Hayek's Journey: The Mind of Friedrich Hayek

by Alan Ebenstein

While Alan Ebenstein's biography of Friedrich Hayek was the first biography of this major twentieth century thinker, the book itself was not - per se - an intellectual biography. Hayek's Journey will be the follow-up volume that will give readers an in-depth look at the evolution of his thought, the influence of the Austrian School of Economics, the roles of Wittgenstein, Freud and Kant in his thinking; his relationship with Karl Popper, etc. This will become a classic of Hayek scholarship by the author credited with writing the first biography of a man who is now widely-regarded as a seer in relationship to the course of the twentieth century.

Genres: Biography, Economics

302 pages, Hardcover

First published July 1, 2003

About the author

Alan Oliver (Lanny) Ebenstein is an American political scientist, educator and author, known from his biographical works on Friedrich Hayek and Milton Friedman.

Born in Princeton, New Jersey to William Ebenstein (1910-1976), who was also an educator and author, and Ruth Ebenstein. He obtained his BA at the University of California, Santa Barbara in 1982, and his phD at the London School of Economics in 1988.

After his graduation Ebenstein was instructor at the Antioch University from 1990 to 1993, and was director of research at the Arthur N. Rupe Foundation, established by Art Rupe. In 1992 he was Republican nominee at the California State Assembly election, 1992 for the 35th District. From 1990 to 1998 he was member of the Santa Barbara Board of Education. Since 2008 he is lecturer in economic history at the University of California, Santa Barbara. He also became adjunct scholar at the Cato Institute.

In 1988 Ebenstein co-edited the 5th edition of the Great political thinkers: Plato to the present, which was first published in 1952 edited by his father. Since the 1990s he wrote a series of biographies on economists, starting with Edwin Cannan in 1997, and further on Friedrich Hayek in 2001, and Milton Friedman in 2007.

Reviews

[Rosewater Emily · Rating 2 out of 5]

