What do you think?
Rate this book
Шостий. Спогади про майбутнє
Президент України був та залишається центральною фігурою політичної системи України, незалежно від обсягу його повноважень. Яким буде шостий? Як вплинули на нього попередники? Чи спроможне суспільство ефективно моделювати образ глави держави? Розповідь про п’ятьох президентів — Леоніда Кравчука, Леоніда Кучму, Віктора Януковича і Петра Порошенка. Робота їх прем’єрів та Парламенту, факти із виборчих кампаній, особливості правління кожного та виважена оцінка їхніх політичних дій, а також дослідження політичного портрета майбутнього керівника держави — Євген Магда змальовує шостого президента і прогнозує реальність, яка уже чекає на українців.
Unknown Binding
12 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
September 19, 2023
Дісклеймер: ВІДГУК НАПИСАНИЙ 19 вересня 2018 року.
"Шостий" - книга, яка вас трішечки обдурить.
Якщо ви сподіваєтеся прочитати у цій безпідставно закороткій книжці саме про те, що заявлено на обкладинці, то мушу вас відразу попередити - й не надійтися! Бо саме про шостого Президента у ній не написано практично геть нічого. Ну хіба що трішки міркувань та магдувань, традиційно лаконічних та лінгвістично довершених.
Натомість ви прочитаєте про всіх наших попередніх президентів модернової історії, звісно, від часів відновлення незалежності у 1991 році. Але, пам'ятаєте, що я казала на початку? Книга з невідомих мені причин вийшла закоротка, аж настільки, що я прочитала її ще до того, як Інтерсіті привезло мене з Києва до Тернополя. А коли знаєш, що навіть у цьому куцому об'ємі вмістилися фотографії на цілу сторінку, порожні сторінки із зворотного боку фотографій та решта ознак правильної редактури, то на сам зміст залишається зовсім обмежений обсяг.
Ну, тобто, якщо ви звикли читати публіцистику у її західному зразку, коли три думки розтягнуті на 9 розділів і все це займає 600+ сторінок, то ця книга не для вас однозначно. Натомість, коли ви цінуєте свій час і мріяли про книги-концентрати, коли у незначному об'ємі конструктивно конспективно, лаконічно та по суті викладені з десяток думок та з півтора десятки висновків, то це саме ваш формат.
Я, якщо чесно, залишилася трішки незадоволена. Так, я надаю перевагу саме книгоконцентратам, але ж саме цю можна й було б розтягнути. Бо лаконічність - це, звісно, добре, але ж тема занадто актуальна, особливо сьогодні, коли передвиборча кампанія вже фактично стартувала, коли у перегони за звання стати шостим влилися геть усі, від того, хто дійсно стане шостим і до останнього міського божевільного із сутінковою свідомістю.
У сухому залишку - книга надзвичайно корисна й важлива. Це такий собі конспект-нагадування про чверть століття, яке ми провели під проводом п'яти президентів. Про їх надбання, перемоги, провали, реперні точки та дорожні карти, якими вони йшли чи намагалися.
Книга "Шостий" - це книга про п'ять попередніх. І саме в цьому вона вас надурить, бо вона не про майбутнє, а про минуле. Звісно, без знання та розуміння якого майбутнього не буде.
І сьогоднішня післямова: м-да,таки не прочитали і маємо те, що маємо
"Шостий" - книга, яка вас трішечки обдурить.
Якщо ви сподіваєтеся прочитати у цій безпідставно закороткій книжці саме про те, що заявлено на обкладинці, то мушу вас відразу попередити - й не надійтися! Бо саме про шостого Президента у ній не написано практично геть нічого. Ну хіба що трішки міркувань та магдувань, традиційно лаконічних та лінгвістично довершених.
Натомість ви прочитаєте про всіх наших попередніх президентів модернової історії, звісно, від часів відновлення незалежності у 1991 році. Але, пам'ятаєте, що я казала на початку? Книга з невідомих мені причин вийшла закоротка, аж настільки, що я прочитала її ще до того, як Інтерсіті привезло мене з Києва до Тернополя. А коли знаєш, що навіть у цьому куцому об'ємі вмістилися фотографії на цілу сторінку, порожні сторінки із зворотного боку фотографій та решта ознак правильної редактури, то на сам зміст залишається зовсім обмежений обсяг.
