Як же не хотілося молодому економістові Юрку їхати в той невідомий Вербівськ! Та хіба можна відмовити самому Іванові Банчуку, першому секретареві тамтешнього райкому партії? Ще й це дивне попередження від незнайомки… Чому вона сказала, що там він потрапить до жорстокої банди? Пророцтво справдиться через роки, в незалежній Україні, коли вже солідний бізнесмен Юрій отримає анонімного листа із вимогою відновити сумнозвісну зелену дачу. Чоловік іще не здогадується, що невдовзі він, той-таки Банчук і лікарка Таїса, яка попереджала про небезпеку, перетворяться на в’язнів цього будинку. Бо у долі свої розрахунки і рахунки, за якими треба платити…
Український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик. У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Довгий час був поза письменницькими організаціями. Автор романів «Айстри на зрубі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Острів Сильвестра», «Продавець долі», «Романа», «Графиня», «Століття Якова». Побачили світ книги «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте», «Господар нашого двору» (п'єса), «Таємна кухня погоди» (книга народного синоптика). Отримав багато відзнак, зокрема: Перша Премія на республіканському конкурсі творів про молодь (за повість «Там, за порогом»), Володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра» (2008), Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Століття Якова» (2010), та інші.
Санта-Барбара і трішки повної єрєсі. Недолугі головні герої, купа непотрібних персонажів, брєдові і часто абсолютно нереалістичні сюжетні повороти, кінцівка як "добрий вечір". Я про такі книги кажу: "якби її не існувало, нікому не було б гірше". Шкода, що автор книги "Століття Якова", яку я так люблю, пише ще й отаке. Цю книжку я відмордувала. Вона мене прямо виснажувала, фізично, психологічно та емоційно. Не раджу нікому.
Ніякої вульгарщини чи непристойності лише чесно про те , хто з ким спав і кому це скільки вартувало. 🛌
Нею користувалися і вона дозволяла це заради свого забезпеченого майбутнього. Її кохали і вона кохала у відповідь. Її обожнювали і заради неї могли вбити. Вона просто жила, як вміла, і просто хотіла бути щасливою. ⚖️ Вона народила двох дітей і втратила їх батьків. Як тільки вона дозволяла собі розслабитись і просто бути щасливою доля підкидала дрів у вогонь її життя, аби все довкола палало. 🫣🤯
Десь я бачила себе… В діях, в поглядах , в почуттях… 😔🤔🧐
Молоденька дівчина Таїчка приїжджає у Вербівськ для проходження медичної практики, де й потрапляє в клешні тамтешнього божка Принципала.
Вона стає лялькою в його зеленій дачі серед лісу. Але не за просто так. По закінченню практики, вона отримає квартиру у Львові та гарну роботу. Одного разу на дачу приїжджає Рамінник, типу права рука Принципала, і сам того не очікуючи палко закохується в Таю. Вже живучи у Львові пані Тая періодично приймає в своє ліжко Рамінника.
Рамінника, який одружений і має двійко дітей. Рамінника, який палко захоплений нею. Рамінника, який по факту врятував її з зеленої дачі.
Але приходить час і Таїса розриває ці наїзди, адже у Львові зустріла Ігоря. Ігоря, який покохав її і запропонував одружитися. ✅
Життя лилося бурхливим потоком.💫🌪
Пересіклися долі Рамінника і Таї ще раз коли їм вже було за 40. Це було пристрастно, палаюче, вогненебезпечно, життєдайно. 🔥🤰🏻
Пересіклися долі Принципала, Таї та Юрія. Це було страшно і смертельно.
Коли Таї вже було за 60, доля ще раз звела її з тим успішним випускником економістом Юрієм і цього разу вже в останнє. Цей чоловік зробив її феєю для своєї маленької донечки і дав стимул жити, хоч сам і не зміг бути поряд.
Доля жінки… Однієї самої звичайної жінки… Десь між рядків можливо ви спіймаєте і себе…
Коли починала читати "В'язні зеленої дачі" Володимира Лиса, то не очікувала що буде скільки всього. На перший погляд хтось скаже Санта-Барбара, але я розумію, що в житті може відбутись що завгодно, хоч як воно не реалістично б звучало. Та найбільше вражало, що шляхи деяких героїв були схожі, хоча і були різні. Вибір. Завжди був він. Хоча здавалось що вибору немає. В емоційному плані я була під враженням. Та й досі. Дякую автору за історію.
Невеличка книга, читається роман скоро, так як багацько подій у ній розгортаються стрімко, неочікуваних поворотів достатньо. Книга після якої треба трішки переварити прочитане.
Чудова і досить таки цікава книга талановитого українського письменника Володимира Лиса не відпускала мене від себе, допоки я не перегорнула її останню сторінку. Читається дуже легко і швидко за один день. Тут є все, що може зацікавити читача. Це і закручений сюжет, драма, детектив, любовна лінія, плетиво доль і стежок життя персонажів роману, а також чудова українська мова. Книга сподобалася і однозначну раджу до прочитання. Отже, перший секретар райкому партій, лікарка звичайної державної поліклініки, серйозні бізнесмени та молодий студент юридичного факультету. Всі вони будуть зв’язані однієї ниткою долі, яка врешті решт з’єднає їх докупи у загадковій зеленій дачі у містечку Вербівськ, що знаходиться десь у Львівській чи Волинській області. Насправді книга набагато глибша, ніж може здатися на перший погляд. Вона не лише показує як інколи помилки молодості можуть вплинути на все подальше життя. Ця книга насамперед про шлях людини до себе. Про те ким ти маєш бути і ким ти себе пізнаєш.