У затінку дівчат-квіток ( У пошуках втраченого часу, #2

by Marcel Proust, Марсель Пруст

Другий роман з циклу «У пошуках утраченого часу» французького письменника Марселя Пруста. Вперше публікований у Франції 1919 року.

Роман «У затінку дівчат-квіток» був зустрінутий критикою доброзичливо. Книга користувалася успіхом. 10 листопада 1919 р. Марселю Прусту була присуджена Гонкурівська премія. Роман Пруста зібрав більше голосів, ніж пацифістський роман Ролана Доржелеса «Дерев'яні хрести», що також претендував на цю відзнаку.

443 pages, Hardcover

First published January 1, 1919

About the author

Marcel Proust was a French novelist, best known for his 3000 page masterpiece À la recherche du temps perdu (Remembrance of Things Past or In Search of Lost Time), a pseudo-autobiographical novel told mostly in a stream-of-consciousness style.

Born in the first year of the Third Republic, the young Marcel, like his narrator, was a delicate child from a bourgeois family. He was active in Parisian high society during the 80s and 90s, welcomed in the most fashionable and exclusive salons of his day. However, his position there was also one of an outsider, due to his Jewishness and homosexuality. Towards the end of 1890s Proust began to withdraw more and more from society, and although he was never entirely reclusive, as is sometimes made out, he lapsed more completely into his lifelong tendency to sleep during the day and work at night. He was also plagued with severe asthma, which had troubled him intermittently since childhood, and a terror of his own death, especially in case it should come before his novel had been completed. The first volume, after some difficulty finding a publisher, came out in 1913, and Proust continued to work with an almost inhuman dedication on his masterpiece right up until his death in 1922, at the age of 51.

Today he is widely recognized as one of the greatest authors of the 20th Century, and À la recherche du temps perdu as one of the most dazzling and significant works of literature to be written in modern times.

Reviews

[Satanakoga · Rating 4 out of 5]

Другий том з 7, є прогрес. Зізнаюся, мені було складно. Перший том я читала двічі, а от цей був вже не такий простий для сприйняття. Він складний для людини, що немає звички до таких текстів, а саме до текстів, де немає динамики, сюжету, де потік свідомості, роздуми, як хтось втикає у прегарні фіранки і сто сторінок співає оди мадленкам.
Я досвід маю, але все одно втомилася, бо місцями це просто нудно як орбіт нудне снодійне.

Ще й перекладач випендрився. Деяких слів не чула ніколи, є аналоги більш популярні, але він обрав рідко вживані, деяких взагалі ніде не знайшла, дещо шукала по рос.версії, дещо просто по контексту зрозуміло тільки. Деякі вислови дуже дивно звучать у вустах французського екзальтованого аристократа. Типу "у сірка очі позичати", "спік рака", "підошву рве". "Хотіла дати їй ляща" - каже герцогіня, а ще є дивні адаптації "хлопець хоч куди козак" і 'бальзаківський "Кузен Поц" (насправді Понс).

Сама історія - як хлопець Марсель посварився з любкою і поїхав на море. На морі він знайомиться з дівчатами і закохується в кожну з них по черзі і одномоментно. Ну, звісно, Пруст би був не Пруст, якщо б це було стисло. Читач побачить кожний відтінок почуття, кожну думку, кожний спогад. Це все тонко, поетично, елегантно.
Автор досліджує природу пам'яті, кохання і краси, їдко троллить аристократичні збіговиська.
Звісно, в нього уособлення краси то юні дівчатка, цей твір також ода юності і свіжості думок і тіл, бо дорослі жінки

"Коли жінка вбивається у зрілі літа, знаки її симпатії уже не віддзеркалюються легкими брижами на її обличчі, скам'янілому від боротьби за існування, скутому назавше войовничим чи екстатичним виразом. Одне з жіночих облич — через вічну покору жінки чоловікові — радше нагадує лице солдата; інше, вирізьблене тими щоденними жертвами, які мати складає ради дітей, — це обличчя апостола."

Взагалі у тексті багато цікавих думок на обмірковування, багато формулювань, що торкнулися душі, бо вмів завернути.
Вперед, до третього тому!

[Ліля_ляля · Rating 4 out of 5]

Йде повільно, але цікавість до твору не втрачається.