Чорне сонце

by Vasyl Shkliar, Василь Шкляр

Російсько-українська війна - очима бійця полку "Азов". Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє Вітчизни? Глибока, сповнена смутку, болю й надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю. До видання ввійшли твори "Чорне Сонце", "Танець під чортову дудку", "Крук - птаха нетутешня", "Останній шанс Захара Скоробагатька", "Високі гори у Ялті", "Цілком таємні історії".

Genres: Fiction, Ukrainian Literature, Contemporary

304 pages, Hardcover

First published January 1, 2015

About the author

Vasyl Shkliar (born 10 June 1951, Hanzhalivka, Lysianka Raion, Cherkasy Oblast) is a Ukrainian writer and political activist. He is one of the most well known and widely read, contemporary Ukrainian authors. Some literary observers have even named him the “Father of the Ukrainian Bestseller”. The Committee of the Shevchenko National Prize declared him a Shevchenko Prize Laureate in 2011. Among his most well-known works are novels “Raven” (alternate English title "Raven's Way", 2009 , English translation - 2013, 2015), Marusia (2014), and "Black sun" (2015).

Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Vasyl Shkliar.

For works of Shkliar originally published in Ukrainian, please add both this English profile (as a first author) as well as his Ukrainian-language profile (as a second author): Василь Шкляр

For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Shkliar, please add both this English profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Василь Шкляр (as a third author)

Reviews

[Alla Komarova · Rating 1 out of 5]

Пафос, пафосочек, ще трішки пафосу і не забути про пафос. Герой Шкляра простий чолов'яга на прізвисько Маляр воює на Донбасі, проходить Іловайськ, дивом залишається живим і неушкодженим - без жодної подряпини! - під час мінометного обстрілу і все це тому, що з ним говорить скіфська баба. Вона будить його, аби той підстрелив діверсанта. Вона розказує, як треба ховати побратимів. Вона - їх оберіг, бо то є зв'язок із предками.

І най би це так і лишалось типовим патетичним панегіриком на тему сучасної війни на сході України, так ні ж. Автору захотілося у менторство, у гостросоціальні настанови і у бачення того, як треба країною керувати.

🖍️На сході стріляють, бо так вигідно Києву, армію всю підняли волонтери, якщо пустити рядового ультрас із горючим серцем на Банкову поруліть, то зразу настане мир і порядок. Міністром фінансів зробимо Вітька - він швидко 300 рублів у гривні перерахував. Отой побратим стане міністром транспорту - він всі дороги тут знає. А красти ми не дозволимо - зразу руки відрубаємо. Яка знайома пісня, правда?🖍️

Так, це написано у далекий вже 2015 рік, час, коли у правильність простих рішень вірив кожний другий. Читати це сьогодні як мінімум смішно, але більше - огидно. До речі, автор у тих приблизно роках подався до політики у лавах партії УКРОП, пам'ятаєте таку, еге ж? Сподіваюся, автору подобається сьогоднішні прості рішення і кадрова політика країни, списана просто-таки зі сторінок його книги. 💰

🐛Так, я знаю, що не слід змішувати котлети із мухами і оповідача із автором. Але навіть якщо залишити за скобками автора, залишити лише оповідача, який дійсно досить справжній і реальний, і останні вибори показали, що таких от Малярів в нас три з чотирьох, то все одно залишається занадто пафосна історія із занадто шаблонними героями, написана занадто типово аби в неї хоча би "повірити", не кажучи вже про "захопитися".

❌На цьому тему Шкляра для себе закрила.

[Maryna · Rating 4 out of 5]

До цієї збірки дійшли розповіді ще з радянських часів, окрім першої, «Чорне Сонце», яка розповідає про борців повку Азов, у майже початку його існування, в 2015 році. Ця історія сподобалась мені найбільш. На сьогоднішній день читати її відчувося дуже своєчасно.
Але усі розповіді написані дуже якісно, з чудово вимешленими героями, цікавими сюжетами. Історії простих людей, їх життєвих клопот та іноді дуже кумедних епізодів, які з ними сталися.
Це моя перша книга Василя Шкляра, буду с задоволенням читати його твори і в майбутнім.

