Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії.
Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.
У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.
Чим більше я продовжувала читати цю книгу, тим більше я думала, що божевільним рішенням було взяти її до рук саме зараз після ще не докінця утихомирених емоцій з повномасштабного вторгнення.
Назва говорить сама за себе. Тут 155 історій відважних і хоробрих хлопців і чоловіків, які першими стали на захист України у 2014 році. Єдина відмінність з поміж усіх подібних історій - кожного з героїв уже немає в живих.
«Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут». Це майже перші слова, що ви прочитаєте в анотації.
Власне тому і цю книгу важко читати при будь-яких обставинах. Я думала, що прочитання книги пройде мені легше. А насправді дуже боліла кожна історія. Так, що іноді важко було продовжувати. Ти читаєш якою хорошою була людина - люблячим членом сім‘ї чи вправним у свій справі професіоналом, а потім, за кілька абзаців, як рідні дізнаються і проживають загибель цієї людини. Останнє найбільше вибивало з прочитання.
Якщо ж хтось таки наважиться взяти цю книгу в руки, її точно варто читати. Дозовано, з великим перервами, але читати. Бо це приносить чітке і закарбоване назавжди в пам‘яті розуміння, що у нашої свободи є дорога ціна. І ця ціна ніколи і ніким не повинна бути забута.