Представлено автобіографічну повість письменника, учасника громадського життя України у 1917–1921 роках Юрія Смолича. Цей твір, написаний у 1936 році, разом із романами «Наші тайни» (1936) і «Вісімнадцятилітні» (1938) вважають своєрідною трилогією, в якій описано становлення сучасного автору молодого покоління, чия юність припала на часи Української революції.
гарна книжка, бо окремі моменти пам'ятаю з дитячих років, і при повторному читанні вони такі рідні. приємно було пригадати. хоч автор жестяки почасти оповідає. і тут при паралельному читанні "Далеких лет" (поки початок) Паустовського побачив немало схожого (Біла Церква, шарманка, бури...). Паустовський написав цю книгу (до речі, також частина циклу - але не трилогії, як у Смолича, а аж 6 книг) після другої світової, а Смолич ще в 30-х. я навіть трохи порівняв різні видання "Дитинства" (1939, 48 і 80-х років). шкода, що Автор з останнього розділу - в пізніших виданнях - забрав колоритну сцену бійки кам'янецьподільських школярів та семінаристів, а натомісць додав мелодраматичну тему. навіть назву "Війна червоної та білої рожі" змінив на якусь "Білу квітку". хоч можна було б і поєднати все це. але то таке. дух епохи 1900-1910-х передано круто. подібно з наших хіба в Антоненка-Давидовича. попри неоднозначність автора (ну хтів жити), вмів писати шельма. ще й як.