Київський неокласицизм, один із найцікавіших культурних здобутків українського ХХ століття, зазвичай пов’язують із жанром поетичним. Натомість у нашій книжці подано прозові твори неокласиків — Максима Рильського, Освальда Бургардта (Юрія Клена), Віктора Петрова-Домонтовича. Це здебільшого новели, в яких інтелектуальність — одна з питомих рис неокласичної поетики — поєднується з неоромантичними, символістськими, експресіоністичними елементами. Динамічні, карколомні сюжети, виписані блискучими стилістами, не можуть не захопити будь-якого читача. А схильні до аналітичних роздумів знайдуть у прозі неокласиків багато прихованого між рядками, безліч алюзій — політичних, літературних, біографічних. Для широкого читацького загалу.
Українська літературознавиця, літературна критикиня. 1980 - закінчила Київський університет. 1985—1996 - працювала в Інституті літератури НАНУ. 1995—1997 — заступниця редактора журналу «Слово і час». Від 1996 року — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Досліджує проблеми стильової диференціації української літератури 20 століття, особливості розвитку українського модернізму, виявляє зацікавлення феміністською інтерпретацією текстів.