Людство завжди мріяло про космічні подорожі. Відкриття гіперпросторових двигунів, застосування систем штучного інтелекту та сучасні моделі андроїдів, нарешті, дали шанс здійснити те, що раніше було неможливим. На місячній орбіті чекають на запуск двадцять кораблів нового покоління проєкту "HyperJump". Та жоден з них не з'явиться у кінцевій точці, через хакерську атаку. Що сталося з екіпажами та їх кораблями й досі невідомо...
Здатність людини будувати абстрактні гіпотези в критичних ситуаціях не перестає мене дивувати. Наш розум це лише стартовий матеріал для створення світу, а далі він буде розвиватись самостійно.
Люди – найдивніші істоти на Землі. Дехто розвиває науку, щоб врятувати людство, а деякі особи знецінюють усі досягнення, використовуючи їх на знищення планети. Підкорення далекого космосу, це просто мрія людства, а не єдиний план на майбутнє.
Збірка невеликих оповідань з тестування технології HyperJump - перших гіперпросторових стрибків на Марс («гравітаційний маневр Маска» - це перебір). Збірка позитивних оповідань, де є роботи серії В-515-2075, класифікації андроїд, 2075 року випуску, Запоріжжя, Україна, Земля або моделі КУ-17 від Антонов Роботікс, які не вміють емулювати свідомість вище третього рівня.
Космос — це купа проблем та викликів, складних питань та довгих процесів адаптації, але керує друге «Я», котре є справжнім мандрівником, охочим до нових вражень. Ми орієнтуємося в просторі порівнюючи себе між обʼєктами, а тепер уявіть себе в космосі, вдивляємося в темряву, намагаючись зрозуміти, у якому напрямку Земля та відповіді нема. Космічний простір — це безмежне поле, в якому треба будувати дороги, орієнтири, знаки, звʼязки.
Дружба, відвага, самопожертва, здатність прощати людям їх помилки та давати право зробити ці помилки – це все ті ж самі істини. Ти маєш всі ці чесноти тут і зараз. Виходить, куди б доля тебе не закинула — вони завжди будуть в тобі, матінка Земля завжди з тобою, зі своїми вірними дітьми.
Любиш падати – додай у друзі постачальника соломи.
Людям, які прилетіли з іншої планети, не личить дивуватися таким простим речам, як позаземне життя.
Деякі з оповідань прямо дуже класні, наприклад про загадковий туман, і про сестер, а деякі доволі дивні, як наприклад про космічний самогон. Відчуваються кардинально різні стилі написання і це збиває атмосферу. Окремо хочеться відзначити стильні ілюстрації в заголовках оповідань.
Як-що Дар'я Гребельник захищає Максім Бєзрука "Соромно посилатися на газету. Посилайтесь на фахівців. Я з Хвилею згодний, що мову наблизили до живої мови більшості, позбувшись провінціалізмів та архаїзмів." https://zelebot.dreamwidth.org/430.html то Дар'я Гребельник -- не краща за Максіма Бєзрука