Головна проблема (чи перевага?) всіх робіт, де першим стоїть слово Філософія - це те, що без знань (принайні таких малесеньких, крихітних) головних філософських концепцій часу, просунутись текстом не вдасться. Будь-яким текстом, а цим текстом - особливо. Не так багато філософів (або тих, хто вважає себе такими) працюють із явищем моди. Із найвідоміших - Барт (той, що Ролан), Гегель, Кант (у певних місцях), Зіммель, Адорно+Хоркгаймер (взагалі, для Франкфуртської школи було цікавим розкладання поняття і розуміння його функціонування у світі мас-маркету), ну і Сведсен. Хоча, для останнього - це більшою мірою підтримка свого іміджу (особливо після успіху "Філософії свободи") і додатковий прибуток.
Але
треба обов'язково читати, якщо:
1) хочеться заглянути за лаштунки моди не в сенсі одягу, одягу і ще раз одягу, а у концептуальному значенні феномену і те, з чого він виходить і куди рухається;
2) існує скептичне налаштування до всього, що диктується модою (автор не переконає його позбутись), але зорієтує на що звертати уваги, щоб вміло обходити "модні" пастки;
3) немає бажання перелопачувати тонажі літератури (у разі зацікавлення темою), але бажання розібратись, що пов'язує моду і мову, моду і тіло, моду і споживання є і буде, то ця книга пропонує найкоротший шлях;
4) бути відкритим до розширення кругозору і трохи до складноперекладного російського варіанту.
3* тільки тому, що очікувала на систему, а знайшла добротно проаналізовані матеріали, записані рефлексії та надруковані авторські есеї.