korrespondentin in Moskau.
Sie hat zahlreiche Bücher veröffentlicht und wichtige Preise und Auszeichnungen für ihre journalistische Arbeit und ihr menschenrechtliches Engagement erhalten, u. a. den Condordia Preis und das Österreichische Ehrenkreuz für Wissenschaft und Kunst.
Sie hat zahlreiche Bücher veröffentlicht und wichtige Preise und Auszeichnungen für ihre journalistische Arbeit und ihr menschenrechtliches Engagement erhalten, u. a. den Condordia Preis und das Österreichische Ehrenkreuz für Wissenschaft und Kunst.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 19 of 19 reviews
Read
April 5, 2023дуже сумна книжка про мразотне австрійське суспільство, з його цінностями ситості й благополучності, але тільки для своїх. у бюргерів немає настрою слухати про чужі біди, треба приготувати кнедликів і погладити кота, тим паче ці непонятні смагляві люди, що навіть німецькою не говорять, вони занадто обтяжливі. можливо, вони просто все це заслуговують, не варто вникати. важко читалася книжка, але не тому що вона погано написана, просто болюча тема.
єдине запитання, що лишилося до авторки, яка дуже критична до своїх співгромадян: вона якось уникає конкретно означити з ким же воювали чеченці у цих своїх війнах, росіяни у цьому контексті взагалі не згадуються, це дивно.
"Ну от, каже собі Емма, і чого вони конче мають усе так драматизувати? Чого це я мушу вислуховувати Заремині жалі?"
"Емма швидко змінила тему, бо що б вона робила, якби Зарема таки заплакала? У них там коїться якесь жахіття: схоже, кожен, про кого розповідає біженка, давно помер."
єдине запитання, що лишилося до авторки, яка дуже критична до своїх співгромадян: вона якось уникає конкретно означити з ким же воювали чеченці у цих своїх війнах, росіяни у цьому контексті взагалі не згадуються, це дивно.
February 13, 2017
От цікаво: хоча у читанні я добряче ангажована у "проблемну" проблематику (емансипаційну, в першу чергу, але не виключно), дистильована Соціально Значуща Проза мені трапляється не часто. А, може, справа в тому, що вишукую свої проблематики в жанровій літературі (любов до сюжетів та антуражів невмируща, так), а "виховний" мейнстрим зазвичай ходить іншими шляхами. Ну, а тут зустрілись таки - я та "Емма мовчить".
Коротенький роман журналістки-русистки і спеціалістки з чеченської тематики Сюзанни Шолль - СЗП в квадраті. Письменниця зіштовхує лобами дві сюжетні лінії: трагічне життя Зареми, що втекла з Грозного, боючись за життя маленького сина - єдиного, хто крім неї вижив із сім'ї, та необтяжливе філістерське існування задерикуватої віденської пенсіонерки Емми. Лоби дзвенять гучно, скеровуючи читацьку думку у потрібний напрямок. Шок-контент чеченських реалій проти штрудельків і кнедлів за розкладом, влада письмових столів над людськими життями проти королювання стереотипів в несхильних до рефлексії головах, неосяжне горе проти дрібних і дріб'язкових негараздів... Але попри те, що ця книжка орієнталізує деяких героїв у гіршому сенсі цього слова, аніж можна було сподіватися, а також має сюжет-аркан, який повинен дотягти читача до прозорих висновків, є в ній речі, які чіпляють крізь оце передбачуване "раз-два-три". Короткі начерки життя там, де життя зупинила війна - не знаю, як воно читається з Австрії, а в Україні - дуже... виразно. Іронічне, але безжальне відображення побутової ксенофобії: не скінхедів з битками, а поважних панів та пань з їхніми абсолютно невимушеними "А що ми такого сказали?". Ну, і Емма. Егоїстична, пихата, зарозуміла Емма, яка не чужа прекрасним вчинкам, коли це її не аж надто обтяжує - Емма тут дивовижна. Нє, я в курсі, що це мала бути алегорія, але це ще й дуже яскравий характер, за реакцією якого на подразники дуже цікаво спостерігати. А що подразники - це чужі драми, то... і таке бува.
