Хризантеми

by Уляна Кравченко

«Хризантеми» — автобіографічний твір Уляни Кравченко, спомини про перші сімнадцять років життя, що їх вона провела в містечку Миколаєві на Львівщині. Спогади Уляни Кравченко приваблюють насамперед як свідчення небайдужої й уважної обсерваторки. Вихоплені з життя деталі, зафіксовані швидколетні переживання, інтелектуальні захоплення й моди, зіткнення особи з великою історією, — усе це забарвлене конкретним часом, але змушує задуматися й про неминущі цінності.

Genres: Ukrainian Literature, Classics

280 pages, Unknown Binding

Published January 1, 2019

About the author

Уляна Кравченко (справжнє ім'я Юлія Шнайдер) — українська письменниця, поетеса, учителька та активістка жіночого руху кінця XIX — початку XX століття. Народилася 18 квітня 1860 року в Миколаєві (нині Львівська область), в родині урядника. Вивчала педагогіку в Львівській учительській семінарії та працювала вчителькою на Львівщині та Дрогобиччині.

Кравченко здобула популярність завдяки поезії, що мала громадсько-політичний, патріотичний та феміністичний характер. Її перша поетична збірка «Prima vera» (1885) була написана під впливом Франка, а збірка «На новий шлях» (1891) закликала жінок до активної участі у суспільному житті. Вона співпрацювала з численними українськими виданнями, де публікувала свої твори.

Особливе місце в її творчості займають твори для дітей, зокрема збірки «Проліски», «В дорогу», «Лебедина пісня» та інші. У 1920-х роках Кравченко також писала ліричні вірші та працювала над перекладами з європейських поетів. Вона була активною учасницею жіночого руху, співпрацювала з феміністичними виданнями, такими як «Перший вінок».

Її творчість відзначалась патріотизмом, глибокими роздумами про долю українського народу та його боротьбу за національну незалежність. Поетеса померла 31 березня 1947 року в Перемишлі, де й похована.

Reviews

[Jane Rukas · Rating 5 out of 5]

Юлія Шнайдер (а саме так насправді звуть Уляну Кравченко) розповідає про перші свої 16 років життя у "Хризантемах". але не тільки про це: багато про традиції бойків (весілля, похорони), книги, які прочитала авторка, її любовні переживання, роздуми про фемінізм. ну і звісно багато квітів - не просто ж так ці спогади називаються "Хризантеми"(до речі, назва пояснюється). цікаво, як дівчина з німецько-української родини все ж обирає українскість, у цій книзі вона це пояснює. якщо я нічого не переплутала, Віват планує передати у своїй ошатній серії української класики, так що можете почекати і купити вже оновлене видання

[Anastasiia Shukalevych · Rating 4 out of 5]

Ця книга викликає багато думок і емоцій, зокрема тому, що складається з декількох різних елементів, кожен із власним настроєм. Тут є роздуми про естетизм, любовні переживання, описи побуту й традицій бойків, а також трагічні життєві історії.

Окремо хочеться виділити те, як авторка протягом усієї автобіографії ставить під сумнів становище жінки в суспільстві, мистецтві та історії. Її міркування про феміністичний рух читаються дуже актуально. Для мене це стало важливим відкриттям - частинкою великого пазлу історії українських жінок, які жили, творили і боролися.

Водночас оповідачка здалася мені гордовитою, часом надмірно чутливою і відірваною від реальності через своє ставлення до краси як найвищого блага й істини. Не впевнена, що ідеологія естетизму мені близька, тому ця тема пройшла повз мене.

“Бути собою, хоч перед одною людиною не мати жадних таємниць, не боятись виявити своє властиве “я” — оце щастя!”