Маруся. Вибрані твори

by Marko Vovchok, Марко Вовчок

…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, — а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. «Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, — оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, — а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м’якшать серце людське».

439 pages, Hardcover

Published January 1, 2020

About the author

Marko Vovchok was a pseudonym of a famous Russian and Ukrainian writer. Vovchok contributed to Russian literature by publishing works in the Russian language and to Ukrainian literature by publishing works in Ukrainian langauge.

While there is a broad consensus about the authorship of the Russian language works published under pseudonym Marko Vovchok (it was Mariya Lobach-Chuzhenko, also known as Mariya Markovytch during her first marriage and by her maiden name Mariya Vilinskaya, 1833 – 1907), to this day there is no consensus among literary historians as to the authorship of the Ukrainian language works published under this pseudonym: today most modern scholars believe that Vilinskaya's first husband, a Ukrainian folklorist and writer Opanas Markovytch (1822 - 1867), was likely either the sole author of Ukrainian language works of Marko Vovchok or at the very least the co-author of those works).

Ukrainian-language and Russian-language author page: Марко Вовчок
French-language author page: Marko Vovtchok

Reviews

[Oleh · Rating 3 out of 5]

Місцями речення якось аж пересичені епітетами та порівняннями, що й читати важко. Але в цілому мова письма і мова персонажів дуже порадувала мою тонку філологічну душу (чого вартує одне-єдине слово "вісень" на позначення холодної пори роки). Закінчення більшості оповідань здалися уривчастими і трохи незграбними, ніби пані Марія стомилася писати і спішила поставити останню крапку (не враховуючи, звісно, «Гайдамаків»). Найбільш із цього збірника запам'ятається «Три долі» — оповідь про страждання молодих дівчат через любов до легковажного парубка.

[Mykhailo Tymchuk · Rating 4 out of 5]

Яка ж незвичайна доля і яка співуча мова у Марка Вовчка!
У цій збірці найбільше сподобались Три долі. Про людські пристрасті та дурість. І ще про ПГМ

[Serhii · Rating 2 out of 5]

Особливий стиль написання, як і зміст написаного. Мені не дуже зайшов.