Коротенький роман журналістки-русистки і спеціалістки з чеченської тематики Сюзанни Шолль - СЗП в квадраті. Письменниця зіштовхує лобами дві сюжетні лінії: трагічне життя Зареми, що втекла з Грозного, боючись за життя маленького сина - єдиного, хто крім неї вижив із сім'ї, та необтяжливе філістерське існування задерикуватої віденської пенсіонерки Емми. Лоби дзвенять гучно, скеровуючи читацьку думку у потрібний напрямок. Шок-контент чеченських реалій проти штрудельків і кнедлів за розкладом, влада письмових столів над людськими життями проти королювання стереотипів в несхильних до рефлексії головах, неосяжне горе проти дрібних і дріб'язкових негараздів... Але попри те, що ця книжка орієнталізує деяких героїв у гіршому сенсі цього слова, аніж можна було сподіватися, а також має сюжет-аркан, який повинен дотягти читача до прозорих висновків, є в ній речі, які чіпляють крізь оце передбачуване "раз-два-три". Короткі начерки життя там, де життя зупинила війна - не знаю, як воно читається з Австрії, а в Україні - дуже... виразно. Іронічне, але безжальне відображення побутової ксенофобії: не скінхедів з битками, а поважних панів та пань з їхніми абсолютно невимушеними "А що ми такого сказали?". Ну, і Емма. Егоїстична, пихата, зарозуміла Емма, яка не чужа прекрасним вчинкам, коли це її не аж надто обтяжує - Емма тут дивовижна. Нє, я в курсі, що це мала бути алегорія, але це ще й дуже яскравий характер, за реакцією якого на подразники дуже цікаво спостерігати. А що подразники - це чужі драми, то... і таке бува.
June 27, 2023
Якби я читала цю книгу до повномаштабної війни, я б спрйняла її інакше.
Але зараз, героїня Емма, яка живе у Відні і з прищуром дивиться на чеченську біженку, не здаються такими далекими. І проблеми суспільства: дискримінація, закриті очі, не намагання навіть розібратись, упереджене ставлення першої, і страх, розбитість, затиснута біль, що виходить чеоез тіло, і одне бажання - вижити заради дітей, занадто впізнавані.
Щодня я слухаю такі історії, зодня товчусь в двері держави, намагаючись хоч щось зробити, і щодня цього недостатньо.
Чесно, соромно, що ще півтора роки тому і мені ці проблеми були задалекими.
Та я вірю у зміни й свідомість суспільства.
А книжка непогана. Є про що подумати, поговорити, й читається легко. Відкриваючи очі.
Я б дуже її радила європейцям, щоб трохи зі сторони подивитись на життя, якн ми всі живемо.
Таке різне, і так поряд один з одним.
Але зараз, героїня Емма, яка живе у Відні і з прищуром дивиться на чеченську біженку, не здаються такими далекими. І проблеми суспільства: дискримінація, закриті очі, не намагання навіть розібратись, упереджене ставлення першої, і страх, розбитість, затиснута біль, що виходить чеоез тіло, і одне бажання - вижити заради дітей, занадто впізнавані.
Щодня я слухаю такі історії, зодня товчусь в двері держави, намагаючись хоч щось зробити, і щодня цього недостатньо.
Чесно, соромно, що ще півтора роки тому і мені ці проблеми були задалекими.
Та я вірю у зміни й свідомість суспільства.
А книжка непогана. Є про що подумати, поговорити, й читається легко. Відкриваючи очі.
Я б дуже її радила європейцям, щоб трохи зі сторони подивитись на життя, якн ми всі живемо.
Таке різне, і так поряд один з одним.
January 6, 2022
Книжка чіпляє: хотілося дізнатися, що буде з Заремою. Написана сухуватою мовою, але смислу подій і так вистачає.
July 28, 2016
Сюзанна Шолль. Емма мовчить.
