Під колесами товарняка в якомусь Богом забутому Комбінатному гине співробітниця міжнародної фундації підтримки обдарованих дітей, 37-річна красуня Мар'яна Хрипович. Її київські друзі, коханці й колеги, збентежені несподіваною смертю, починають власне розслідування. Та наслідок їхніх розшуків не вкладається в жодні класичні схеми.
не маю прихильності до стилю Кононенко, хоч вірю, що вона гарний культуролог і перекладач. доволі невибагливий сюжет. злочин без кари, Риженко та Чіканчук взагалі наче двоє із ларца - виписані так, що не вирізнити, загалом персонажі або типові, або невиразні. метафора імітації і справжньості якось далі картин не майнула - про стосунки слабко. дяка кононенко лише за класифікацію чоловіків (бабії, мамії, безробітні нероби та п'яниці) - але це з іншого твору, а цей - ніякий.
На мою думку, це не детектив в класичному сенсі. Тут немає інтриги хто ж вбивця. Головний поворот вже написаний в анотації, а більше нічого особливого не відбувається. Друзі намагаються розібратися, як і чому померла їхня коліжанка. Усе інше - спокійно, рівно, читається швидко, легко. Уся книга пронизана думкою ~shit happens~
Доволі непоганий детектив-триллер, та якому дуже бракує якоїсь родзинки, щоб тримати у напрузі постійно. Середина книги дуже важко йде, бо зовсім не розумієш що і для чого ці всі люди роблять. Розв'язка – неймовірно цікава.
Зі співробітницею фундації для обдарованих дітей стався нещасний випадок – вона впала під поїзд у східноукраїнському містечку. Її друзі намагаються довести, що це було вбивство і знайти винних. Непоганий детектив, у якому досконало показуються особливості талановитих дітей з української провінції.