Тарас Бульба. За повістю Миколи Гоголя

Мальописний спадок (1919-2010)

by А. Мірошниченко, А. Шкільний (Illustrator), Nikolai Gogol

Комікс художника А. Шкільного за повістю Миколи Гоголя. Текст подається двома мовами - українською та англійською.

72 pages, Paperback

First published January 1, 1993

Reviews

[Roman Zarichnyi · Rating 2 out of 5]

Про вагоме значення української мальованої історії «Тарас Бульба» (1993) від авторів А. Шевченко та А. Шкільний для формування історичної мальописної спадщини можна сперечатися довго, але якесь своє певне місце вона безумовно має. Тому розказати про неї теж вважаю за потрібне. Мальопис був створений (чи краще сказати адаптований) А. Шевечнко за однойменною повістю Миколи Гоголя. Тому, якщо ви знайомі із першоджерелом, то легко зрозумієте, що основна тема й сюжет у графічній адаптації зберігаються.

А для тих, хто не знайомий, то трішки синопсису обидвох творів. Тарас Бульба — був зі старих козаків і зміст свого життя бачив у боротьбі за незалежність Батьківщини. У своїх товаришах, він цінував хоробрість і сміливість, хоча його дії піддають сумнівам ці засади. Коли його сини, Остап і Андрій, повернулися додому з бурси, батько, не давши їм відпочити, побути з матір’ю, і вирішивши, що голову їхню в тій академії забивають дурницями, поспішив вирушити на Козацьку Січ. Будучи за характером впертим і запальним, Тарас був твердо переконаний, що справжнім козаком, істинним воїном можна стати тільки в Запоріжжі, тільки там можна опанувати військову школу й науку. А потім, підбуривши козаків зробити заколот, переконав, що потрібно йти воювати проти поляків, бо вони плюндрують руську віру, культуру, неньку і т.д. Про мотивацію Бульби, його особистість, сюжет і багато іншого, уже дуже багато сказано. Тому волію краще зупинитися на адаптації повісті у вигляді мальованої історії.

Направду, стиль малюнку, навіть палітра кольорів, мені здалися досить хорошими. Художнику Шкільному тут можна віддати шану, адже він не полінився додати досить багато деталей до зображень людей, будинків, коней тощо. Але цей факт узагалі не рятує сприйняття від побаченого чи прочитаного, а в деяких випадках узагалі виникає певний дисонанс, якщо намагаєшся зіставити разом текст у хмаринках і малюнок. Адже часто малюнок банально дублює те, що написано в хмаринках, чи навспак. Але найбільш незрозумілий хід — це розміщення в одній хмаринці українського тексту й перекладу на англійську мову, що є, на мою думку, безглуздим рішенням. У такому випадку краще було надрукувати мальопис на двох мовах окремо. Та навіть, якщо забрати із хмаринок англійський переклад, то ситуацію щодо сприйняття воно не рятує. Адже тексту там навалено стільки, що бажаєш чи ні, а від читання втомлюєшся досить швидко. Хмаринки займають стільки місця в кадрах і на сторінках, що малюнок відходить не те, що на задній план, а ховається за якоюсь неприступною стіною. І читаючи, постійно змушуєш себе звертати увагу на нього. На жаль, малюнок не працює так, як повинен.

Із сюжетної точки ми не дізнаємося нічого нового. Тому логічно, що акцент зміщується на художню частину твору. Натомість, малюнок, який мав би відігравати ключову роль, узагалі не бере участі у формуванні наративу в мальованій історії. І це, справді, сумно.

[Roman Vynohradov · Rating 2 out of 5]

Мені до рук потрапив раритет: мальопис «Тарас Бульба» за повістю Миколи Гоголя, видавництва Генеза 1993 року.

Хто в школі читав саму повість, того сюжетом вже не здивуєш - до старого козака Тараса Бульби приїжджають з навчання сини. Сидять собі вони, бухають, і тут старому стріляє в голову неймовірно охуєвша ідея, що нахуя синам те навчання, треба їх відправити в Запорізьку Січ, щоб вони там козаками стали. Але самому вдома нудно сидіти, тому він попиздячив туди із синами. Далі все розвертається так, що Бульба підбурює козаків на похід, щоб пиздити ляхів. Ну а далі там туди-сюди і більшість персонажів помре, а сам Бульба сховається від переслідування. Сюжетно історія доволі драматична, але є один дуже охуєнний нюанс – Бульба тупий уйобок. Сексистський, тупорилий, очковий уйобок. Дуже важко співчувати цьому уїбану. Скоріше співчуваєш іншим, що у них в родичах таких хуй є. Як підбурювати людей в похід – він перший, а як дійшло до того, що сили трохи нерівні виявилися, то він очково зйобує (це, мабуть, перше його мудре рішення), коли інших беруть в полон. Раніше подумати про розстановку сил, йому сил не вистачає, на жаль.

Малюнок хоч і непоганий, але художник явно ще не дуже розуміє, для чого в коміксі малюнки. Бо більшість з них – це просто ілюстрації тексту в бульбашках. Вони ніяк не доповнюють картину, не додають якихось важливих (чи просто цікавих) деталей. Просто дублюють текст. А тексту тут дохуїще. Сторінки настільки перевантажені текстом, що здається ніби фрейми зараз поламаються під вагою бульбашок.

Хоч це й ніхуйовий такий раритет, але як твір у цілому, це шляпа якась. Читати про уйобків не цікаво, а малюнок запхнули на такий задній план, що він навіть близько не може витягнути все це на собі.

Сюжет: 3/10
Малюнок: 4/10
Оцінка: 4/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #тарасбульба