До збірки харківської письменниці Яни Вовк увійшли оповідання з кількох циклів, різних за тематикою. Твори не схожі між собою за тональністю, головною ідеєю, жанром, прийомами,за допомогою яких авторка розкриває теми оповідань. Історіі живі, як ті, що переказують за дружнім спілкуванням, теплі, щирі. У таких оповідках і є, власне, все наше життя: радість і горе, піднесення після перемог і розпач після поразок. Саме тому в кожному герої цих оповідань ви можете впізнати себе або когось із оточення. Адже спільного в нас більше, ніж того, що відрізняє.
Перше оповідання було читати важкувато, бо воно на початку викликало огиду. Наступні оповідання кращі, але теж посередні. Останнє непогане Багато побутової мізогінії, це теж мінус