Jump to ratings and reviews
Rate this book

Век волков

Rate this book
Эта книга, дорогой читатель, - о волшебстве и о чуде. О том, чего так не хватает нам в жизни и чем она, эта жизнь, наполнена каждый день и каждый час.

560 pages, Hardcover

First published October 6, 2015

2 people are currently reading
44 people want to read

About the author

Andrzej Sapkowski

194 books19.3k followers
Andrzej Sapkowski, born June 21, 1948 in Łódź, is a Polish fantasy and science fiction writer. Sapkowski studied economics, and before turning to writing, he had worked as a senior sales representative for a foreign trade company. His first short story, The Witcher (Wiedźmin), was published in Fantastyka, Poland's leading fantasy literary magazine, in 1986 and was enormously successful both with readers and critics. Sapkowski has created a cycle of tales based on the world of The Witcher, comprising three collections of short stories and five novels. This cycle and his many other works have made him one of the best-known fantasy authors in Poland in the 1990s.

The main character of The Witcher (alternative translation: The Hexer) is Geralt, a mutant assassin who has been trained since childhood to hunt down and destroy monsters. Geralt exists in an ambiguous moral universe, yet manages to maintain his own coherent code of ethics. At the same time cynical and noble, Geralt has been compared to Raymond Chandler's signature character Philip Marlowe. The world in which these adventures take place is heavily influenced by Slavic mythology.

Sapkowski has won five Zajdel Awards, including three for short stories "Mniejsze zło" (Lesser Evil) (1990), "Miecz przeznaczenia" (Sword of Destiny) (1992) and "W leju po bombie" (In a Bomb Crater) (1993), and two for the novels "Krew elfów" (Blood of Elves) (1994) and "Narrenturm" (2002). He also won the Spanish Ignotus Award, best anthology, for The Last Wish in 2003, and for "Muzykanci" (The Musicians), best foreign short story, same year.

In 1997, Sapkowski won the prestigious Polityka's Passport award, which is awarded annually to artists who have strong prospects for international success.

In 2001, a Television Series based on the Witcher cycle was released in Poland and internationally, entitled Wiedźmin (The Hexer). A film by the same title was compiled from excerpts of the television series but both have been critical and box office failures.

Sapkowski's books have been translated into Czech, Russian, Lithuanian, German, Spanish, French, Ukrainian, and Portuguese. An English translation of The Last Wish short story collection was published by Gollancz in 2007.

The Polish game publisher, CD Projekt, created a role-playing PC game based on this universe, called The Witcher, which was released in October 2007. There is also a mobile version of the game which has been created by Breakpoint Games and is being published by Hands-On Mobile in Western Europe,Latin America and Asia Pacific.

The English translation of Sapkowski's novel Blood of Elves won the David Gemmell Legends Award in 2009.

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
7 (21%)
4 stars
8 (24%)
3 stars
14 (42%)
2 stars
2 (6%)
1 star
2 (6%)
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
Profile Image for Майя Ставитская.
2,296 reviews234 followers
March 2, 2023
Time with a screech slams the doors that have recently been wide open in front of us, and from the galaxy of new Polish science fiction writers, whom we admired a few years ago, in addition to the canonical Lem and Sapkovsky: Zbeshkhovsky, Komuda, Mike, Orbitovsky, Dukai, there was only Jaroslav Grzendowicz. And that's good, although I won't call any of the things in the collection that pleased the AST Audiobook a masterpiece, the overall level is consistently high.

Of course, marketers could not deny themselves the pleasure of calling the book the title of the most insignificant of the stories, but with a subtle hint of the thick circumstances of unbearable cruelty that will involuntarily come to the mind of a thriller-fed reader. But otherwise, "Taxidermist" is an excellent collection with a bright and furious social sound. what had not been noticed before for Gzhendovich, he was rather apolitical: a lot of adventures, a little philosophical generalizations, a bit of indignation about corporations, globalization and all that. I will briefly describe individual novels.

Чудеса и диковины. Передай дальше
О пространстве и времени, и о полете, о большом человеке в большом пути, о долгой полночи и о холоде космоса. О скитаниях вечных и о Земле.
Брэдбери.

