файна книга, фактично докладний вступ до власне філософії свободи. автор робить загальний огляд усталених філософських ідей та концепцій, іноді додаючи щось від себе. більш достеменного заглиблення тут зазнають лише кілька концепцій, як от права людини, лібералізм та (ін)детермінізм, хоча і вони теж поверхнево. воно й не дивно, книжка доволі коротка. далебі, одна шоста тексту це література та примітки. (насправді трохи вводить у дисонанс, бо назва така що очікуєш пʼятитомник, але фактично це просто науково-популярний огляд літератури на тему свободи).
«філософія» розбита на три частини: онтологія свободи (через цю пробиратись було найскладніше, не дивно що я на пару років закинув книгу), тут зокрема про те чи свобода існує з біологічної точки зори, тобто дискусія про детермінізм (якщо чесно хз як можна бути індетерміністом, це фактично добровільне створення когнітивного дисонансу). далі йде політика свободи, тут цікавіше: частину розділу присвячено правам; автор висловлює влучну думку про те що не варто чіпляти ярмо права на усяке благо, бо це лише шкодить інституту людських прав, дискредитуючи його. також присутньо чимало критики різноманітних ідей про державоутворення, кшталту утопій платона (яким чином його «держава» досі читається лол) та комунізму. цей півдесяток сторінок присвячений shitting on комунізм - напевно моя найулюбленіша частина книжки, автор молодець, потішив. наостанок йде розділ про реалізацію свободи з точки зору індивіда; напевно, найбільш практична частина тексту, автор показує різні погляди на створення значення життя індивідом та пошук себе у світі.
ще пару слів про переклад, він чудовий, а от редактура в деяких місцях кульгає; загалом це не має впливу на зміст, просто ремарка.
я занотував кілька цитат бенґерів (поза контекстом):
«За часів Локка не було ніяких «лібералів», якщо під цим визначенням ми розуміємо тих, хто був би схильний ідентифікувати себе з таким терміном»
«Потрібно ліквідувати податки, які особливо вражали бідних, як-от податки на предмети першої необхідності, а також на інші продукти, які споживали бідні, наприклад пиво»
ніби нонфік, а й навіть тут автор не втримався від долі сентиментальності наостанок:
«Встановлені особою обмеження є здійсненням її свободи. Бо ж для чого ще нам свобода, як не
для того, щоб мати змогу зробити щось заради
людей, які мають для нас найбільше значення, коли вони потребують нас найбільше?»
«..свобода є навичкою, яка виробляється наполегливою роботою над собою протягом усього життя»
fax my brother, spit your shit indeed