"The economic problem for much of the world is close to being solved", - заключил Боби (именно так, без раздвоения б-чности, ибо Большой Биограф), смачивая смесью днк и волшебных бобов на пустой желудок кончик лилейно-белой ниточки. Поправив неотделимую от сизой, как особенности национального отопления, переносицы, удерживаемую на краю социал-анархической пропасти черноморским узлом оправу (из посеребренной Отечеством соломы), обеспечивающую уцелевшее (правое) стёклышко защитной и облагораживающей паутинкой, Боби решил, что сентенции будет маловато, почему прибегнул к инсинуации: "Capitalism is a peaceful creed".
За спиной в 36 (арифметические способности Боби не вызывали сомнений даже знававших их задолго до того, как потом, кровью, зубочистками, лазурью отражавшихся в запонках калифорнийских небес Боби заслужил в глазах академической живности право обладать не иным каким прозвищем, не "Бэби" или "Бобэоби", а именно "Боби") раз повторяли реминисценцию дня, найденную, - какое совпадение и какой, право, неподражаемый успех! - не в чьём-нибудь, а в одном из трудов Боби двадцати-с-веточкой-несъедобного-каштана-летней давности; независимо от нейро-лингвистической припадочности диктора, Боби мог воспроизвести написанное им с точностью до бабушкиной отрыжки: "Prime Minister Margaret Mitchell once argued in the House of Bollocks that the Monchervative Farty favored a society in which everyone at every step on the economic ladder would have the most, even if this resulted in more inequality, while the Fable Labour Ables Party preferred a society in which there would be more equality, even though everyone at every step on the economic ladder would have less".
..
Першою національною рецензувати цей біографічний сертифікат волі* на цей понеділок не маючи, обираю [буцім] другу ідеологічну.
Серед історичних новин:
"Прем'єр-міністерква Мармурна Тетчер і її Фісканцлер Найджел Верілоусон намагались реалізувати ідею Фрі-Фонхаєка під час європейського валютного диспуту 1980х; Найджел і Мармурна запропонували елімінацію дисонансної комісії при обміні національних валют із наданням громадянам європейських держав можливості використання грошових одиниць будь-якої з країн континенту для особистих потреб в межах Європейського Союзу" - як в далекої від око-номіки персони, в мене миттєво народжується питання: кому і з якими намірами потрібно було введення євриків, враховуючи [передбачувану] неминучість виключення паперових і металевих еквівалентів із загального обороту?
"В той час як Фрі працював над кореспонденцією Жона Штюарта Мілля, австрійському економ-вуайєристу прийшла ідея повторити подорож Італією і Елладою - день у день сторіччя по оригінальному - британського протофеміністу у компанії глибш-ніж-прото-феміністки, енфранчайзіменткині статевого підвиду, місіс Тейлор-Джміль" - враховуючи, що містер Ебенштайн використовує при перекладі з української поняття trip, а не journey, рецензентка вимушено перетворює пластилінову мить у вогнетривалу буць, і цілком логічний висновок: назва була спаплюжена із наміром обмежити зацікавленність в дослідженні поціновувачів аутоеротизму за допомогою технік і засобів таких Майстрів Трансперсонального Розкуття як подружжя Грофів, сам доктор Гонзо і хлоп Базилевс з останнього в історії КОВА класу, де під час Помаранчевого Маяття окремим предметом викладалася "російська література".
..
Боби, не позволяя себе этого в тексте, в окружении советского кафеля неоднократно вступал в спор с задолго до первых полемических спазмов отдавшим австрийскому богу душу Фридрихом: "К чему реально ведёт эта вера, если не чересчур грубо соотносить веру в немыслимое с мыслимо достойным доверия, если не к покорности индивида при столкновении с приручённым и ищущим сострадания Левиафаном?" - вопрошалось с навязчивостью первых майских хатха-клещей в процессе редакции инкриминированной невольной жертве биографии thought that just as the savage was tamed and became moral through obeying rules, so should the state.
"Покажите мне дикаря этого, ставшего моральнее через подчинение нивелировавшим его родовое достоинство правилам?" - высвистывал Боби, просовывая хоботок в крохотное окошко, в расчёте на превосходящую вчерашнюю порцию сумеречного инсекта, падкого до импортируемого электричества.
"И что за страна 45-леток, баллотироваться и голосовать в границах чьих можно лишь однажды за всю сознательную гражданскую жизнь? В чём же состоять сознательности и гражданству, если у них отнято последнее прибежище натурфилософов и магии правового общества - сам Элекшнбокс?" - распалялся Боби, созерцая собственное отражение в новенькой бритве, полученной от благодарных калифорнийцев к 46-летию: "И какое отношение имеет разрыв брака с нелюбимым человеком к нарушению общественной морали, если уже заключение брака с нелюбимым человеком могло бы считаться безнравственным?"
..
Стимулюючих розсуд фрагментів вистачає, однак систематизації їх, окрім такої, що відповідає потребам публікації, не відчути, мабуть, без своєчасного аманітового мікродозінгу.
Якщо "планування еволюції слугує наближенню кінця еволюції взагалі", чому ж не робиться, хоча б Ебенштайном, додатковий крок, не висувається припущення, що Взагалюція за характером своїм охоплює й передбачає будь-яке планування, оскільки не має змоги не мати імунітету до політичної інтепретації обгрунтовуючих її на сторінках підручників і енциклопедій процесів?
Перефразуючи француза, якого перслідували не завжди їстівні краби, "Еволюція є правомірністю покинутого на призволяще".
До того ж, передбачення і пояснення (prediciton and explanation), дві основні площини каналізаційного люку, пов'язані головним чином тим, що передбачення так чи інакше підкріплює пояснення (котре неминуче задовольняє потребу першого в неперервності творення шкал можливого, доступного уяві і імітації). Пояснення світу "незрозумілою мовою" або невідповідними словами робить хибним пояснення - не слова і не мову, яким властиво вигніжджуватися в шуканом порядку, доки пульсує парадигмальний запит.
Та Фрі, за баченням Алана, тлумачив світ бінарно: чуттєво й фізично - і останній досвід "кожна свідома людина, якщо тільки вона не має соліпсичних якостей, повинна приймати на віру"; з чого виводився вплив політичних філософів, найбільш критичні прояви котрого існували за межами прямого контакту із світовими подіями, лише із набуттям окремими ідеями статусу "суспільної власності", завдяки праці інтелектуалів, що збагачували б ідеї енергією та важелями, суттєвими у спрямовуванні розвитку суспільства (людства).
Та чи не задовго ми, серед інших читачі біографій і зодіякальні Риби, не помічаємо жодних можливостей виходу зі добровільно позбавленої вже біополітичних суги й свіду бінарності?
..
Боби, как любой уважающий себя прежде уважаемого исследуемого биограф (величины выше средней), любил парадоксы, хотя неоднократно попадал впросак, путая их с некой зубной хворью, названию каковой никак не удавалось закрепиться в чудогонной памяти. По иронии судьбы, безуспешно сталкиваемой с парохода современности беспощадным Кемом Ни Падем, межзвёздным охотником за агасферами, именно с логами из семейств стомато и палеонто Боби приходилось сталкиваться чаще, чем, к примеру, их главными соперниками на поприще усвоенной безнадёжности, представителями семейств фило и мартиро (по систематически неподтверждаемым слухам, последние, в плоскую шутку и никогда в лицо прозванные "мартиросянами", не были цивилизованными, разумными, и вообще ничего общего с "живыми людьми" не имели).
С частотой Боби со временем справляться научился, но не с приобретшим болезненные черты, откровенно реактивным пристрастием к парадоксам. К примеру, как ему довелось упомянуть в исследовании двадцати-с-никель-днепровского-шоколада-летней давности, one of the paradoxes of Hayek is that he wrote better than he thought; после недолгого раздумия Боби вынужден был дополнить столь резонансное коммюнике, дескать Hayek's writings create ideas in the minds of others that were not neccesarily in his own.
Впрочем, парадоксами далёкий от театральности абсурдизм Боби ограничиваться не смел. Боби не гнушался и расписного экзистенциализма, сообщая самым заядлым театралам такие публичные элементы жизнеописания исследуемого, как изнанка антисемитизма и сага о девственности. Не первый и не последний, не раз и не два Боби взмывал во холодном поту из сновидных параличей со свербящей в самых атавистических местах клятвенной убеждённостью, что most Austrians were anti-Semitic, though Hayek was not [Austrian?!]
..
Залишається додати, що через 4 роки Алан Санта-Барбарійський опублікує три сотні-з-обгорткою-від-швейцарської-цукерки-без-цукру сторінки, об'єднані корінцем із не надто езоповим тайтлом Mind of the Terrorist: from the IRA to Al-Qaeda, з нез'ясованих причин, без врахування безподібного вкладу у формування згаданого Майнду служб безальтернативної безпеки демократичних країн тоді ще не до сьогоденної міри "мультиполярного" світу.

[Alan · Rating 3 out of 5]

Interesting. There is a Hayek revival, connected to economic conservatism.

[Valerie · Rating 2 out of 5]

I did not enjoy this book. Hayek and his beliefs are interesting, but I did not like the writing style of the author. It was really not very readable.