Время со скрежетом захлопывает перед нами двери, еще недавно широко открытые, и от плеяды новых польских фантастов, которых мы восхищенно открывали для себя несколько лет назад в придачу к каноническим Лему и Сапковскому: Збешховский, Комуда, Майка, Орбитовский, Дукай - остался один Ярослав Гжендович. И то хорошо, хотя ни одну из вещей сборника, которым порадовала Аудиокнига АСТ, шедевром не назову, общий уровень неизменно высок.

Конечно, маркетологи не могли отказать себе в удовольствии обозвать книгу заглавием самого незначительного из рассказов, зато уж с тонким намеком на толстые обстоятельства невыносимой жестокости, которые невольно придут на ум вскормленному млеком триллеров читателю. Но в остальном "Таксидермист" отличный сборник с ярким и яростным социальным звучанием. чего прежде за Гжендовичем не замечалось, он был скорее аполитичен: много приключений, чуть философских обобщений, толика негодования по поводу корпораций, глобализации и всякого такого. Коротко охарактеризую отдельные новеллы.

"Хобби тетки Констанции". Самый бедный из родственников состоятельной тетушки наследует ее дом вместе со всей обстановкой, вызвав негодование прочих родственников. Однако ликование молодого человека оказывается преждевременным. В доме увлекавшейся при жизни оккультизмом дамы творятся совсем не благостные дела.

"Часовщик и охотник за бабочками". Изобретенная в середине нынешнего века хрононавтика оказывается вовсе не возможностью смотаться в Древний Египет и поглядеть, при помощи каких блоков или катков несчастные рабы тягали эти блоки. Миры, куда попадали резиденты, оказываются сильно отличными от нашего прошлого и в целом вовсе даже не такими, какими мы знаем их из истории. Более разумными, гармоничными и уютными для человека. В целом мир оказывается здоровым деревом. данная нам в ощущениях ветвь которого - порченый привой, которого стремится не допустить герой, в то время, как другие засланцы из будущего пытаются "можем повторить".

"Премия" Креативный сотрудник крупной корпорации, который не желает вписываться в рамки корпоративного этикета, внезапно получает отначальства путевку в тропический рай. О том, что было дальше, есть в "Пиноккио" и "Незнайке на Луне".

"Буран метет с той стороны". Гжендович посвятил повесть Киру Булычеву, но в целом она скорее калька "Попытки к бегству" Стругацких, с той разницей, что действие перенесено из будущего в альтернативную реальность, где не было Первой Мировой и Революции.

"Поцелуй Луазетты". Палач во времена Великой Французской Революции и Террора казнит среди сотен невинных одного аристократа, которого по праву можно назвать исчадьем ада, понимая, что всемирного зла невозможно ни искоренить, ни даже уменьшить, уничтожив физического носителя.

"Деликатесы восточной кухни". Юмореска на грани допустимого, впрочем, окно Овертона, в отличие от окна в Европу, открыто достаточно широко. Да и кто не посочувствовал бы героям, угодившим в рабство к ушлому законнику.

"Farewell Blues". Снова "прогнило что-то в Датском королевстве", Земля понемногу разделилась на зоны: в Первом мире умягченный вариант "1984" с удушающей заботой государства и вторжением во все личные сферы, в Третьем - жуть анархии. И в это время младенцы беззубыми ртами предрекают взрыв солнца, предлагая людям эвакуацию в иной, безопасный и дивный новый мир. Герой считает себя первопроходцем, и он готов.

"Празднество в Венеции". История свадебного путешествия преуспевающего молодого поляка, убежденного. что все цветы мира существуют исключительно для того. чтобы он сорвал их. "Отольются кошке мышкины слезки" и "если ты думаешь, что самый умный, так тут все такие" Ну, такое, отчасти травелог, частью мистика.

"Таксидермист" Титульная новелла сборника, скорее простенькая, чем наделенная глубиной смысла, впрочем довольно обаятельная. У мужика умирает любимый кот жены и дочери, опасаясь их расстроить, он находит умельца, проделывающего с усопшими любимцами примерно то, что "Кладбище домашних животных", но без демонической ноты последнего.