Ну, тобто, якщо ви звикли читати публіцистику у її західному зразку, коли три думки розтягнуті на 9 розділів і все це займає 600+ сторінок, то ця книга не для вас однозначно. Натомість, коли ви цінуєте свій час і мріяли про книги-концентрати, коли у незначному об'ємі конструктивно конспективно, лаконічно та по суті викладені з десяток думок та з півтора десятки висновків, то це саме ваш формат.
Я, якщо чесно, залишилася трішки незадоволена. Так, я надаю перевагу саме книгоконцентратам, але ж саме цю можна й було б розтягнути. Бо лаконічність - це, звісно, добре, але ж тема занадто актуальна, особливо сьогодні, коли передвиборча кампанія вже фактично стартувала, коли у перегони за звання стати шостим влилися геть усі, від того, хто дійсно стане шостим і до останнього міського божевільного із сутінковою свідомістю.
У сухому залишку - книга надзвичайно корисна й важлива. Це такий собі конспект-нагадування про чверть століття, яке ми провели під проводом п'яти президентів. Про їх надбання, перемоги, провали, реперні точки та дорожні карти, якими вони йшли чи намагалися.
Книга "Шостий" - це книга про п'ять попередніх. І саме в цьому вона вас надурить, бо вона не про майбутнє, а про минуле. Звісно, без знання та розуміння якого майбутнього не буде.
І сьогоднішня післямова: м-да,таки не прочитали і маємо те, що маємо
December 31, 2025
Відкриваючи для себе історію України поза межами шкільного курсу, я усвідомила, що ті події, на які ми дивимося із сучасності, знаючи їх кінцевий результат, для когось були реальністю з абсолютно невизначеними наслідками. Саме тому цікаво спостерігати за тим, як події, сучасником яких ти є, і деякі з них досить свіжі у пам'яті, також стають історією. І взагалі, історія - це про мистецтво прийняття рішень - рішень, які творять історію.
"Україна живе від однієї президентської кампанії до іншої. Цей алгоритм політичного життя усталився вже давно, і змінювати його ніхто не збирається".
В теорії вибори - це свято демократії. Це особливий момент, коли пряме волевиявлення громадян має сенс і значення. Так, можливо не завжди перелік кандидатів відповідає запитам виборців, але важливим є сам простір для дискусії і готовність відстоювати свій вибір (мені було десять під час Помаранчевої революції і це одне із найяскравіших вражень).
Читати цю книгу в кінці 2025 року - особливе задоволення з кількох причин: ностальгія за часами до повномасштабного вторгнення, розуміння неможливості прогнозування "чорних лебедів", і водночас спостереження певних незмінних тенденцій. Guilty pleasure полягає в тому, що читаючи цю книгу, ти вже знаєш:
- хто цей "Шостий" (на відміну від автора, який писав у 2017 році);
- з якими викликами доведеться зіштовхнутися нашій країні у наступні вісім років;
- що строк президентства Шостого перевищить конституційно визначений, тим самим порушивши усталену логіку політичних процесів.
Очікувала від цієї книги коротке занурення у новітню історію України після здобуття незалежності, але вочевидь помилилася з виб��ром.
По-перше, незрозуміло, кого автор вважає своєю цільовою аудиторією. Якщо книга спрямована на читача, який був сучасником описаних подій, то йому книга буде нецікавою, бо не дає нової інформації, а власне просто переповідає те, що вже відбулося (компіляція фактів). Якщо ж книга спрямована на необізнаного читача (наприклад, як я - описані події 90х і нульових припали на моє дитинство, коли я їх ще не могла сприймати і аналізувати, тому маю певну прогалину, яку хотіла заповнити, зокрема, з допомогою цієї книги), то книга не пояснює калейдоскоп подій, а просто перелічує їх, іноді навіть без контексту чи хоча б поштовху для зацікавлення (я в такі моменти завжди дивуюся, чому автори не використовують примітки).