Насправді, в цьому романі мовчить не тільки Емма. Мовчить і Зарема. А ще Ґеорґ, і навіть Гансик з деякими героями мовчать. Просто причини у них різні...
Емма мовчить про свою самотність, рутинність, про невдоволення вибором сина, про чоловіка в пансіонаті, про онуків, які далеко, і не тої національності... І може вона б і могла розповісти, та бажані їй співрозмовники її не слухають, а тим, що готові вислухати - вона не довіряє... Тому мовчить.
А Зарема мовчить про Грозний, про війну, про чоловіка, про дітей, про насильство, про загиблу родину, про неможливість нормально влаштувати своє життя, про брак грошей і страх зустріти його ... І вона можливо і розповіла б все це Еммі, але не знає мови, і не бачить бажання з боку співрозмовниці...
Це книга про Проблеми і проблеми двох світів, про те, як людям з таким різним досвідом важко зрозуміти один одного, про нещасну людину з ситого, безпечного світу, яка не думає про матеріальні проблеми, і про надію і жагу до життя людини, яка втікає від війни і смерті... Проте, хочемо ми цього, чи не хочемо, ці світи таки зустрічаються...
Хороша проза, яка ставить багато питань... Рекомендую!
Насправді, в цьому романі мовчить не тільки Емма. Мовчить і Зарема. А ще Ґеорґ, і навіть Гансик з деякими героями мовчать. Просто причини у них різні...
Емма мовчить про свою самотність, рутинність, про невдоволення вибором сина, про чоловіка в пансіонаті, про онуків, які далеко, і не тої національності... І може вона б і могла розповісти, та бажані їй співрозмовники її не слухають, а тим, що готові вислухати - вона не довіряє... Тому мовчить.
А Зарема мовчить про Грозний, про війну, про чоловіка, про дітей, про насильство, про загиблу родину, про неможливість нормально влаштувати своє життя, про брак грошей і страх зустріти його ... І вона можливо і розповіла б все це Еммі, але не знає мови, і не бачить бажання з боку співрозмовниці...
Це книга про Проблеми і проблеми двох світів, про те, як людям з таким різним досвідом важко зрозуміти один одного, про нещасну людину з ситого, безпечного світу, яка не думає про матеріальні проблеми, і про надію і жагу до життя людини, яка втікає від війни і смерті... Проте, хочемо ми цього, чи не хочемо, ці світи таки зустрічаються...
Хороша проза, яка ставить багато питань... Рекомендую!
January 31, 2024
Зовсім коротка історія, але як багато тут деталей про дві культури: німецько-австрійську та чеченсько-кавказьку. Фантастична зустріч пані Емми та пані Зареми. Цілком уявляю, що саме так все відбувалося в Грозному на початку нульових, а дещо продовжується і по сьогодні. Беззаконня, згвалтування, викрадання.
І воно стає ще важче при висвітленні того, що відбуваються з нашими героями в Австрії. Де так усе ж "по закону", моя хата скраю. Не хочу применшувати їх проблеми. Але, загалом, для мене німці-австрійці, як суспільство, саме такі, як описано в книзі: егоїстичні, принципові, черстві і.. самотні.
Ох, хороша історія.
І воно стає ще важче при висвітленні того, що відбуваються з нашими героями в Австрії. Де так усе ж "по закону", моя хата скраю. Не хочу применшувати їх проблеми. Але, загалом, для мене німці-австрійці, як суспільство, саме такі, як описано в книзі: егоїстичні, принципові, черстві і.. самотні.
Ох, хороша історія.
November 1, 2025
Emma und Sarema könnten nicht unterschiedlicher sein. Die eine ist eine Rentnerin aus Wien mit fest verankerten Grundsätzen, die andere ist ein Flüchtling aus Grosny. Unter normalen Umständen hätten sie sich nie getroffen, aber die Umstände sind alles andere als normal.
Auch wenn Emma auf den ersten Blick grantig und ein bisschen zu sehr rechts orientiert wirkt, tut sie mir trotzdem leid. Ihr Leben ist nicht mehr so, wie sie es gewohnt ist und das macht ihr Angst. Ihr Mann hat sie wegen einer jüngeren Frau verlassen, ihre Enkelin lebt bei ihrer neuen Familie in Italien und die neue Schwiegertochter ist nicht nur Türkin, sondern auch noch schwanger. Nach ihrer ungewollten Pensionierung hat sie zu viel Zeit und zu wenig zu tun.
Sarema dagegen hätte allen Grund, Angst zu haben. Das hat sie auch, aber aus viel realeren Gründen. Sie hat Grosny verlassen, weil ihr Leben und das ihres Sohnes nicht mehr sicher war. Auch in Wien ist die Sicherheit nur eine Illusion.
Sie sind ein ungleiches Paar, diese beiden Frauen die ihre Geschichte erzählen. In Emmas Augen wirkt Sarema ein schwerfällig und dumm. Sarema wiederum sieht in Emma eine viel wärmere Frau, als diese wahrscheinlich ist. Aber vielleicht kann sie nur tiefer blicken als der Leser. Man glaubt zu wissen, wie die Geschichte ausgehen wird und hofft trotzdem dass es anders kommt. Wie Sarema, die endlich ein bisschen Glück verdient hätte.
Es ist kein sehr dickes Buch. Aber nur "zwischendurch" lesen konnte ich es trotzdem nicht, dazu hat mich die Geschichte zu sehr berührt.
Auch wenn Emma auf den ersten Blick grantig und ein bisschen zu sehr rechts orientiert wirkt, tut sie mir trotzdem leid. Ihr Leben ist nicht mehr so, wie sie es gewohnt ist und das macht ihr Angst. Ihr Mann hat sie wegen einer jüngeren Frau verlassen, ihre Enkelin lebt bei ihrer neuen Familie in Italien und die neue Schwiegertochter ist nicht nur Türkin, sondern auch noch schwanger. Nach ihrer ungewollten Pensionierung hat sie zu viel Zeit und zu wenig zu tun.
Sarema dagegen hätte allen Grund, Angst zu haben. Das hat sie auch, aber aus viel realeren Gründen. Sie hat Grosny verlassen, weil ihr Leben und das ihres Sohnes nicht mehr sicher war. Auch in Wien ist die Sicherheit nur eine Illusion.
Sie sind ein ungleiches Paar, diese beiden Frauen die ihre Geschichte erzählen. In Emmas Augen wirkt Sarema ein schwerfällig und dumm. Sarema wiederum sieht in Emma eine viel wärmere Frau, als diese wahrscheinlich ist. Aber vielleicht kann sie nur tiefer blicken als der Leser. Man glaubt zu wissen, wie die Geschichte ausgehen wird und hofft trotzdem dass es anders kommt. Wie Sarema, die endlich ein bisschen Glück verdient hätte.
Es ist kein sehr dickes Buch. Aber nur "zwischendurch" lesen konnte ich es trotzdem nicht, dazu hat mich die Geschichte zu sehr berührt.
January 16, 2023
Книга мені дісталася в подарунок в минулому році від австрійського посольства,але прочитати вдалося лише зараз.Книга читається легко,розбита на 2 лінії-ситий і вдоволений австрійський світ і сірий та страшний світ людей з Чечні.Розповідається про двух жінок,які настільки протилежні,наскільки можуть бути різні полюси.Боляче читати історію чеченської жінки,яка пережила стільки горя,що не відомо як вона ще живе. Трошки смішно читати про проблеми старої Емми,яка не може дати раду собі,��ате вішає ярлики на всіх і вся.Емма може заговорити,в мене навіть було сподівання,що вона не стара та черства австрійка,але нажаль.
February 28, 2025
«на злобу дня».
Пенсіонерка Емма з Відня з проблем має тільки те, що на старості років лишається без чоловіка (той стрибає з молодою красунею в гречку, а потім злягає з інсультом в геріатричному пансіонаті), а її лишає доживати віку в турботах про свого «ні риба, ні мʼясо» синочка.