"Выходные в Осэкозе" Еще одна повесть, отражающая неприятие автором всего "социалистического". Парень, которому удалось выбраться из особой экономической зоны (аббревиатура в заглавии) и нормально интегрироваться в нормальную человеческую жизнь современного западного мира, едет навестить оставшихся там родственников, что едва не стоит ему свободы и жизни, но в итоге позволит спасти многих.

"Третий Николай". Рождественская история о трех Святых Николаях, встреченных мальчиком из бедной семьи в Сочельник. Понятно, что лишь один из них настоящий. Трогательный и милый рассказ, Гжендович все-таки, несмотря на мрачность, оптимист, за что и любим.

"Волчья буря". Осень сорок четвертого. Немецкая подводная лодка "Волки атлантики" дрейфует по Северному морю в состоянии, близком к аварийному. Чудо германской инженерной мысли в полевых условиях проявило себя не лучшим образом. Нет, боевые столкновения с противником ни при чем, попросту переломалась куча всего: множественные протечки и деформации, к тому же вытекли восемь аккумуляторных батарей, горючее и жратва на исходе. Вонь стоит такая, что хоть топор вешай, системы жизнеобеспечения тоже вышли из строя, помыться можно холодной соленой водой, но желающих не находится. Команда ждет приказа о возвращении, вместо него приходит шифрограмма, предписывающая встретиться с судном обеспечения "Окфольт", оставить на нем членов команды, не являющихся истинными арийцами и продолжить плавание, поступив в распоряжение пассажиров, которые перейдут с него на "Волков"

Profile Image for Oksana Kotikova.
9 reviews2 followers
March 30, 2021
Якщо коротко: книга не варта того, щоб її купувати. Те, що Анджей Сапковський - геніальний письменник, це знає багато людей. Не знаю, чи лише по одному відомому "Відьмаку" (якого я особисто не читала), чи по його розповідям (які я рекомендую стовідсотково!). Як на мій погляд його геніальність полягає в глибокому розумінні багатогранної безодні людської душі. І саме це він чудово вміє зображати у своїх розповідях у стилі хоррор.
Що ж до інших письменників ... Буквально вчора прослуховувала лекцію чудового наукового діяча Володимира Моренеця щодо предмету "логоса" (як слова, та як божественної складової світу) і почула неймовірно ємну та влучну думку: якщо художній твір наділений метафізичним проявом, то це буде саме літературним твором, витвором мистецтва, якщо ж ні - це буде багато слів. Так само можна охарактеризувати твори російських письменників. Це робота, яка, хіба що, зайде і зачепить підлітків із дуже завузьким світоглядом. Люди, які читають більш серйозну, більш глибоку літературу ... я прочитала для чистоти "відгуку" декілька розповідей, але на смак це - як дешевий голлівудський екшен. Тож, ціла книга не варта того, щоб витрачати гроші за неї, бо надто замало там дійсно вартої уваги складової.
До речі, Г.Л. Олді, має таку складову. Його оповідання було не лише цікаво читати, його оповідання сприймалося в серці, переживалося разом із героєм. Дуже схожий на Гоголя, але "з душею".
Російськомовна
Profile Image for Olha Yeremenko.
84 reviews6 followers
May 12, 2017
В большинстве читанных мной сборников удачные рассказы приходилось выискивать. Если на несколько десятков рассказов набиралось пять интересных, то я считала сборник удачным. Но составитель "Века волков" явно владеет особым колдунством: посредственных рассказов в этой книге немного, большинство производят впечатление, каждый на свой лад. Забавно, что под одной обложкой набралось приличное число новелл с отсылками к Толкину и Второй мировой войне. И даже один расс��аз с отсылками к Толкину и Второй мировой войне одновременно.
Profile Image for bogdan maznitsky.
98 reviews1 follower
July 29, 2018
Хороший сборник рассказов. Большая их часть мне понравилась, особенно про котов. В сравнении с предыдущим сборником "19 стражей" - этот на несколько голов выше. Он тяжелее, мрачнее, взрослее, но он человечнее и интереснее. И не заставляет как прошлый местами плеваться.
Profile Image for Michael Dubakov.
221 reviews153 followers
May 16, 2017
Разочаровывающий в целом сборник рассказов. Последние несколько вполне ОК. Отличным можно назвать только один. Очень слабо.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews