як на мене, краща за першу. можливо це просто вже привикання до стилю письма автора.
вона легша для прочитання, і більш наповнена цікавими моментами, але не дивлячись на це, з нею можна відпочити.
от стосовно пана Кошового і пані Богданович все дуже цікаво. мені здалось чи автор інколи прописував те, що між ними щось можливе? але тут і моя уява могла додати бажаного, тому не впевнена
(думаю герой, який був присутній тут всю книгу, буде одним із головних в наступній)