Синочок теж не тішить стареньку - знайомиться з туркенею і заводить без шлюбу «турченя». Біда та й годі.
Натомість, є Зарема та її син Шаміль, які пройшовши пекло чеченської війни, опиняються в віденському таборі біженців і чекають чи випаде їм щастя бути прийнятими цією країною.
Життя зіштовхує лобами ці два світи.
Історія про вгодований і відірваний від життя цивілізований світ, який стикається з іншим життям. І не може його зрозуміти.
Пенсіонерка Емма з Відня з проблем має тільки те, що на старості років лишається без чоловіка (той стрибає з молодою красунею в гречку, а потім злягає з інсультом в геріатричному пансіонаті), а її лишає доживати віку в турботах про свого «ні риба, ні мʼясо» синочка.
Синочок теж не тішить стареньку - знайомиться з туркенею і заводить без шлюбу «турченя». Біда та й годі.
Натомість, є Зарема та її син Шаміль, які пройшовши пекло чеченської війни, опиняються в віденському таборі біженців і чекають чи випаде їм щастя бути прийнятими цією країною.
Життя зіштовхує лобами ці два світи.
Історія про вгодований і відірваний від життя цивілізований світ, який стикається з іншим життям. І не може його зрозуміти.
January 2, 2020
Книга-інсайд.
2 героїні, 2 світи, протилежність у всьому.
Як глибоко копнула авторка, порівнюючи їх.
Як тонко і, водночас, безжально описала буденність чеченського народу.
Як хотілося хеппіенду, але фінал вийшов достойний.
Книга емоційно складна. І ще важче від того, що правдива.
2 героїні, 2 світи, протилежність у всьому.
Як глибоко копнула авторка, порівнюючи їх.
Як тонко і, водночас, безжально описала буденність чеченського народу.
Як хотілося хеппіенду, але фінал вийшов достойний.
Книга емоційно складна. І ще важче від того, що правдива.
May 21, 2025
Це книга контрастів, історія двох жінок, двох світів, різних доль. Одна з Австрії, інша з Чечні - жінки, що мають радикально відмінного спектру проблеми. Та обидві надаюсь їм свого значення.
Прочитала за день, в цілому легка для читання книга, яка залишає важливе підґрунтя для міркувань.
Прочитала за день, в цілому легка для читання книга, яка залишає важливе підґрунтя для міркувань.
July 16, 2025
Книжка про прірву. Між людьми, культурами, історіями. Про емпатію і її відсутність.
Про проблему біженців і мігрантів.
Тепер ці сюжети можуть бути і про Україну.
Очікував безнадійного фіналу, але шанс на хоча би щось добре — лишився. Дякуємо авторці за це.
Про проблему біженців і мігрантів.
Тепер ці сюжети можуть бути і про Україну.
Очікував безнадійного фіналу, але шанс на хоча би щось добре — лишився. Дякуємо авторці за це.
This entire review has been hidden because of spoilers.
March 19, 2025
Подібна до книг Халеда Госсейні
⭐️ 7/10
⭐️ 7/10
February 10, 2014
SCHOLL, Susanne: „Emma schweigt“, St.Pölten Salzburg Wien 2014
Zu Beginn ist es nicht einfach sich mit den vielen Namen zurecht zu finden. Erst nach einigen Kapiteln kennt man die einzelnen Familienmitglieder der Großmutter Emma.
Susanne Scholl verwebt hier zwei Welten, zwei Geschichten:
• einerseits eine Wiener Patchwork Familie, wo der geschiedene Sohn mit einer um vieles jüngeren Türkin zusammenzieht ohne sie zu heiraten und
• der Rest einer in Tschetschenien verfolgten Familie – Mutter und Sohn – die nach Österreich geflüchtet ist und hier als Asylanten Schutz suchen.
Diese so unterschiedlichen Familien finden in Wien zusammen.
„Niemand hier in diesem reichen, satten Land weiß, wie das ist.“ (Seite 119) sagt die Tschetschenin in Wien.
