Dramocles: An Intergalactic Soap Opera

by Robert Sheckley

Dramocles, an ordinary king on an ordinary planet, finds himself thrust into an adventure that combines soap opera, Greek tragedy and Shakespearean drama as he unwillingly, and disastrously, seeks to fulfill a momentous destiny that is only revealed to him a piece at a time as he managed to foment an interplanetary war, precipitate the disintegration of his family, lose all his friends and uncover betrayal among his closest advisers as barbarian invaders besiege his realm.

Genres: Science Fiction

204 pages, Hardcover

Published January 1, 1983

About the author

One of science fiction's great humorists, Sheckley was a prolific short story writer beginning in 1952 with titles including "Specialist", "Pilgrimage to Earth", "Warm", "The Prize of Peril", and "Seventh Victim", collected in volumes from Untouched by Human Hands (1954) to Is That What People Do? (1984) and a five-volume set of Collected Stories (1991). His first novel, Immortality, Inc. (1958), was followed by The Status Civilization (1960), Journey Beyond Tomorrow (1962), Mindswap (1966), and several others. Sheckley served as fiction editor for Omni magazine from January 1980 through September 1981, and was named Author Emeritus by the Science Fiction and Fantasy Writers of America in 2001.

Reviews

[Xabi1990 · Rating 3 out of 5]

6/10. NO está mal la historia (los personajes, como todos los clásicos, flojitos). Único que he leído del autor.

[Chris Nagy · Rating 4 out of 5]

Do you want a fun sci-fi reading experience?
This will go down well with Douglas Adams and maybe your favorite cocktail.
Think Mel Brooks with a brain.
Inhale and enjoy.

[Newly Wardell · Rating 5 out of 5]

What is destiny? What is it seriously tho. We will never get this cartoon/movie.

"Knowledge is something you can do something with. It can be converted into power. But understanding is a kind of powerlessness. Understanding is of something greater than yourself, something you can't manipulate, only accept."

The world needs more space operas and this is a doozy. So funny and bleak a super weird ending. I re-read it because I couldnt remember the ending. It's better the second time. Bob just gets me. He's just different and unapologetic about it. He could have easily created a series of these characters. His restraint was epic.

[Graham · Rating 4 out of 5]

This can only be called pythonesque. Or python meets Douglas Adams.If you don't get them, you won't get this.Typically Sheckley.

[Sylvie · Rating 5 out of 5]

De la science fiction humoristique d'un très bon cru!

[Oreon · Rating 2 out of 5]

http://whatsread.pp.ua/work/8051
Не знаю, що саме пародіював тут Шеклі: чи то я просто не поціновувач творів яких тут тролили і їх не читав, чи то тут настільки вишукана пародія на тролінг, що я все одно не зрозумів, до чого вона стосується. У підсумку практично єдиним залишковим враженням осталася думка про ахінею і марення, причому далеко не вишукані, а самі посередні. Так що дочитав насилу нетерпляче чекаючи, ну коли ж уже все це закінчиться, абсолютно без інтересу, хто ж у цьому маразмі переможе і в чому там буде зарита доля. Хоча ні, наприкінці з'явилася перша іскра інтересу, хто ж таки заварив усю цю кашу і смикає за мотузочки; але незважаючи на деяке пожвавлення наприкінці, все одно все закінчилось пшиком.

Одне, до чого можна прив'язати тролінг, і що таки на бал чи півтора підняло кінцеву оцінку, то є тролінг війни, владних рішень владної еліти і потуги пропагандистської машини. Навіщо, запитується, після 30 років миру починати нову глобальну війну? - А мені тут доля моя недавно відкрилася, - так треба. А як публіці то все це пояснити? — А придумай що-небудь, ну типу там повстання було і я ні на кого не нападав, а навпаки, захистив місцевого короля від повстання. При чому сила пропаганди виявилася такою, що потім сам Драмокл дивлячись свої ж новини, майже повірив у їхню версію... Ну прям як Путло і москалі з їх «зеленими чоловічками» або відома теза «Чому наша нафта під вашим піском?», а про зелених чоловічків автор писав прямо з нинішньої ситуації... Інших достоїнств цієї писанини виявити не вдалося.

Загалом ще відзначив про себе повну безглуздість королівств планетного масштабу, палаців завбільшки з місто, диких племен на зоряних кораблях та інших ідей і знахідок автора.

[Alex Sarll]

Treading the thin line between wheels-within-wheels mystery and shaggy dog story, this is dated but still justifies the jacket quote from Douglas Adams. I had forgotten almost the whole book since first reading it (the few exceptions inevitably including one of the mucky bits, plus the scene where two supporting characters try to engineer themselves a subplot to enhance their life expectancy), but there are definitely pastiches I wouldn't have registered as a kid, from Shakespeare to Robert E Howard - and I suspect a few I'm still missing now. And that lapse in memory seems fair enough given the whole plot, such as it is, rests on the listless monarch of the title learning that he has forgotten key details of his Destiny...which unfortunately oblige him to invade a friend's planet. Hijinks ensue.

[Jacob · Rating 5 out of 5]

One of my favorite books. Smart and Funny. Read it.

[Bill Ramsell · Rating 2 out of 5]

Occasionally amusing, not very interesting.

[Keith Marshall · Rating 5 out of 5]

Favourite quote: "Drusilla stood up, her face a field of dubiety across which the black hounds of fear chased the white fawns of hope." This book has some of greatest overdone expressions I have read

[K2 · Rating 2 out of 5]

he could have done this one much better

[Laura · Rating 3 out of 5]

3.5 Very fun with countless silly twists