Пулітцерівська премія (1921) Дія роману розвивається в 70-х роках ХІХ століття. Сумна, сповнена драматичної іронії й подекуди сентиментальна повість про кохання нью-йоркського аристократа Ньюланда Арчера й екстравагантної графині Еллен Оленської, якому не судилося здійснитись. Глибокий духовний і моральний конфлікт на тлі цілком особливого середовища — старої нью-йоркської аристократії. Для цих людей репутація, зовнішність, вірність традиціям предків перетворились майже на релігію, а найменше відхилення від «норми» дорівнює громадянській смерті.
Мені дуже сподобалося. Менше, ніж "В домі веселощів", але тим не менш. На позір це історія про часи, які не давали жінці бути вільною, жорстко обмежуючи її в діях, намірах та почуттях. (не те щоб це зникло сьогодні, лол). І наче як ця вимога часу та борг перед суспільством. Але як на мене, це ані секунди не застаріла історія про чоловічу конформність, яка штовхає їх на пошуки легких шляхів, не обтяжуючи себе моральним вибором та прийняттям рішень, які змусять покинути нагріту зону комфорту, змінити своє життя та взяти на себе відповідальність.