This collection includes stories from Soviet times, except for the first one, "The Black Sun", which tells about the soldiers of the Azov battalion, at the early days of it’s formation, here it’s a year of 2015, location somewhere near Mariupol ( the battalion have come into existence in the spring of 2014). I liked this story the most. Today reading it felt very timely.
But all of the stories are written very qualitatively, with wonderfully invented characters and interesting plots. Stories of the ordinary people, their life troubles and sometimes very funny episodes that happened to them.
This is my first book by Vasyl Shkliar, I will be happy to read his works in the future.

[Oleksandr Gain · Rating 1 out of 5]

Гірка правда - після "Чорного Ворона" і "Марусі", "Чорне сонце" відверто розчарувало. Це не книга, а набір нецікавих історій ще з радянських часів. Єдине оповідання сучасності - про війну азовців. Автор зробив все, щоб нецікеавий сюжет було цікаво читати. Але другий раз до такого рука не потягнеться

[Victoria Yermakova · Rating 2 out of 5]

Очікувалось щось більш глибоке та серйозне, особливо коли мова про "АЗОВ". Насправді простий, примітивний, місцями наївно утопічний твір, який здавалось би написаний нашвидкуруч. На противагу Залишинцю не вартий уваги. Розумію, що певні події є реальними, але фабула навколо них не розгорнута.

[Vitaliy Lehkyy · Rating 2 out of 5]

Осилив тільке перше оповідання з однойменної збірки - Чорне Сонце. З усією повагою до автора, мені здалося досить примітивно написаним. Зокрема, однобоке освітлення ситуації на Сході України, де всі мешканці зображені як алкоголіки, ‚сєпари‘ або ‚вата‘. Я сподіваюсь, що кожен свідомий читач сьогодні розуміє, ситуація насправді набагато складніша (не применшуючи при цьому відвагу Азовців або роль Росії у конфлікті).

[Наталия Гришко · Rating 1 out of 5]

Це якось не чесно по відношенню до читача, коли читач купує нову книжку відомого письменника, а виявляється, що то збірка повістей та оповідань. І тільки одна з тих повістей дійсно нова, всі інші тексти - з минулого століття. В прямому сенсі, бо написані ще в 80тих роках, ті які тисяча дев'ятсот. І в переносному сенсі, бо про радянські колгоспи, недолугість партійного керівництва і таке інше.

[Nataliia Rybko (Kucher) · Rating 3 out of 5]

Дуже цікаве перше оповідання з одноіменною назвою "Чорне Сонце". Яскраві образи персонажів, болюча тема "АТО", майже детективна історія про "скіфську жінку". Інші оповідання - неначе зі старої епохи і на далеку для сучасного читача тематику. Важко дочитувалося, втрачався інтерес до тексту.

[Ihor Zinchuk · Rating 5 out of 5]

