Академик М. Л. Гаспаров – крупнейший отечественный филолог, литературовед, переводчик, лауреат Государственной премии России (1995), Пушкинской премии Российской академии наук, премий имени Андрея Белого и Бориса Пастернака, автор многочисленных трудов по античной литературе, поэтике и стиховедению, широко известных и у нас в стране, и за рубежом. Большой читательский успех имела его книга «Занимательная Греция: рассказы о древнегреческой культуре», выдержавшая несколько переизданий. Предлагаемая книга – это второе, дополненное и значительно переработанное, издание его уникального в жанровом отношении произведения «Записи и выписки». Она представляет собой причудливый сплав мемуаров, дневниковых записей, писем, публицистических статей, воспоминаний о своих учителях, друзьях и коллегах: легендарном античнике С. И. Соболевском, об Ф.А. Петровском и М. Е. Грабарь-Пассек, писателях С. П. Боброве, К. Чуковском, академике С. С. Аверинцеве, поэте Иосифе Бродском и других замечательных людях – выдающихся представителях российской культуры.
Mikhail Leonovich Gasparov (Russian: Михаил Леонович Гаспаров) was a Russian philologist and translator, renowned for his studies in classical philology and the history of versification, and a member of the informal Tartu-Moscow Semiotic School.
Замечательно! Читать можно с любого места, начать и закончить в любой момент. Заметки не наскучивают, в отдельные темы можно углубить через альтернативные источники, открыть для себя новые направления, новых авторов и истории.
Случайно вляпался читать и остался доволен. Узнал захватывающие детали о работе переводчиков, ряд литературных фанфактов и взял на вооружение алфавитную сортировку записок и выписок
Чудові, чудові нотатки - яскраві, виразні, небанальні, які хочеться цитувати і шукати першоджерел, захоплюєшся потужною інтелектуальністю і дотепними алюзіями й вивертами і - тут же - провальні тягучі міркування про долю і походження інтеліґенції, бляклі біографічні спогади людини, яка ненавидить не тільки свою біографію (читай - життя), а й клас, до якого належить (та й инших представників цього класу). Загалом книга сильно розвиває усталений образ Ґаспарова, проявляючи його неоднозначність і багатогранність, але, як по мені, все, крім виписок/цитат/спостережень в цій книзі краще не читати.
Ця книжка наче сама мене знайшла — в найбільш підходящий момент для знайомства. І одразу зручно прописалася в улюблених.
Книжка, яку я почав читати зі щирим захопленням, яке згодом доповнилось іншими відчуттями зміни настрою на краще: здивуванням, замисленням, натхненням. Концентрований філологізм — тому на неї значно важче написати якийсь внятний відгук. І дуже важко втриматись від того, аби не почати робити вибірку із вибірки. Хоча легше, якщо знати, де читати хороший відгук з витримками: http://anykeen.ru/post/62897219412
Для себе я дуже швидко знайшов аналогію, про яку розказав майже всім, кому розказував про читання (тобто усім, з ким спілкувався у цей час наживо) — це такі блоги й тамблери: цитати з часто непрямо вказаними джерелами, розлогі розмишлізми на вибрані теми. Є наскрізні мотиви. Проступає навіть образ автора — більше художній (через цитування) і з елементами автобіографії — людини, яка виросла в інший час і в іншому місці, в суспільстві, яке сформувало моїх батьків і на мене теж вплинуло. Людини, яка все життя займалася словами — коли це не далека мрія, а щоденний труд, виявляються численні «екстранаукові» складові академічного життя.
Крім того, це фрагментарний текст без перетензії на цілісність. Можна читати маленькими порціями, використовувати, як оракул, чи компендіум тем і сюжетів, і ще багато як.
Дуже яскраво (для мене) проступив сам образ мислення — і академічний, і гуманітарний. А сказати, що Гаспаров у своїх репліках часто «озвучував» мої власні думки чи сумніви — це майже не сказати.
Отличная книга, но читать только кусками-Гаспаров не занудствует и не умствует, но текст плотный-плотный, очень насыщенный, очень литературный, можно почитывать по паре страничек и испытывать чистое удовольствие.