Спекотне літо 1768 року. Стародавній Львів переживає не найкращі свої часи. Місто занепадає. Ремісники та купці банкрутують один за одним, розорені міщани зводять рахунки з життям або ж їдуть геть жебраками. Наче цього мало вулицями Старого міста ходить загадкова тінь, що залишає по собі мерців. Моторошні казки оживають, і цього разу на щасливий кінець не сподівається ніхто.
Все закрутилося у містичному шалі і перетворилося на «Код да Вінчі» по-львівськи. В результаті, перші дві частини таки сподобалися мені більше, але я надзвичайно втішена, що змогла відкрити для себе цю круту трилогію.
п.с. Якщо в серії буде продовження, то я обов'язково читатиму, бо з Богуславом Голотою не хочеться розставатися🙂
Я дуже люблю творчість Сергія Карюка. Стиль, перо, історичний і архітектурний екскурс, моя улюблена періодика. Класні, навіть дозволю собі такий епітет - смачні герої. Вся трилогія не поступається жодною частиною. Правда метаморфоза головного героя помітна. І таки так, тут ми з’ясували хто ж такий той Голота, та залишилось відкритим питання ким же була весь цей час Сташка. Нам треба продовження. Після перемоги. Бо книги про крутий козацький норов і борців за Україну - це, напевно, єдине, що відволікає і тримає на плаву. Гартує волю до перемоги і бойовий настрій. Мій єдиний доступний спосіб боротьби з тривожністю. Нам треба ще багато таких класних книг про наших героїв. Про таких як Голота. І про Україну. Аби прочитавши ти складав негайний план поїздок по крутих місцях України. І тих, що чекають століттями, і тих, що відбудуємо.