Yaroslav Hrytsak is a leading Ukrainian historian and public intellectual. He is the author of numerous publications in modern history of Eastern Europe. He has taught at Columbia University, Harvard University, and the Central European University (Budapest), and has been awarded various Ukrainian and foreign awards for academic achievements and public endeavors.
Народився 1 січня 1960 р. у с. Довге, Стрийського району Львівській області. Доктор історичних наук з 1996 р. Професор Львівського університету ім. І. Франка. Директор Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка, гість-професор Центрально-європейського Інституту в Будапешті, Сенатор і завідувач кафедрою історії України Українського Католицького Університету (м. Львів), Перший віце-президент Міжнародної асоціації україністів (МАУ). Співредактор часопису «Україна модерна». Автор цілої низки книг з історії України. Декілька років викладав у Колумбійському університеті і Гарварді. Автор книги «Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота», яка зайняла перше місце у рейтингу «Краща українська книга» у жанрі документалістики журналу Кореспондент за 2007 р. Ярослав Грицак є одним з істориків України, який працює найактивніше і найпродуктивніше (понад 400 публікацій), відомий також своїми публіцистичними творами. Проживає у Львові.
Я люблю Ярослава Грицака і вважаю його одним з найнеупереджених і модернових істориків сучасної України, який пише про історичні події так, щоб достукатися до читача будь-якого рівня, не цурається Інтернету і чия публіцистика продається, а лекції відвідують. Щоправда, творчісь упорядника серії "Інший формат" - Тараса Прохаська - залишається для мене чистим аркушем. Російський письменник Дмитро Биков, коли його запитали, на чию користь він би зробив вибір: на користь письменника чи журналіста, відповів, що поставив би на останнього. В цій серії Тарас Прохасько відходить від свого амплуа письменника і стає журнаілістом, що пише інтерв'ю, на кшалт прийнятого в Esquire, де питання непотрібні. Весь цимус присутності Прохаська в цьому потоку думок Грицака - це його непомітність. Ще більше заповажала одного і побігла за книжкою іншого. П.С. я б цю книгу розібрала на цитати, присвячені історії. Для тих, хто цікавиться українською історією - unbedingt zu lesen.
Цікава особливість цього випуску "Іншого формату", що тут немає запитань від Прохаська, є тільки суцільний монолог Ярослава Грицака, рубрикований за темами. Чи не єдиний текст Грицака, де він не здається мені ...ну, тим, ким здається постійно. Тут же просто постає як молодий оптиміст, який, проте, і життя трохи побачив, тож знає, про що говорить. Мінімум педагогічних інтенцій з замашками на роль дельфійського оракула. Звична розмова. І закінчення, як на мене - вишенька на торті. Ефектно і зі смаком.