«Coup de foudre» французькою означає «удар блискавки», або кохання з першого погляду. Назва збірки «КУДАФУДРА» походить саме від цього виразу, дещо адаптованого в розмовній українській, хоч і декому скидається на чупакабру.
Під такою чудернацькою назвою й було проведено конкурс оповідань про кохання з першого погляду, а твори його фіналістів склали цю збірку. В ній живуть дуже різні історії від дуже різних авторів. І смішні, і серйозні, але всі про те почуття, яке зненацька вражає прямо в серце, і нема на то ради, а варіантів наслідків удару цієї блискавки - безліч.
Збірка оповідань – не роман. Її можна читати «уздовж та впоперек», не раз повертаючись до улюблених сюжетів та героїв за настроєм. Можна читати вдома і в дорозі, зберегти собі або подарувати друзям, можна залишити в потязі, в літаку, в готелі або на полицях із написом «буккросінг» для невідомого читача.
Людми́ла Петрі́вна Іванцо́ва - українська письменниця, перекладач, журналіст та педагог.
За освітою викладач французької та російської мов (закінчила Київський педагогічний інститут, нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), викладала французьку в школі, Ліцеї туризму, Інституті туризму Федерації Профспілок України. Пізніше створила власні курси іноземних мов, потім круто змінила своє життя, зайнявшись нерухомістю, дизайном інтер'єрів, петриківським розписом, фотографією, а зрештою — літературною творчістю. Вона — автор оповідань, повістей, статей та віршів, опублікованих в літературних журналах України, Росії, Естонії, Німеччини, Ізраїлю та Нової Зеландії,а також автор романів, які видано українською та російською мовами. Останні роки займається професійною літературною діяльністю. В лютому 2013 за рейтингом журналу "Фокус" посіла четверте місце в рейтингу 30 найуспішніших письменників України. Організаторка всеукраїнського соціального благодійного проекту «100 книжок для сільської бібліотеки», метою якого є наповнення сільських бібліотек сучасною українською та зарубіжною літературою.
Полюбляє саджати дерева та квіти, збирає колекцію старовинних чавунних прасок і відтворює оригінальні картини на сканері за власною технологією, малює по склу та олійними фарбами.
«Кудафудра» вражає кожним оповіданням, наскільки майстерно і захопливо розкриті різні прояви закоханості. Хочеться усміхатися на кожній сторінці, бо щоразу знаходиш співпадіння зі своїм життям. Це дуже тепла книжка, яка вражає щирістю і тепло обіймає розумінням, що краса – в недосконалості, а любов – в умінні прислухатися до себе.
Прийшла любов непрохана й нежданна- Ну як мені за нею не піти? В. Симоненко
Дивує, що в українській збірці багато герої з іноземними іменами чи їх версією. Історії хоч і різні, однак дуже наївні, можна сказати не реальні, життя у цьому мало. Зате гарно описані українські міста та їх колорит
Найбільше сподобалось оповідання "Якби не лопата та ябка" Галина Лицур-Щадей. Не банальна історія, про кохання через роки, взаємопорозуміння у сім'ї та ще й галицькою говіркою чи закарпатським діалектом. Файно є!
"Час, коли можна було побути наодинці із самим собою у сучасному метушливому світі - неоціненна розкіш" "Світло, як кохання. З ним усе стає яскравішим"