– А про що буде ваш фільм? – спитала Зірка. Вона сиділа, згорнувши ноги по-турецьки, склавши руки на грудях, і з відвертим зацікавленням, як і дві її подруги, що лежали поряд, позирала на довготелесого сивуватого чоловіка, що ненароком опинився біля них на пляжі і виявився кінорежисером, що має тут знімати частину нового фільму. – Про громадянську війну в Іспанії. Як один наш земляк, українець, воював в Іспанії за свободу, закохався в іспанську дівчину і які потім з ним сталися пригоди...
Ю́рій Володи́мирович Покальчу́к — український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України. Син відомого літературознавця, українського діалектолога, краєзнавця, педагога, дослідника життя і творчості Лесі Українки, філолога, викладача Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки (нині — ВНУ ім. Лесі Українки) Володимира Феофановича Покальчука. Старший брат письменника та психолога Олега Покальчука. Онук статського радника, діяча УНР Павла Тушкана.
Був членом літературного гурту «Пси святого Юра». Організатор і керівник музичного гурту «Вогні великого міста», який виконує пісні на його тексти.
Був найстаршим учасником мистецького об'єднання «Остання Барикада».
Один із ранніх текстів Покальчука. Якщо відкинути совіцьку обязаловку, то книжка про дорослішання і про те, наскільки люди чують одне одне. Доволі тонкі психологішні описи й добра промальовка героїв та їхніх почуттів.