По-друге, ріжуть око одруківки та помилки (наприклад, Декларацію про суверенітет України автор називає Актом).
По-третє, іноді здавалося, що автор пише якусь думку не тому, що вона важлива, а просто тому, що вона прийшла йому до голови, а це погано впливає на сприйняття тексту, коли бачиш, що думка не на своєму місці.
По-четверте, деякі важливі речі взагалі залишилися поза увагою. Наприклад, я не розумію як можна писати про перші президентські вибори і жодного слова не написати про Чорновола...
Але найголовніше, що викликало роздратування, це співчутливий до януковича тон і неспівмірно велика кількість його фото (порівняйте кількість фото: Кравчук - 4, Порошенко - 5, Кучма - 6, Ющенко - 7, Янукович - 13).
Шкода, але книга вичерпала свій потенціал ще у 2019 році. Хоча факт лишається фактом: "Україна отримала важкий урок щодо того, як небезпечно бути "перехідною демократією" протягом тривалого часу, імітувати перетворення, а не здійснювати їх".
P.S. Щойно перед написанням відгуку прочитала, що Ярослав Железняк у прогнозах на 2026 рік очікує на нові президентські вибори... Ми живемо у цікаві і динамічні часи, тому політична саморефлексія мала би стати надзвичайно корисною вправою для кожного виборця. Пам'ятаймо, що "самими тільки деклараціями та обіцянками реалізувати європейський та євроатлантичний вибір неможливо". Тому вкрай важливо, щоб наступні вибори (коли б вони не були) не перетворилися на свято популізму та ілюзій.
"Україна живе від однієї президентської кампанії до іншої. Цей алгоритм політичного життя усталився вже давно, і змінювати його ніхто не збирається".
В теорії вибори - це свято демократії. Це особливий момент, коли пряме волевиявлення громадян має сенс і значення. Так, можливо не завжди перелік кандидатів відповідає запитам виборців, але важливим є сам простір для дискусії і готовність відстоювати свій вибір (мені було десять під час Помаранчевої революції і це одне із найяскравіших вражень).
Читати цю книгу в кінці 2025 року - особливе задоволення з кількох причин: ностальгія за часами до повномасштабного вторгнення, розуміння неможливості прогнозування "чорних лебедів", і водночас спостереження певних незмінних тенденцій. Guilty pleasure полягає в тому, що читаючи цю книгу, ти вже знаєш:
- хто цей "Шостий" (на відміну від автора, який писав у 2017 році);
- з якими викликами доведеться зіштовхнутися нашій країні у наступні вісім років;
- що строк президентства Шостого перевищить конституційно визначений, тим самим порушивши усталену логіку політичних процесів.
Очікувала від цієї книги коротке занурення у новітню історію України після здобуття незалежності, але вочевидь помилилася з виб��ром.
По-перше, незрозуміло, кого автор вважає своєю цільовою аудиторією. Якщо книга спрямована на читача, який був сучасником описаних подій, то йому книга буде нецікавою, бо не дає нової інформації, а власне просто переповідає те, що вже відбулося (компіляція фактів). Якщо ж книга спрямована на необізнаного читача (наприклад, як я - описані події 90х і нульових припали на моє дитинство, коли я їх ще не могла сприймати і аналізувати, тому маю певну прогалину, яку хотіла заповнити, зокрема, з допомогою цієї книги), то книга не пояснює калейдоскоп подій, а просто перелічує їх, іноді навіть без контексту чи хоча б поштовху для зацікавлення (я в такі моменти завжди дивуюся, чому автори не використовують примітки).
По-друге, ріжуть око одруківки та помилки (наприклад, Декларацію про суверенітет України автор називає Актом).
По-третє, іноді здавалося, що автор пише якусь думку не тому, що вона важлива, а просто тому, що вона прийшла йому до голови, а це погано впливає на сприйняття тексту, коли бачиш, що думка не на своєму місці.
По-четверте, деякі важливі речі взагалі залишилися поза увагою. Наприклад, я не розумію як можна писати про перші президентські вибори і жодного слова не написати про Чорновола...
