Богдана виходить заміж за Станіслава — власника крупної успішної компанії. Майбутнє обіцяє їй достаток та процвітання, але дівчину обтяжує залежне від заможного чоловіка становище. Щоб молода дружина швидше відчула себе рівноправною господинею, Станіслав пропонує їй очолити будівництво великого заміського будинку: кілька років тому він викупив руїни панського маєтку в селі Китайгород і розпочав там реставраційні роботи. Це мальовниче місце, розташоване на березі річки Трнави, має власну тисячолітню історію. Богдана поступово стає її частиною, опиняючись на межі божевілля…
Ця книга якраз із того розряду — прочитала за одну ніч.
Що ж, емоцій, думок і вражень більше, ніж удосталь, тому коротко розповім про основне.
Насамперед вражає об'ємний історичний фактаж та детальні описи (передусім місцевості та будинку). Закохатися можна, їй-богу!
Відразу видно, що авторка роками сиділа і збирала матеріали для своєї роботи.
Здивувала і зворушила наскрізна тема нещасливого кохання поколіннями.
Якщо ви чутлива людина, то це справді важко читати та сприймати.
Хм, розповідь то містична, елементи містики то присутні, але якось моторошно не було. Утім, зізнаюся, деколи від сцен із птахом — сироти тілом.
Декілька разів відчувала награність діалогу з Левом, але це не страшно.
Дещо таки привернуло мою увагу — це старший заможний чоловік та молода (насправді молода) дівчина. Не раз зустрічала таку «парочку» на платформах самвидаву, де автори хочуть якраз на таких героях здобути популярність.
Я боялася, що ця книга мене розчарує через цей «спосіб» привернути увагу аудиторії до своєї книги.
На щастя, цей персонаж, Станіслав, виправданий, і дякувати Богу.
Також вельми рада, що ця повість — не суцільна еротика.
Ще довго згадуватиму цю книгу завдяки саме посмаку історизму. Можливо, якщо коли буду писати історичні твори, то хочу мати за взірець якраз «Мілленію» Олени Скуловатової.
Книга досить невелика і легко прочиталася за два вечори. Сюжет розгортається навколо дівчини Богдани, яка дуже швидко виходить заміж за Станіслава. Після його весільного подарунку-бурштинової підвіски, її життя починає наповнюватись містикою. З іншої сторони, розповідається історія появи тої дивовижної підвіски, охоплюючи часи Київської Русі і далі. Мені книга дуже зайшла, прочиталася швидко, я дійсно в неї поглинула з головою. Я не перевіряла правильність історичних фактів, тому що для мене, якщо це не наукова книга, то я не вважаю, що вона має бути на 100% правильною. А ще промайнула думка, що фільм за такою книгою був би доволі цікавим. Єдине, що не дуже сподобалось-це закінчення, для мене воно було занадто…милими, можливо вау ефект був би, якби автор зробила якийсь зовсім крутий віраж.