Даогопак. Книга 2: Шляхетна любов

Даогопак #2

by Maksym Prasolov (Text author), Oleh Kolov (Text author), Oleksiy Chebykin (Illustrator)

Після завершення Анталійської гастролі наші герої з пригодами повертаються додому. Врятованих козаків радо зустрічають їхні побратими, однак не все на Січі безхмарно. Змінюється ситуація і в Туреччині, де набувають нової ваги певні постаті з оточення Султана. Між Олесем і Арі-Сан спалахують почуття, проте на них чекає іще немало випробувань. Маленький мандрівник, син Султана, стає впливовою фігурою, здатною схилити шальки терезів у несподіваний бік. І часом здається, що все тримається лише на оптимізмі ікластого і крилатого.

Genres: Graphic Novels, Comic Book

64 pages, Hardcover

First published January 1, 2014

Reviews

[Roman Zarichnyi · Rating 4 out of 5]

Я вирішив не закидувати в довгий ящик читання наступного альбому, тому відразу прочитав «Даогопак: Шляхетна любов». Авторами цього мальопису є ті самі Максим Прасолов і Олексій Чебикін.

Друга частина починається після подій у арці «Анталійська гастроль». Олесь, Тарас та бандурист Мозговий разом зі спадкоємцем султана, дівчиною-ніндзя Арі-Сан та всіма врятованими козаками повертаються на Січ. Перші кадри мальопису з порогу веселять. Ми бачимо сцену, у якій Арі-Сан накладає макіяж Олесю. А все для того, щоби переодягнутися й обдурити турків під час проходу Босфорським каналом, який вони повністю контролюють. Після цієї короткої пригоди, вони добралися додому, де всіх радо зустрічають козаки. Та ситуація в Туреччині сильно змінюється, бо головний радник султана Візир, нарешті, досягнув бажаного, великого впливу на главу Турецької Імперії. Він нашепотів йому, що війна найкраще рішення в даній ситуації. На фоні цього й відбуваються більш буденні, веселі та сердечні ситуації із героями мальопису.

Хоч цей альбом зберіг багато доброго, що мені найбільше сподобалося в першому, але просідання в сюжетному плані відчувається. Проблему бачу в тому, що на всю кількість сторінок маємо тільки кілька важливих подій, а все інше я б назвав прохідним. Також дивним здалося те, що нові герої все з’являються і з’являються, а головні, таке враження, відходять на другий план.

Логічним після першої частини було зав’язати лінію коханням між Олесем та Арі-Сан, тому великого здивування це не принесло. А взагалі виглядало досить кволим. Але, якщо розвернути корабель у протилежному напрямку й зосередитися на гуморі та малюнку, то це той рятівний круг, який допомагає змазати інші грішки. Кумедний початок мальопису, чи філософська розмова асасинів Юсуфа й Ахмета, яка порвала мене на друзки, чи ситуація із випускниками університету, які дивуються не тільки з машинерії на Січі, але й того, як козаки бігають поверхнею води. Але найбільше запам’яталася магічна лабораторія Візира, де він спостерігав за подіями через свій алхімічних колбовізор. У пляшках на кадрі можна побачити й Олеся з Арі-Сан, і чужого, і Дарта Вейдера, й алюзію на CNN, і сцену, де козаки пишуть листа турецькому султану чи навіть неймовірного гітариста Слеша. Після того відразу знайшов підбірку з його виступами й дочитував мальопис під звуки електричної гітари. Ось таке всевидяче око Візира, яке бачить усе, звісно потішило дуже під час читання коміксу.

Я не скажу, що читався мальопис нудно чи не цікаво, емоцій було багато. Проте в сюжетному плані склалося враження, що ми потовкли воду в ступі й не просунулися сильно вперед. Можливо, це такий перехідний альбом перед фінальному частиною? Але якщо говорити про емоції, які приніс мальопис, то, мабуть, можна опустити той факт і просто сказати, щоби було весело та й на тому кінець.

[verbava · Rating 4 out of 5]

виглядає більше на ланку між книгами першою і третьою, ніж на самостійний сюжет (маркери дуже виразні: ніхто, наприклад, так і не прочитав листа, якого перехопила соколина пошта). зате дуже інтригує – тут стільки зав'язок, що непросто уявити, як це все може вкластися в один тільки том.
мої улюблені штуки: писар, ганз-н-розес (у візирових пляшках узагалі багато речей, які варто порозглядати. у вільний час він, вочевидь, дивиться "зоряні війни"), арі-сан із кочергою.
тексти – знову найслабша частина, але нічого, все можна виправити. сподіваюся тільки, що у третьому томі виправити можна буде до першої публікації, а не вже у перевиданні.

[Iryna Paprotska · Rating 4 out of 5]

Перша книжка як на мене була більш веселіша, було більше прсотого гумору типового для коміксів. Друга книжка більше як мальована історія чи казка. Хоча заплітається ця істоіря цікаво і малюнки все ще просто надзвичайні. Тематика також класна дуже. Просто і щиро якось.

Все ще хочу знайти і прочиатти 3тю частину Даогопака. :)

[Rosava Doshchyk · Rating 5 out of 5]

Друга частина вийшла напрочуд цікавою! Автори додали трохи романтики і самокопання. =)
Дружина султана мене вразила: "Не бійся, євнух, твій страх робить із тебе раба. А на січі ні панів, ні рабів не існує". Оце вольова жінка! Взагалі, у цьому коміксі усі жіночі персонажі гарні і сильні.
А візир! Це ж треба було придумати! Спостерігає за своїми ворогами через макінтош. =)
Величезний респект авторам, які з такою ретельністю промальовують комікс і вигадують такі цікаві та дотепні репліки!