Але найголовніше, що викликало роздратування, це співчутливий до януковича тон і неспівмірно велика кількість його фото (порівняйте кількість фото: Кравчук - 4, Порошенко - 5, Кучма - 6, Ющенко - 7, Янукович - 13).
Шкода, але книга вичерпала свій потенціал ще у 2019 році. Хоча факт лишається фактом: "Україна отримала важкий урок щодо того, як небезпечно бути "перехідною демократією" протягом тривалого часу, імітувати перетворення, а не здійснювати їх".
P.S. Щойно перед написанням відгуку прочитала, що Ярослав Железняк у прогнозах на 2026 рік очікує на нові президентські вибори... Ми живемо у цікаві і динамічні часи, тому політична саморефлексія мала би стати надзвичайно корисною вправою для кожного виборця. Пам'ятаймо, що "самими тільки деклараціями та обіцянками реалізувати європейський та євроатлантичний вибір неможливо". Тому вкрай важливо, щоб наступні вибори (коли б вони не були) не перетворилися на свято популізму та ілюзій.
November 21, 2021
Короткий екскурс про всіх діючих до 2017 (в цьому році написана книжка) президентів.
Це дуже дивне відчуття: читати історію і розуміти, що все це ти вже пережив сам :)
Автор намагається уникнути оціночних суджень і знайти в діяльності кожного президента ключові дії, які вплинули на розвиток України.
Це дуже дивне відчуття: читати історію і розуміти, що все це ти вже пережив сам :)
Автор намагається уникнути оціночних суджень і знайти в діяльності кожного президента ключові дії, які вплинули на розвиток України.
November 6, 2019
Слабка спроба проаналізувати політичну історію незалежної України, щоб визначити яким має бути шостий президент України. Автор не зміг передбачити перемогу Зеленського.
June 6, 2024
А хто ваш президент?
Їх було всього 5, і зараз маємо шостого. Щоб говорити про шостого щось більш-менш читабельне, треба щоб пройшло трохи часу. А от про п'ятьох попередників в історії вже відклалися деякі спогади.
Що не президент, то свято. Один навіть за незалежність не голосував, інший двічі сидів, третій на перевиборах побив всі рекорди по втраті довіри, набравши 5%. Вміємо ми обирати, що вже й говорити.
Ця книга проведе вас короткими історіями всіх наших президентів, розкаже основні факти з їхнього життя. Ви дізнаєтеся про перемоги і втрати кожного з них, автор також намагається дати оцінку владі кожного президента та проаналізувати: Що було не так?
/У когось все було не так /
Загалом такий короткий екскурс в історію цікавий. Але для мене виявився дещо антимотиваційним. Сумно все це. Просто сумно.
Просто цікаво, чи всі країни проходять через такі от вибори і президентів, поки у них настане хоча б якась стабільна впевненість у завтрашньому дні, якщо взагалі вона існує?
Відгук написаний в 2021 році, коли була прочитана вперше ця книга.
Їх було всього 5, і зараз маємо шостого. Щоб говорити про шостого щось більш-менш читабельне, треба щоб пройшло трохи часу. А от про п'ятьох попередників в історії вже відклалися деякі спогади.
Що не президент, то свято. Один навіть за незалежність не голосував, інший двічі сидів, третій на перевиборах побив всі рекорди по втраті довіри, набравши 5%. Вміємо ми обирати, що вже й говорити.
Ця книга проведе вас короткими історіями всіх наших президентів, розкаже основні факти з їхнього життя. Ви дізнаєтеся про перемоги і втрати кожного з них, автор також намагається дати оцінку владі кожного президента та проаналізувати: Що було не так?
/У когось все було не так /
Загалом такий короткий екскурс в історію цікавий. Але для мене виявився дещо антимотиваційним. Сумно все це. Просто сумно.
Просто цікаво, чи всі країни проходять через такі от вибори і президентів, поки у них настане хоча б якась стабільна впевненість у завтрашньому дні, якщо взагалі вона існує?
Відгук написаний в 2021 році, коли була прочитана вперше ця книга.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews