Гіркий край

by Constantia Soteriou, Констандія Сотиріу, Андрій Савенко (Translator)

Констандія Сотиріу – кіпрська письменниця, журналістка, працівниця Бюро преси та інформації МЗС Кіпру. Авторка трьох романів та кількох п’єс.

Перший роман «Айше їде у відпустку» (2015) приніс своїй авторці популярність в Греції та на Кіпрі та наступного року був удостоєний найвищої нагороди Афінської літературної премії. Наступний роман «Земляні голоси» (2017) потрапляє до короткого списку Літературної премії Кіпру. Останній натепер роман письменниці під назвою «Гіркий край» у 2019 отримує Літературну премію Кіпру, а оповідання «Обряди смерті», написане за мотивами цього роману, того ж року отримує Премію Співдружності націй за найкраще коротке оповідання. У своїх творах Сотиріу намагається осмислити трагічні події нещодавньої історії Кіпру – окупацію його північної частини Туреччиною, побачити різні «правди» громадянського конфлікту та те, що ховається за конструюванням таких правд, звернутися зі словами примирення до тіней з обох його сторін, щоб відкрити очі на обопільну кривду та несправедливість, які перетворили острів кохання на острів ненависті.

Genres: Fiction, War

160 pages, Hardcover

First published November 1, 2019

Reviews

[Kyriakos S Kyriakou]

Πόσα αστέρια να βάλεις στον πόνο, στην οδύνη και στην τραγική ιστορία ενός τόπου και των ανθρώπων του; Η ποιητική γλώσσα της Κωνσταντίας μεταφέρει με πόνο ψυχής τα όσα έζησαν ... http://anotherlookforyou.blogspot.com...

[Kateryna Kravets]

Книга складається з трьох історій, які напряму наче не пов'язані між собою, але так чи інакше висвітлюють війну на Кіпрі. Історичного контексту майже немає натомість є історія дорослішання в таких умовах, багато складних доль і трагедій, очікування з полону та інших речей які стаються з людьми яких спіткала війна.

Щодо стилю авторки, то це більше схоже на потік свідомості, який вимагає дуже сильної концентрації, але одночасно трохи гіпнотизує.

Цікавий перекладач з відображенням різних діалектів що притаманні регіонам.

[Kyriakos Sorokkou]

Πλοκή: 8
Η Κωνσταντία Σωτηρίου καταφέρνει με αυτό το τελευταίο μέρος της Κυπριακής της Τριλογίας να αναδείξει το δράμα όλων εκείνων που είχαν και ακόμη έχουν αγνοούμενους από την τουρκική εισβολή. Η ετοιμοθάνατη Σπασούλλα βλέπει και θυμάται και γύρω της φίλες της που επίσης θυμούνται.

Χαρακτήρες: 7
Από τις πρώτες σελίδες με έκανε και ένιωσα μια συμπάθεια για την πρωταγωνίστρια που περιμένει αιωνίως να ξαναδεί το παιδί της. 

Γραφή: 8
Για άλλη μια φορά απόλαυσα το πώς η Σωτηρίου καταφέρνει σε λίγες σελίδες να χωρέσει όλο το δράμα των αγνοουμένων και να χρησιμοποιήσει με την ίδια ευχέρεια την κοινή ελληνική και την κυπριακή διάλεκτο όπως και την τουρκική, έτσι που να διαβάζεται ως μια αυθεντική ιστορία.

Αναγνωσιμότητα: 9
Μεγάλη γραμματοσειρά ευδιάκριτες λέξεις με άνετο και γρήγορο διάβασμα.

Εμπειρία: 8
Μέτα τον απογοητευτικό Πέδρο Πάραμο αυτή η αναγνωστική εμπειρία ήταν βάλσαμο. Φυσικά για άλλη μια φορά η κυρία Σωτηρίου μας χάρισε ένα πολύ καλό βιβλίο που όμως με λιγότερες από 100 σελίδες σε κάνει να θες κι άλλο.


Σύνολο: 8/10

[Μαρία Γεωργίου]

Ποίημα. Που πληγώνει βαθιά με τις αλήθειες του. Γλυκεία χώρα, αγαπημένη, φαρμακωμένη, πικρία χώρα.

[Oleksandra Kotenko]

Концентрація смерті на сторінках - поза межами. Дуже сумна книга, гірка як назва, як історія.

[Anа Lea]

Cyprus

3.5⭐️

[Анна Савіна]

Дуже емоційно важка книга

Думала, що в ній дізнаюсь більше про конфлікт між греками та турками, але автор не на цьому акцентував увагу, а більше на почуттях та історіях людей.
Раджу для прочитання тільки якщо ви в курсі історичних подій країни

[rena]

Ένα πολύ ιδιαίτερο και πονεμένο βιβλίο. Από την μια νιώθω ότι είναι μια ιστορία που δεν μου ανήκει,είναι πολύ προσωπική για να την διαβάσω εγώ που δεν έζησα τίποτα από όλα αυτά. Από την άλλη νιώθω πως πρέπει να διαβαζω ιστορίες σαν κι αυτές κι εγώ και άλλοι «ξένοι» γιατι δεν πρέπει να γυρνάμε την πλάτη μας στην ιστορία και στα τραύματα που κουβαλούν ακόμα τόσοι άνθρωποι.

Αυτό που βλεπουμε σε αυτό το βιβλίο είναι αναπολησεις μητέρων και συζύγων για τα παιδιά και τους άντρες που δεν χόρτασαν ποτέ,που ακόμα θυμούνται και θρηνούν και μαζί με αυτό βλεπουμε διαφορά στοιχεία του τόπου,της κουλτούρας της Κύπρου,έθιμα και νοοτροπίες που είχαν στα παλιά χρόνια.

Υπήρχαν διάφορες εναλλαγές στην ιστορία απο το ένα πρόσωπο στο άλλο και πολυ έντονο το μεταφορικο στοιχειο σε κάποια σημεία με αποτέλεσμα να μπερδεύομαι αρκετά και να μην είμαι σίγουρη αν κατάλαβα πραγματικά κάποια πράγματα. Ωστόσο,το βασικο νόημα και αυτά που έπρεπε να πάρω από αυτό το βιβλίο θεωρώ ότι τα πήρα.
Πολύς πονος κρυμμένος στις σελίδες του αλλα,επισης,πολύ όμορφα γραμμένο βιβλίο με πολλά σημεία που ξεχώρισα και κράτησα από αυτό.

[Jane Rukas]

З одного боку, це дуже літня книжка - події відбуваються на Кіпрі, погода відповідна. А з іншого, історії цієї книжки наповнені болем - одна героїня чекає свого безвісті зниклого чоловіка, інша - сина. Є моменти, які не можуть не відгукнутись українцю зараз, бо контекст книжки - це протистояння між греко-кіпріотами та турко-кіпріотами щодо острова Кіпр. Словом, рекомендую.

[Masinto Masinto]

Без знання контексту та історичних подій не дуже зрозумілі тексти

[Elodie]

- Έτσι εν' τα παραμύθκια.
- Της γλυκείας χώρας!
- Της πικρίας χώρας.
- Εν έχουν καλόν τέλος.
- Εν έχουν τέλος.

[Oleh]

Материковий конфлікт у масштабах острова. Три не повʼязаних одне з одним твори про життя звичайних людей на тлі грецько-турецьких протистоянь. Однойменний роман, як на мене, страждає від специфічного стилю авторки.