Die Autorin – eine ausgewiesene Tschetschenien Kennerin – beschreibt sehr gut die Situation in diesem Land an Hand von Familien. In einer Zeit, wo auch nicht Krieg ist und trotzdem Leute entführt und ermordet werden. Es ist gut, dass Scholl dieses Wissen an uns, die deutschsprechenden Menschen mit ihrem Buch weitergibt.
Andererseits zeigt sie aber auch die Denkweise der Österreicher gegenüber Fremden auf. Wirklich zwei extreme Welten, die hier zusammen kommen.
Jeder Österreicher, jede Österreicherin sollte das lesen und der Fremdenhass hätte ein Ende.
Ein sehr gutes Buch, das ich auch allen empfehle.
Zu Beginn ist es nicht einfach sich mit den vielen Namen zurecht zu finden. Erst nach einigen Kapiteln kennt man die einzelnen Familienmitglieder der Großmutter Emma.
Susanne Scholl verwebt hier zwei Welten, zwei Geschichten:
• einerseits eine Wiener Patchwork Familie, wo der geschiedene Sohn mit einer um vieles jüngeren Türkin zusammenzieht ohne sie zu heiraten und
• der Rest einer in Tschetschenien verfolgten Familie – Mutter und Sohn – die nach Österreich geflüchtet ist und hier als Asylanten Schutz suchen.
Diese so unterschiedlichen Familien finden in Wien zusammen.
„Niemand hier in diesem reichen, satten Land weiß, wie das ist.“ (Seite 119) sagt die Tschetschenin in Wien.
Die Autorin – eine ausgewiesene Tschetschenien Kennerin – beschreibt sehr gut die Situation in diesem Land an Hand von Familien. In einer Zeit, wo auch nicht Krieg ist und trotzdem Leute entführt und ermordet werden. Es ist gut, dass Scholl dieses Wissen an uns, die deutschsprechenden Menschen mit ihrem Buch weitergibt.
Andererseits zeigt sie aber auch die Denkweise der Österreicher gegenüber Fremden auf. Wirklich zwei extreme Welten, die hier zusammen kommen.
Jeder Österreicher, jede Österreicherin sollte das lesen und der Fremdenhass hätte ein Ende.
Ein sehr gutes Buch, das ich auch allen empfehle.
August 7, 2016
Dieses Buch behandelt ein Thema, welches leider immer wieder aktuell ist und für unschöne Meldungen sorgt. Durch detaillierte Charaktere, eine gute Wortwahl und treffende Sätze, schafft es die Autorin zwei Kulturen durch zwei Charaktere zu personifizieren. Dieses Buch appelliert zum genaueren Hinsehen und vorurteilfrei auf Menschen zuzugehen. Leider schweigen viel zu viele Menschen da, wo Worte angebracht wären.
Eine absolute Empfehlung!
Eine absolute Empfehlung!
October 9, 2016
Austrian and Chechen realities live side by side in this book...as we live side by side with the realities of our neighbours, friends, and ordinary strangers, divided by invisible walls of loneliness.
February 5, 2017
Хотіла почитати щось легеньке - не склалось :)
Історія про долі двох різних жінок, Одна прожила доволі щасливе і безтурботне життя в Австрії, інша, молода жінка, втекла з Грозного до Австрії...Пережила жах війни і втрату найближчих..
Історія про долі двох різних жінок, Одна прожила доволі щасливе і безтурботне життя в Австрії, інша, молода жінка, втекла з Грозного до Австрії...Пережила жах війни і втрату найближчих..
October 22, 2014
Ein toll geschriebenes Buch! Aber fast wärens nur 4 Sterne geworden, weil der Klappentext verspricht mehr als das Ende einhalten kann. Aber der Epilog reißts dann wieder ein bisschen raus.
Read
November 13, 2016Дуже затягуючий сюжет, актуальний в контексті міграційної кризи в ЄС. Але в українському перекладі багато орфографічних помилок.
Displaying 1 - 19 of 19 reviews