Сорок баксів плюс чайові

by Andriy Lyubka

До поетичної збірки «Сорок баксів плюс чайові» увійшло понад 50 віршів про кохання і не тільки. «Назва книжки – це своєрідна метафора того, що в житті за все потрібно платити, часто навіть з чайовими. За любов і прозріння, за ганьбу і славу». Книжка не розкриває секретів жіночої душі й не містить рецептів зваблення прекрасної статі. Зате вона допомагає наблизитися до розуміння справжньої любові, нестримної пристрасті й прихованих почуттів.

Genres: Poetry

130 pages, Paperback

First published January 1, 2013

About the author

Ukrainian poet, essayist, and translator. He grew up in Vynohradiv, in South-Western Ukraine, and then enrolled at the Uzhhorod National University, where he studied Ukrainian Philology. His second master's degree in Balkan Studies was received from Warsaw University in 2014. Lyubka currently lives in Uzhhorod.

Lyubka is the author of four collections of poetry, one book of short stories, Saudade, and six novels. His novel Carbide depicts the daily life of smugglers in Zakarpattia Oblast. He also translates prose and poetry from Polish, Serbian, Bosnian, Croatian, and English. Additionally, he is a columnist for Ukrainian and European journals, Newspapers and media outlets, Nowa Europa Wschodnia / New Eastern Europe, Radio Free Europe/Radio Liberty, Den'', zbruc.eu, and kontrakty.ua,

Reviews

[Lana Maksak · Rating 1 out of 5]

Що я тільки-но прочитала?

[Olena Prikhno · Rating 5 out of 5]

До творчого вечора Андрія Любки я не сприймала такий вид поетичної творчості як верлібр. "Білий вірш" був для мене недовіршом, а якимсь "ліричним відступом" великого прозового тексту. "Сорок баксів плюс чайові" я почула ще в листопаді і закохалась, а в перший день 2016 року вирішила почати ближче знайомство з нею. Нормальний час для революції смаків. Кожен верлібр Любки - ніби окрема історія з окресленим сюжетом, але наповнена ритмом вірша, і тому читається легше короткої оповідки. Всі історії - звісно ж, про кохання, але з болгарським перцем, зубними щітками, Іраном, Сербією та латиною.
"Я готовий для тебе вивчити латину, читати тобі Овідія в оригіналі під час сексу, слухати з тобою Зємфіру, дозволяти тобі ходити в мєму халаті".
Перефразуючи самого поета, Андрій Любка "настільки поетичен, що про нього можна писати прозу". І мені, зізнатись чесно, проза в його віршах подобається більше, ніж віршований стиль у прозі.