What do you think?
Rate this book
Україна починається з тебе
Гортаючи сторінки історії боротьби українського народу за здобуття політичної незалежності, а згодом утвердження державності періодично чи ба постійно зустрічаємо ім’я В’ячеслава Чорновола. Само собою напрошується усвідомлення певної закономірності, що там де найважче, де найнебезпечніше, де здавалося б неможливо, і саме в перших лавах сміливців—завжди ми бачимо постать В. Чорновола. Його титанічна, жертовна діяльність немов би урухомлює, пронизує та скріплює порух подій другої половини ХХ століття.
У цій книзі зібраний найяскравіший творчий спадок В. Чорновола, починаючи з 1960-х років і до останнього дня життя. Читаючи праці Чорновола, простежуємо етапи його громадсько-політичної та державотворчої діяльності.
У цій книзі зібраний найяскравіший творчий спадок В. Чорновола, починаючи з 1960-х років і до останнього дня життя. Читаючи праці Чорновола, простежуємо етапи його громадсько-політичної та державотворчої діяльності.
308 pages, ebook
Published January 1, 2020
6 people are currently reading
57 people want to read
About the author
В'ячеслав Чорновіл
4 books2 followersУкраїнський політик, громадський діяч, публіцист, літературний критик, народний депутат України I—III скликань (1990—1999), діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; другий голова Народного руху України (1992—1999). Герой України (2000, посмертно), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975) та Національної премії імені Тараса Шевченка (1997).
Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
Разом з іншими діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Засновник та головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Член Української Гельсінської групи. Один з ініціаторів створення Української Гельсінської спілки. Кілька разів ув'язнений за «антирадянську агітацію та пропаганду» (1967—1969, 1972—1979, 1980—1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму та на засланні. Сумарно пробув у неволі 17 років. У 1990–1992 роках — голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 р.
Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р. (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27 %). З 1992 року і до смерті 1999 р. — голова Народного Руху України. З жовтня 1991 р. — Гетьман українського козацтва. З 1995 року — член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Тричі одружений. З першою дружиною — Іриною Брунець мав сина Андрія, від другої — Олени Антонів — Тараса. Третьою дружиною стала відома дисидентка Атена Пашко, дітей в шлюбі не було.
Загинув 25 березня 1999 року в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Дехто (наприклад, син політика Тарас) вважає загибель Чорновола умисним вбивством.
Похований у Києві на Байковому кладовищі на центральній алеї. У похороні взяли участь сотні тисяч людей.
Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
Разом з іншими діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Засновник та головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Член Української Гельсінської групи. Один з ініціаторів створення Української Гельсінської спілки. Кілька разів ув'язнений за «антирадянську агітацію та пропаганду» (1967—1969, 1972—1979, 1980—1988). Перебував у мордовських таборах суворого режиму та на засланні. Сумарно пробув у неволі 17 років. У 1990–1992 роках — голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 р.
Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р. (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27 %). З 1992 року і до смерті 1999 р. — голова Народного Руху України. З жовтня 1991 р. — Гетьман українського козацтва. З 1995 року — член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Тричі одружений. З першою дружиною — Іриною Брунець мав сина Андрія, від другої — Олени Антонів — Тараса. Третьою дружиною стала відома дисидентка Атена Пашко, дітей в шлюбі не було.
Загинув 25 березня 1999 року в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Дехто (наприклад, син політика Тарас) вважає загибель Чорновола умисним вбивством.
Похований у Києві на Байковому кладовищі на центральній алеї. У похороні взяли участь сотні тисяч людей.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
August 27, 2022
Варто прочитати щоб зрозуміти як не вистачає Україні цієї людини.
Варто прочитати, щоб зрозуміти що той реванш проросійських/лівих сил, про який В'ячеслав Чорновол попереджав, таки фактично відбувся після його смерті. І лише дивом та зусиллями українського народу Україна не перетворилася на Білорусь.
Читаєш речі В'ячеслава Чорновола 97-99 років і виникає якесь дежавю (чи як там це правильно науково назвати) з подіями 2019 року, коли популістські лозунги лівого змісту привели до влади антидержавні та антиукраїнські сили.
І знову не завдяки, а всупереч зусиллям влади, народу України відстоює свою незалежність, своє праве на щасливе життя у власній країні в 2022 році.
Єдина моя претензія до тих людей, які формували цю збірку виступів та статей В'ячеслава Чорновола - хотілося б більше програмних виступів, документів. Декілька з наведених у збірці безумовно будуть цікавими історикам, але для більш пересічного читача не настільки вже цікаво яких успіхів було досягнуто в розбудові сільського господарства Львівської області під керуванням В'ячеслава Чорновола в середині 90-х.
Варто прочитати, щоб зрозуміти що той реванш проросійських/лівих сил, про який В'ячеслав Чорновол попереджав, таки фактично відбувся після його смерті. І лише дивом та зусиллями українського народу Україна не перетворилася на Білорусь.
Читаєш речі В'ячеслава Чорновола 97-99 років і виникає якесь дежавю (чи як там це правильно науково назвати) з подіями 2019 року, коли популістські лозунги лівого змісту привели до влади антидержавні та антиукраїнські сили.
І знову не завдяки, а всупереч зусиллям влади, народу України відстоює свою незалежність, своє праве на щасливе життя у власній країні в 2022 році.
Єдина моя претензія до тих людей, які формували цю збірку виступів та статей В'ячеслава Чорновола - хотілося б більше програмних виступів, документів. Декілька з наведених у збірці безумовно будуть цікавими історикам, але для більш пересічного читача не настільки вже цікаво яких успіхів було досягнуто в розбудові сільського господарства Львівської області під керуванням В'ячеслава Чорновола в середині 90-х.
April 14, 2023
Тому хто цікавиться історією України дуже раджу. Тут зібрані історичні промови Чорновола з 60х і аж до останньої в 99му році. І, читаючи, навертаються сльози: дитяча радість незалежності і через кілька років страшний сум по втрачених можливостях. Він жив країною. Він був країною. Ніби сама ненька про себе писала.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews