Загальний аналіз

by Олександр Ірванець

Оповідання і повість, що складають нову збірку «Загальний аналіз», написані протягом останнього десятиліття. Цвинтар, приміська електричка, підземелля Київського метрополітену, кручі над Дніпром – ось декорації, у яких відбувається дія.
Велетенська ящірка Очамимря, що залюбки ковтає людей, львівський нічний сторож у музеї, до колекції якого потрапила Українська Ідея, медсестри та санітари психоневрологічного відділення лікарні, які мають безмежну владу над хворими, – це персонажі творів О. Ірванця, що фантасмагорично віддзеркалюють наш з вами реальний світ.

Genres: Fiction

219 pages, Unknown Binding

First published January 1, 2010

Reviews

[Viktoria Melnychuk · Rating 4 out of 5]

купила цю книгу виключно задля читання у транспоті й таки не прогадала: вона для цього ніби була створена. маю якусь сильну любов до всього, що робить пан Олександр, тому й цю книгу проковтнула за декілька довгих поїздок в маршрутці. читається дуже швидко й дуже легко, в деяких оповідках можна зайняти себе пошуком реальних прототипів персонажів звідти.
добра книжка, насправді

[Arkadii Tkachuk · Rating 5 out of 5]

Важко раціонально пояснити моє захоплення прозою Ірванця. Бо з його поезією все просто - вона чудова. А от з оповіданнями / повістями / романами все трохи складніше. Або я просто хочу так написати. І, як на мене, його прозова творчість дуже недооцінена в українському літературному дискурсі. Можливо, тому, що тексти у нього майже завжди іронічні, на грані пародії, трохи фантасмагоричні. Недостатньо пафосу для "строгих" критиків.

Стиль Ірванця - дуже впізнаваний. І збірка "Загальний аналіз" не стала винятком, швидше квінтесенцією його стилю. Часом його оповідання нагадували мені сюжетними побудовами Винничука, а повість - Кожелянка. Хоча, напевно, я сужу по схожості своїх емоційних реакції, а не на безпристрасному порівняльному аналізі (і тут аналіз, так?).

І так само, як мені на роки запам'яталася "Хвороба Лібенкрафта", так само в'їлася в нутро і "Очамимря". Є чимало моторошного в цих творах, особливо коли мова твору зовсім не моторошна. І це чіпляє. Дуже чіпляє. Можливо, творчість Ірванця важко було б назвати універсальною, виправдати необхідність перекладу іншими мовами для ірландців, тайванців, мексиканців, "пуерто-, і коста-ріканців"... Але це саме такий український письменник, який нам треба. І я в цьому переконаний.

Левову частку "Загального аналізу" я прочитав, сидячи у чотиригодинній черзі за книгами в Бібліотеці Варшавського університету перед її закриттям на карантин, а дочитував уночі, коли дізнався, що зустріч із письменником у Варшаві все ж таки скасовувалася з відомих причин. Тим не менше, це не завадило взяти автограф у автора наступного дня і розпитати автора про деякі деталі, котрі мені здалися незрозумілими. У підсумку - це була моя найкраща літературна пригода першої чверті 2020-го. Тож мене можна сміливо звинувачувати в необ'єктивній оцінці (насправді, ні) й занадто сентиментальному підході до оцінки творчості автора, але "Загальному аналізу" я ставлю тверду "п'ятірку" і гаряче рекомендую до прочитання і перечитування.

[Illia Kushnir · Rating 5 out of 5]

Вже давно планував познайомитись із текстами Ірванця і після прочитання цієї збірки прози був вкрай приємно вражений.

Мені подобається майстерність автора в будь-яких навколишніх обставинах зробити цікаву оповідь і наситити її комічністю та в дечому роздумами.

Мені було однаково цікаво спостерігати за думками літератора, що чекає електричку та метро, і за пост апокаліптичним сердедньовічним Києвом на який напала монстроподібна ящірка.

Тексти Ірванця змушують і подумати про високе, до прикладу про український народ і нашу ідею, а водночас просто насолодитись динамікою оповідань та їхньою комічністю.

Для мене після прочитаня автор закріпився в уяві як заслужений бубабіст та постмодерніст сучукрліту та я неодмінно в майбутньому звернусь до інших його робіт.