Швидше не буває

by Сергій Пантюк, Марія Іванова (illustrator)

Як іноді хочеться, щоб з’явився добрий чарівник, змахнув паличкою чи клацнув пальцями – і миттю вирішив усі наші проблеми... Ось до Ельвіри – звичайної школярки з купою проблем – такий чарівник з’являється. І здійснює її найзаповітнішу мрію: за рік дівчинка, для якої плавання було просто розрадою і релаксом, досягає фантастичних результатів у спорті, ба навіть стає олімпійською чемпіонкою! Здавалося б, слава, гроші й усе, чого забажаєш – але при цьому в Ельвіри таке відчуття, що її життя котиться в прірву. Дівчина впевнена, що за цими здобутками втратила щось значно важливіше. І тоді Ельвіра починає ухвалювати важливі рішення САМА. Дуже важливі й несподівані рішення...

176 pages, Hardcover

Published January 1, 2020

Reviews

[Tasha · Rating 3 out of 5]

Не так давно головна героїня Ельвіра втратила в аварії тата, а її мама через ту аварію серйозно пошкодила спину. На лікування потрібні великі гроші, родина ледь зводить кінці з кінцями, до того ж Ельвіру цькують у школі, і єдиною розрадою для дівчини лишається плавання. І тут вона несподівано отримує неймовірну нагоду: зустрічає доброго чарівника Коцюрбку, який пропонує виконати два бажання — одне одразу, а друге згодом. Отак Ельвіра й вирішує перемогти на Олімпіаді, щоб вилікувати маму на призові гроші, і з тієї миті життя дівчини докорінно змінюється.

Коцюрбка одразу пояснює, чому не можна просто побажати купу грошей (бо всі вони комусь належать і отримавши те, що не твоє, ти когось грабуєш), та вчить, що бажання повинне бути добре продуманим, майже планом з досягень. Це незвичний та прикольний хід для підліткової книжки. До того ж автору вдалося описати цей момент без занудного моралізаторства, браво!

І все було класно рівно до шостого розділу «У якому дівчинка не витримує головного випробування» — ну тобто те, що Коцюрбка нагадує, що Ельвіра забула про всіх за тренуваннями, то ще норм, але дорікати, що вона захотіла вилікувати маму одразу, а не стала чекати три роки, доки грошей назбирає, це що взагалі було?

І якщо закопуватися вже зовсім глибоко, виходить, Ельвіра та її хлопець Олег (який спочатку повівся як мудак, проте чомусь був прощений) однаково віддають купу часу своїй діяльності, але вагадайте з одного разу, кого за це встидають і хто змушений поступитися.

Крім того, як справедливо зазначив мій друг, чи етично вигравати Олімпіаду за допомогою чарівної підтримки і чи не слід розглядати «прискорення» від Коцюрбки як допінг? Як на мене — неетично та слід.

Отже без вищезгаданих моментів книга була б дуже класною, але як бути, якщо один з цих моментів — сюжетна основа? Хм.

Дехто ще у відгуках дорікає ілюстраціям: мовляв, мультяшні та не дуже пасують цій історії. А от мені ілюстрації навпаки, сподобалися, хоча вони справді мультяшні.