[Тетяна Піскун]

Це була така собі книга-тригер. Тут і про окупацію, і про спроби співжиття різних спільнот, і про накачку пропагандою для силових рішень і насилля, яке з цього випливає (авторка чесно пише, що такі спалахи були з обох боків), мляві і малоефективні спроби міжнародних організацій врегулювати ситуацію і чому такі дії не спрацювали. А ще внутрішні проблеми обох спільнот і на додачу різних жіночих доль відсипано з лишком (від романтичної дівчини, яка думає, що любов допоможе прижитися у іншій культурній спільноті і до шалено закоханої повії, яка за свого любого готова рвати поліцію на шмаття, а також ціла галерея матерів, дружин, сестер які мають жити далі з результатами вибору близьких чоловіків).
І читати це дуйсно гірко та страшно, а нині було ще й тригерно, капець.

При цьому мова оповіді якась гіпнотична: переважно оповіді від першої особи, часто потік сідомості, діалоги-замовляння з повторами-рефренами, свідчення від представників діаметрально різних культурних спільнот і соціальних прошарків - і оце все подано ознаками прямої мови.
А перекладачеві (честь йому і хвала) вдалося передати оце різноманітне багатоголосся засобами українських діалектів. І вийшло здорово. Просто вау!

[Ruda_sterlet Руда стерлядь]

«Гіркий край» Констандія Сотиріу

⭐️⭐️⭐️⭐️

Це не роман про кіпрську війну. Це радше історії людей, які пережили біль втрати рідних людей.

✔️Багато цікавих традицій, вірувань, легенд та приказок, які характерні саме для Кіпру.
✔️Бомбезна праця перекладача. Сам роман написаний на якійсь грецькій говірці, тому перекладач вирішив переводити роман на полтавському діалекті. І це було дуже, круто.
✔️Цікаво було спостерігати за бутом тогочасних людей. Особливо те, як автор описував страви, дуже дуже апетитно.

➖Якщо не знати, що відбувалося на Кіпрі, то взагалі нічого не зрозуміло.
➖Я не дуже люблю, коли пів книги - це опис місцевості. Проте тут взагалі нема опису місцевості. Нам по факту кажуть, що це було в селі біля Пафосу, а це було, на такій-то вулиці Нікосії. Мені було цього мало, для того, щоб відчути весь колорит.

[Oksana Kernytska]

Три різних історії про тисячі поламаних життів, обʼєднані одним гірким досвідом.
Дуже захотілось почитати щось таке після візиту Кіпру для кращого розуміння історичного контексту і розуміння, що ховається у серці кіпріотів за їхньою гостинністю. І хоч авторка не напряму переповідає ЩО відбувалось, але тільки ЩО проживали мешканці острова по обидва боки.

[Sandra]

Розповісти про власну біду — справа непроста, а, часто, марна. Але. Отримати змогу прочитати про чужий біль, щоб впізнати в ньому свій — безцінно.

[Yuliia]

Емоційно-медитативна книга, але мені було складно зрозуміти більшість контексту, бо я не знаю майже нічого про конфлікт греків та турків на Кіпрі (думала, що з цією книгою дізнаюся, але не сталося). Очевидно, освітлення історичної сторони не було метою автора, тому не радила б обирати книгу для того, щоб дізнатися більше про історію. Водночас занурення в емоції та переживання персонажів вдалося чудово: повтори, вставки з народними обрядами створювали магічну атмосферу та доводили градус до кульмінації.

[Halyna (Галина)]

Без знання історії не завжди легко перейнятися долями героїв. Та все ж книга по-своєму цікава і трагічна. Сподобався стиль написання й цікавинки місцевих звичаїв.

[Giannis Ieremia]

Άλλο ένα βιβλίο στο γνώριμο ύφος και θεματική της Σωτηρίου, χωρίς τις σπαρακτικές κορυφώσεις της "Αϊσέ", αλλά με την πολυφωνική, πολυπρισματική οπτική που θα φανεί και αργότερα στο "Brandy Sour".

[Alex Vist]

90% всієї книги сюжет як такий мені не заходив, більше подобалось читати про побут і культуру кіпріотів з двух сторін. Але от останні сторінок 20, з деталями про масові поховання мені сподобалось.