Де знайти правду про війну в Україні? Хто, і чому затягує криваву драму на східних теренах нашої держави? Чи можна було уникнути Іловайської трагедії? Чому гинуть найкращі? – ці питання сьогодні болем озиваються у серцях українців. Новий неупереджений погляд на «російсько – українську війну очима бійців полку «Азов»» пропонує читачам видатний майстер художнього слова письменник Василь Шкляр у книзі «Чорне сонце». Отже, спробую поділитись власними враженнями від прочитання твору, адже із нетерпінням очікував його виходу у світ, як і кожного бестселера від улюбленця мільйонів читачів.
Насправді, хоч книга читається досить швидко, бо складається із різних за часом написання і тематикою оповідань, вона «вимагає» від читача переосмислення фактів, певної інтелектуальної «співпраці» між читачем та автором, бо спонукає замислюватись над часто суперечливими фактами АТО, чи, радше, неоголошеної війни з російським окупантом –загарбником, яку комусь вигідно називати «антитерористичною операцією», яка замість обіцяних можновладцями «кількох годин», триває більше року і в часі «перемир’я » продовжують гинути захисники України, воля, розум і сила яких, мали б бути рушійною силою реальних змін на краще в українському суспільстві….
«Агей, Генерали, Ідіть сюди! На войну, курва, на войну!. Хто вам сказав, що місто чисте, чия це розвідка донесла у Ваші зарослі мохом вуха таку брехню, якщо там у кожній шпарині – у льохах, коморах, хлівах, на горищах – засіли бойовики. Чи Ви самі до такого додумалися?. Тоді, за законом військового часу, прошу до стінки, панове генерали…» - ось так, промовисто та неупереджено в книзі описано передумови виникнення Іловайської трагедії, причому опис здійснено на основі свідчень військових ЗСУ, чиї побратими не вернулися з того страшного бою…
Оповідь в романі ведеться від імені бійця із позивним «Маляр». Це - чи не єдине, що залишилось цьому мужньому воїнові від колишнього мирного життя. Вражаючий реалізм на основі фактів є визначальною особливістю повісті «Чорне сонце».
На мою думку, цю книгу слід прочитати кожному, хто усвідомлює себе українцем не за паспортом, а за покликом серця, величчю волелюбного духу, хто вірить у перемогу воїнів світла, навіть найкоштовнішою ціною – власного життя, заради захисту рідної землі та її народу.
Окрім повісті «Чорне сонце» до книги увійшли ранні твори письменника – «Танець під чортову дудку», «Крук - птаха нетутешня», «Останній шанс Захара Скоробагатька», «Високі гори в Ялті», «Цілком таємні історії». В цих творах пере�� читачем відкриється ще одна грань творчого генія шановного письменника, але водночас замальовується, якою була Україна та наш народ на вистражданому шляху до омріяної Волі та Незалежності….
Герої не вмирають!...
Боротьба триває…
А вчинки та слава сучасних захисників житимуть у нашій пам’яті та серцях, надихаючи прийдешні покоління….

[Iryna · Rating 2 out of 5]

Не зовсім зрозуміло, чому до збірки увійшли один сучасний твір "Чорне сонце" про бійців АТО та низка оповідань минулого століття, як нібито хтось невдало намагався поєднати два століття. Окрім "Чорного сонця" за смачну українську сатиру і байку мені сподобалось лише оповідання "Останній шанс Захара Скоробагатька".

[Nina Matveichuk · Rating 5 out of 5]

Начитавшись відгуків, боязко брала за цю книжку, але вона відкрила мені Шкляра з іншої сторони. Оповідання 80-х дуже щемкі і стиль автора дуже сподобався. Чорне сонце - про батальйон Азов взагалі вважаю обов'язковим, бо ми чогось дуже швидко забуваємо великі жертви заради нас.

[Tatiana Holodovska · Rating 5 out of 5]

Не варто порівнювати між собою твори автора!
Мене вражає стиль подання та глибина історичних творів поданих в даній збірці!
Слова в книзі надто близькі до реалій зокрема подій сьогодення. І досі залишаються актуальними...

[Denys Cherepanin · Rating 4 out of 5]

насправді це збірка оповідань написаних в різний час, якісь - цікаві, інші не дуже

[Thatsomeone · Rating 2 out of 5]

Таке щось. Перше оповідання наче цікаве, інші не дуже.

[Гліб Козуб · Rating 5 out of 5]

Більше про людську сторону. Одна зірочка в добру пам'ять про хлопців.

[Olga Pogynaiko · Rating 4 out of 5]

Як це не дивно, але "Чорне сонце" мені сподобалося. Правда, це була аудіокнижка і начитка тільки одного власне "Чорно сонця".

[Ігор Пихней · Rating 2 out of 5]

Однотипні оповідання за своєю суттю, до того ж нецікаві.

[Daniel · Rating 3 out of 5]

В кінці хвилювався за Єгеря та Сіроманця, як за своїх

[Марія · Rating 2 out of 5]

Лажова збірочка. Перше оповідання читабельне, а інші ні. Таке враження, що зібрали що було й зіпхали воєдино. Я розчарована

[Roman Asanov · Rating 5 out of 5]

Masterpiece

[Liudmyla · Rating 4 out of 5]

Перша оповідь, про азовців - до сліз. Але інші геть повз, настільки відчутна різниця...

[Alex VooDstok · Rating 4 out of 5]

Цікава книга про четверту українсько-російську війну. Про людей, про силу та братерство.