Електрифіковане та українізоване. Українське місто сто років тому.

by Іван Канівець, Віоліна Ситнік, Ольга Радей

У книжці зібрані оповідання фіналістів ІІІ конкурсу історичного оповідання «ProМинуле». Зі сторінок збірника постають українські міста, якими вони були століття тому — у наших буремних 1920-х, в часи електрифікації та українізації, повоєнної розрухи та НЕПу, культурного піднесення попри втрачену державність.

456 pages, Paperback

Published January 1, 2021

Reviews

[Timur · Rating 4 out of 5]

Примітивно. Най бо і очікувано. Нічого не чекавши від збірки оповідань любителів або новачків, отримав 3-4 дуже достойні роботи, чого впринципи не мало. Декілька речей. Перше, це те, що деякі вже сильно косять під своїх кумирів не маючи власного стилю написання. Друге це те, що я вважаю недоречною відповідальністю писати твори від першої особи коли ця особа є визначним письменником чи культурним діячем. Трохи випєндрьожно, вибачте. Не вірю що ви стільки труда приклали на вивчення людини що беретеся описувати її думки та внутрішні відчуття. Хоча може це моє, особисте.

[Igor Mykhailov · Rating 3 out of 5]

Збірка оповідань молодих письменників про Україну 100 років тому - це цікаве читання, хоча не всім авторам дійсно вдалося зануритися в ті часи.
Пару слів про оформлення книги, а саме - про колонтитули. Колонтитул на лівій сторінці - це назва книги (Електрифіковане та українізоване), на правій - номер та назва розділу (наприклад: ІІІ. Старі злочини нових людей). На жаль, упорядники неохайно поставилися до застосування правого колонтитуту. На оповіданнях з розділу IV. Гвинтик системи (с. 277 - 345) застосовано колонтитул ІІІ. Старі злочини нових людей, а на першому оповіданні з розділу V. Митець і час (Марина Павленко. Драма в Умані) застосовано колонтитул IV. Гвинтик системи.
Взагалі, колонтитули повинні полегшити пошук тексту, тому вважаю колонтитул з назвою книги недоречним, а колонтитул назви розділу повинен відповідати змісту.